Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №525/139/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 525/139/26 Номер провадження 33/814/621/26Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участю адвоката Долженко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Долженко О.М., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП та з урахуванням ч.2 ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 665 грн. 60 коп..

Згідно з постановою судді, 07 лютого 2026 року, близько 23 години 46 хвилин, по вулиці Набережній, 40, в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на дорожнє огородження, електроопору та паркан будинку, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб та зазначене майно отримали пошкодження. Водій ОСОБА_1 продовжив рух, не виконав закону вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, в подальшому був зупинений працівниками поліції. Від проходження огляду на встановлення ступеню алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.4, 2.5, 10.1 Правил дорожнього руху України..

Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Долженко О.М., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що висновки місцевого суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи

Зазначає, що суд першої інстанції, проігнорувавши клопотання про відкладення розгляду справи, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Долженко О.М.. Окрім цього, ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про місце та час розгляду, у зв`язку з чим було порушено його право на захист.

Апелянт вказує, що протоколи про адміністративні правопорушення, на які посилається суд, не є належними та допустимими доказами, оскільки мають певні неточності, зокрема, підписи особи – ОСОБА_1 відрізняються та проставлені не у відповідних графах.

Зазначає, що постанова про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 66300221 від 08 лютого 2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП була оскаржена, а тому не може бути доказом по справі.

Посилається на те, що на момент скоєння ДТП за кермом транспортного засобу перебував не ОСОБА_1 , а його племінниця ОСОБА_2 ..

Наголошує на тому, що відеозаписом не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а отже, останній не є суб`єктом адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання апеляційного суду не з`явився, клопотань про відкладення не надавав, адвокат в судовому засіданні не заперечувала щодо розгляду справи за його відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності ОСОБА_1 ..

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката Долженко О.М. в підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху зазначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до частини першої статті 122-2 КУпАП за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ст.124 КУпАП.

Відповідно до пункту 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 та ст.124 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.

Дані висновки суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом першої інстанції була надана належна оцінка, та в апеляційній скарзі сторони захисту спростовані не були.

За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративні правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

– протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 року серії ЕПР1 № 585859, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки BMW X5, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на встановлення ступеню алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився;

– протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 року серії ЕПР1 № 585879, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки BMW X5, д.н.з. НОМЕР_2 , не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на дорожнє огородження, електроопору та паркан будинку, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб та зазначене майно отримали пошкодження;

– протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 року серії ЕПР1 № 585893, яким зафіксовано, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки BMW X5, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав закону вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, в подальшому був зупинений працівниками поліції;

– направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 08.02.2026, у якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Також вказано, що огляд не проводився, бо водій ОСОБА_1 відмовився;

– схема місця дорожньо-транспортної пригоди, де зазначено місце скоєння ДТП за участю транспортного засобу марки BMW X5, д.н.з. НОМЕР_2 , зі схемою учасник дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_1 ознайомлений, що засвідчено його підписом, зауваження та заперечення до схеми ДТП під час складання її працівниками поліції останній не висловлював;

– фототаблиці видимих пошкоджень транспортного засобу марки BMW X5, д.н.з. НОМЕР_2 , дорожнього огородження, електроопори, паркану;

– відеозаписи, долучені до матеріалів справи;

– копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 66300221 від 08.02.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Протоколи про адміністративні правопорушення складено у повній відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, в них викладено конкретні фактичні обставини, вчинені дії та їх наслідки. Тому доводи апеляційної скарги щодо їх недопустимості через деякі неточності, зокрема, проставлені не у відповідних графах підписи ОСОБА_1 , є необґрунтованими і не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції. До того ж, ОСОБА_1 протоколи підписав, зауважень до протоколів не висловлював.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не встановлено факту керування транспортним засобом та перебування за кермом автомобіля саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Під час розгляду апеляційної скарги, в судовому засіданні було задоволено клопотання адвоката Долженко О.М. та допитано свідка ОСОБА_2 .. В ході допиту остання повідомила, що ОСОБА_1 є її знайомим, він зателефонував їй та попросив забрати його з кафе, оскільки той перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 зазначила, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського не зупинилася оскільки вже була комендантська година, в подальшому не впоралася з керуванням і в`їхала в опору та огорожу. Свідок вказала, що злякалася, що скоїла ДТП тому залишила місце ДТП.

Однак, апеляційний суд вважає показання зазначеного свідка такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони повністю спростовуються іншими доказами по справі, яким суд першої інстанції надав належну оцінку. Крім того, свідок ОСОБА_2 є зацікавленою особою, оскільки перебуває в дружніх стосунках із ОСОБА_1 ..

До того ж, наявними у матеріалах справи відеозаписами зафіксовано, що 07.02.2026 року, близько 23 години 46 хвилин, працівники поліції переслідували транспортний засіб марки BMW X5, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого не виконував закону вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, в подальшому не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на дорожнє огородження, електроопору та паркан будинку, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб та зазначене майно отримали пошкодження. В ході спілкування з водієм було встановлено, що ним є – ОСОБА_1 .. Одразу після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 зазначив, що "був не прав, винуватий, вину визнаю", а на запитання поліцейського, чи сам був у машині ОСОБА_1 повідомив "да, не прав, був сам".

Отже, на місці події ОСОБА_1 не заперечував факту порушення ним ПДР України, а також факту керування ним транспортним засобом.

В подальшому, поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на встановлення ступеню алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. Після цього, працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови та його права. В подальшому, були складені протоколи про адміністративні правопорушення, зміст яких доведено до відома ОСОБА_1 , про що свідчить також підписи ОСОБА_1 у цих протоколах. З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 вів себе зухвало, виражався нецензурною лексикою та своїми діями перешкоджав працівникам поліції.

Зміст відеозаписів долучених до матеріалів справи не суперечить обставинам зазначеним у протоколах про адміністративні правопорушення від 07.02.2026 року.

За вказаних обставин не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки останні спростовуються викладеними вище доказами, такі твердження апеляційної скарги є способом захисту з метою уникнення від відповідальності.

Доводи апелянта щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає такими, що не є безумовною підставою для скасування постанови, оскільки на етапі апеляційного оскарження стороні захисту була надана можливість реалізувати всі свої процесуальні права та скористатися всіма можливостями захисту, які є аналогічними тим, що могли бути використані в суді першої інстанції, а відтак обмеження у захисті прав та інтересів ОСОБА_1 , якщо такі і мали місце, є компенсованими у межах апеляційного провадження. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржена постанова є правильною по суті, а достатніх підстав для її скасування з формальних міркувань не вбачається.

Доводи, на які посилається апелянт, не є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, як незаконної, та не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2, ст. 124 КУпАП, а тому обставини, на які посилається адвокат в апеляційній скарзі, є лише способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2, ст. 124 КУпАП.

Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 1 ст.122-2, ст.124 КУпАП та не можуть бути підставою для звільнення її від адміністративної відповідальності чи зміни накладеного судом стягнення.

Постанова судді районного суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Долженко О.М., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко