Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №185/995/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1294/26 Справа № 185/995/26 Суддя у 1-й інстанції - Кононенко Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Букура М.Є. на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.,

за участю:

захисника в режимі відеоконференції Букура М.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 568601 від 17.01.2026 року) для розгляду. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 568601 від 17.01.2026 року вбачається, що 17.01.2026 року о 00 годині 35 хвилин в м. Павлограді по вул. Вокзальній, буд. 14 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan X-Trail, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), огляд зі згоди водія проводився у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, результат позитивний 1,44 проміле, що було зафіксовано на нагрудну камеру 796964, чим порушив п.2.9.а ПДР керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник Букур М.Є. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції в порушення фундаментальних прав особи з метою дотримання розумних строків, які не регламентовані жодним чином у КУпАП, а строк накладення стягнення спливає майже через рік, провів судовий розгляд справи без його учасників, не надав об`єктивних пояснень з приводу клопотання захисника щодо відкладення судового розгляду, і в порушення законних прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, протиправно виніс оскаржуване рішення. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам та вимогам законодавства, оскільки містить суттєві неточності, розбіжності та не містить чіткого визначення порушення, яке нібито вчинив ОСОБА_1 . Вказує, що протоколом визначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння о 00:35 год., в той час як огляд на стан алкогольного сп`яніння, яким нібито підтверджено факт перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, проведено о 00:45 год., акт огляду на стан сп`яніння взагалі складено о 00:43 год., тобто за 2 хвилини до того, як проведено сам огляд на стан сп`яніння. Проте, судом проігноровано часові межі, які маються у матеріалах справи. Крім того, уповноважена особа не конкретизує, чим саме ОСОБА_1 порушив п.2.9 ПДР - у якому саме стані сп`яніння останній міг перебувати. Зауважує, що акт огляду на стан сп`яніння містить відомості про те, що огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alcotest ARBH-0545, в той час як висновок містить зовсім інші відомості про засіб - Alcotest ARSM-0078, що не відповідає зазначеному у акті. Вказує, що наявне в матеріалах справи направлення на медичний огляд взагалі містить відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а у такому випадку уповноважена особа мала складати протокол саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Наголошує, що рапорт працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не є допустимим доказом у справі. Зазначає, що відеозапис починається із того, як ОСОБА_1 спілкується із працівниками поліції біля автомобіля, а жодних доказів того, що він керував автомобілем до суду не надано. До того ж, в протоколі не зазначено у якості доказів відеозаписи, на яких зафіксовані фактичні обставини, тому вважає, що вказані докази не можуть братися до уваги як такі, що спрямовані на доведення винуватості особи, оскільки долучені до матеріалів справи не у передбачений законом спосіб. Стверджує, що огляд на стан сп`яніння повинен був проводитися у присутності двох свідків.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Мотивуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції у мотивувальній частині постанови послався на те, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 568601 від 17.01.2026 року, диском з відеозаписом, рапортом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора «Alcotest 6820» та результатом тестування на алкоголь (тест № 160) 1.44 %, направленням на медичний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 суддя першої інстанції допустив неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі та не розкрив їх суті, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав на них.

За приписами ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачається за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд зазначає, що згідно із ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з абз.2 п.5, п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. №1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як вбачається з відеозапису події від 17.01.2026 року працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою газоаналізатора, на що останній погодився та пройшов огляд, за результатами якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат становить 1.44 проміле. Після чого поліцейським було складено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який надано на підпис ОСОБА_1 . Під час ознайомлення із зазначеним актом ОСОБА_1 поставив поліцейському запитання щодо процедури проходження огляду у медичному закладі у разі незгоди з результатами огляду за допомогою приладу Драгер, оскільки він вперше користувався даним приладом та не довіряє його результатам, на що поліцейський роз`яснив особі, яка притягається до відповідальності, що він має право самостійно пройти огляд в медичному закладі протягом двох годин, після чого ОСОБА_1 попросив видати йому направлення до медичної установи для проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, однак поліцейський повідомив, що в такому випадку направлення не видається, а огляд проводиться за самозверненням.

Таким чином, поліцейський всупереч положенням ст.266 КУпАП, п.7 Розділу І Інструкції, п.п.6,8 Порядку не видав ОСОБА_1 направлення до медичного закладу для проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, не забезпечив доставку останнього для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, таким чином поліцейський обмежив ОСОБА_1 в його праві на повторне проходження огляду в медичному закладі, натомість склав протокол про адміністративне правопорушення.

Отже, поліцейським при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не було дотримано вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку щодо необхідності проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я у разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів з подальшим складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, варто зауважити, що відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння (наказ МВС/МОЗ №1452/735), результати огляду зазначаються в акті огляду, де обов`язково вказується назва та серійний номер технічного засобу.

В Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, складеному працівником поліції, зазначено, що огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 ARBH-0545, однак долучений до матеріалів справи паперовий носій (чек) технічного приладу містить інформацію про те, що вимірювання проводилося приладом моделі «Drager Alcotest 6820» з серійним номером ARSM-0078.

Враховуючи, що відомості, зазначені в Акті огляду суперечать даним технічного приладу (чеку), суд не може вважати такий огляд належним та допустимим доказом. Вказана розбіжність у моделі та номері приладу свідчить про те, що процедура огляду була порушена, а зафіксований результат не може бути покладений в основу обвинувачення.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, він вважається недійсним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Букура М.Є. — задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП — скасувати.

Винести нову постанову, якою на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду С.І.Крот