Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №203/7088/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1427/26 Справа № 203/7088/25 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу представника Південно-Східної митниці Красіна І.Л. на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року, якою провадження у справі про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення,

за участю:

захисника особи, що притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

представників Південно-Східної митниці Красіна І.Л., Козловського С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року головний державний інспектор митного поста "Кам`янське" Південно-Східної митниці Кондріков В.В. в протоколі про порушення митних правил №0108/UA110000/2025 від 27.08.2025 року зазначає, що директор ПрАТ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (далі - ПрАТ «ВЛМЗ») ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «пруток литий латунний, виготовлений за допомогою процесу лиття, без будь-якого виду оброблення після лиття, у тому числі оброблення у холодному стані шляхом холодного волочіння, виправлення або застосування інших процесів, що забезпечують одержання виробів високої точності. Поверхня прутка шорстка, має сліди борозна у поздовжньому напрямку. На поверхні присутня оксидна плівка, окалина та присутні дефекти лиття, такі як раковини (пустоти), поглиблення, наліпки, що свідчить про відсутність будь якого виду оброблення проби після лиття. Матеріал виготовлення проби - сплав міді та цинку (латунь). Діаметр прутка - 155 мм. Хімічний склад згідно сертифіката якості: A1 - 0.16-0.43% Si - 0.12-0.23% Mn - 0.05-0.09% Fe - 0.32-0.43% Ni - 0.23-0.42% Cu - 60.37-60.70% Zn - 34.80-35.20% Sn - 0.60-0.84% Sb - 0.01-0.02% Pb - 2.49-2.66% Cd - 0.004-0.005%» вагою 25000 кг, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо оброблення прутків після лиття, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а саме інвойс від 14.08.2025 року №188, CMR від 14.08.2025 року №1, сертифікат якості до інвойсу від 14.08.2025 року б/н, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. На підставі ст. 511 Митного кодексу України безпосередні предмети правопорушення вилучені і зберігаються на складі митниці, а їх загальна вартість згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 16.09.2025 року №1420003700-0323 складає 11 333 250,00 грн.

В апеляційній скарзі представник Південно-Східної митниці Красін І.Л. просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про визнання ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до санкції частини 1 статті 483 МКУ.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що об`єктом даного правопорушення виступають суспільні відносини, що охороняються законом і в результаті посягання яким завдається шкода державній митній політиці та митним інтересам України. В даному випадку порушення норм Митного кодексу України в частині порядку перетину митного кордону України. Об`єктивна сторона діяння полягає в переміщенні через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, а саме інвойсу від 14.08.2025 року №188, CMR від 14.08.2025 року №1, сертифікату якості від 14.08.2025 року, які містять неправдиві відомості щодо обробки прутків. Суб`єкт даного правопорушення загальний, тобто посадові особи підприємств – це керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійного або тимчасово виконуваних ними трудових обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених кодексом, законами та іншими нормативно правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. Суб`єктивна сторона даного діяння характеризується умисною формою вини, так як ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, передбачав наслідки та свідомо бажав їх настання. Вважає, що матеріалами справи в повному обсязі доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України. Але незважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, суд першої інстанції обґрунтовує свою постанову фактами, вказуючи на відсутність вмотивованого письмового рішення керівника митного органу та порушену процедуру з відбору проб та зразків, тобто фактично суд під час прийняття рішення досліджував не суть вчиненого правопорушення, а процедуру відбору проб і зразків, і винесення рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, що фактично не являлося предметом спору. Вказує, що твердження суду щодо відсутності вмотивованого рішення про відбір проб та зразків не відповідає дійсності, є недоречним та не має відношення до суті вчиненого правопорушення. Зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України від 01 вересня 2023 року №480, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2023 року за №1831/40887, внесено зміни до Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року №1058, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 року за №1693/29823, викладено його в новій редакції. Зокрема, положеннями п. 1 розділу IV «Взяття проб (зразків) товарів» Порядку №1058 визначено, що взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводять уповноважені посадові особи митного органу на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або його заступника у вигляді нанесення резолюції на їх службових записках з цього питання за правилами законодавства з питань документування управлінської діяльності в електронній чи паперовій формі (крім випадків прийняття рішення щодо зобов`язуючої інформації) або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил. Тобто, на момент розгляду справи процедуру прийняття вмотивованого рішення керівником митного органу або його заступником про взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) врегульовано та деталізовано. Крім того, зауважує, що в постанові суду зазначено, що працівниками митниці порушено п.3 частини 4 розділу IV «Взяття проб (зразків) товарів» Порядку №1058, а саме: «у разі взяття проб (зразків) одного найменування товару, але різних номерів артикулів, партій, серій ці номери обов`язково зазначаються на маркувальних етикетках відібраних проб (зразків) товарів». Вказує, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до контракту від 26.07.2019 року №77Z, специфікації №123 від 07.08.2025 року до нього, інвойсу від 14.08.2025 року №188, CMR від 14.08.2025 року №1, ОСОБА_1 намагався вивезти за межі митної території України «прутки з латуні: пруток з латуні тягнутий, круглого поперечного перетину, ГОСТ 2060-2006: діаметр 155мм - 25000кг.», тобто, одного найменування товару, однієї партії товару, одного артикулу, серії, номеру тощо. Тобто, зразки товару відібрано у спосіб, передбачений Порядком №1058. Таким чином, митниця вважає, що матеріалами справи в повному обсязі доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Логвиненко Є.В. надіслала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 06.04.2026 року - без змін; покласти судові витрати - на апелянта. Зазначає, що судом в повному обсязі досліджено докази, що спростовують наявність складу адміністративного правопорушення, а саме: наявність внутрішніх нормативних документів виробника – ПРАТ «ВЛМЗ», що регламентують процес обробки прутка, наявність відповідного обладнання для обробки прутка та штату працівників, відповідність продукції вимогам Технічних умов (ГОСТ 2060-2006, IDT) ДСТУ ГОСТ 2060:2007 «ПРУТКИ ЛАТУННІ», дотримання умов зовнішньо-економічних договорів Постачальника продукції протягом тривалого (більше 5 років) часу, відповідність ціни поставленого товару середньої вартості продукції – прутка (а не металобрухта), проведення сертифікації продукції, а також показаннями свідків. Вважає, що всі ці докази у сукупності спростовують наявність об`єктивної сторони вчиненого правопорушення. Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, зазначає, що правопорушення може бути вчинено умисно, лише коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар. Протокол про порушення митних правил жодним чином не розкриває ні об`єктивну, ні суб`єктивну сторону правопорушення. ОСОБА_1 стверджує, що виготовлений ним товар являється саме обробленими прутками, оскільки вироблявся відповідно до технологічної інструкції, затвердженої на виробництві, та проходив подальшу обробку, як це передбачалося контрактом, умислу на зазначення недостовірних відомостей він не мав. Зазначає, що митний орган доводить провину особи, що притягається до відповідальності, припущеннями, що ґрунтуються на аналізі одного документа (висновок СЛЕД). При цьому, аналіз інших доказів, листів та пояснень митним органом не приймався до уваги. Вважає вказаний доказ – висновок СЛЕД недопустимим доказом, оскільки отриманий з порушенням норм діючого законодавства, а саме з порушенням процедури відбору проб та зразків продукції, що надавалася для проведення експертизи. Вказує, що підтвердженням порушення процедури відбору проб та зразків є факт відсутності вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника на взяття проб (зразків) товарів, передбачених ч.2 ст.356 Митного кодексу України. Заявник (митний орган) у якості вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника на взяття проб (зразків) товарів зазначає наявність резолюції заступника начальника митного поста «Кам`янське» С.Сірого на службовій записці вх. 7.5-28-03-32/40 від 14.08.2025 р., яка була додана у якості додатку до Протоколу по порушення митних правил. Однак, митним органом було складено документ “Службова записка” вх. 7.5-28-03-32/40 від 14.08.2025 р. з двома різними змістами (один наданий Південно-Східною митницею Держмитслужби у відповідь (№ 7.5 01/20-03/8.19/5529 від 24.09.2025 року) на адвокатський запит Логвиненко Є.В. в інтересах Голови Правління ПрАТ «Верходніпровський ливарно-механічний завод» ОСОБА_1 від 20.09.2025 року), а інший доданий до Подання по справі про порушення митних правил № 0108/UA110000/2025 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (справа № 203/7088/25), тому зазначений доказ є сфальсифікований та не може вважатися допустимим доказом у цій справі. Наголошує на тому, що прийняття вмотивованого письмового рішення керівника митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів є одним з обов`язкових етапів взяття проб (зразків) товарів, відтак недотримання вказаного етапу (як і будь якого іншого) суперечить наведеним вимогам Митного кодексу України та є протиправним.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників Південно-Східної митниці, захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним Кодексом України.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до формального повторення позиції митного органу, яка вже була предметом оцінки суду та обґрунтовано відхилена.

Так, диспозицією ч.1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за порушення митних правил, яке полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 483 МК України, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто є активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення характеризується лише умисною формою вини.

Таким чином, обов`язковою кваліфікуючою ознакою складу даного адміністративного правопорушення є умисел на його вчинення.

Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Склад правопорушення є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності.

Об`єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, описана в протоколі про порушення митних правил №0108/UA110000/2025 від 27.08.2025 року полягає у вчиненні ОСОБА_1 дій, на думку митного органу, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, які містять неправдиві відомості щодо оброблення прутків після лиття, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕТ.

Відповідно до частин 1-7 статті 69 Митного кодексу України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Наведені положення Митного кодексу України передбачають, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі наявності якої митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації віднесення до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №761/17885/17.

З матеріалів справи встановлено, що 26.07.2019 року між ПрАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод» (продавцем) і компанією «RISE TEAM INTERNATIONAL LIMITED LIABILITY COMPANY», США (покупцем) було укладено контракт № 77Z, згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар відповідно до специфікації, узгодженої сторонами, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що найменування, асортимент, технічні параметри (номенклатура, марка, розмір, вага), кількість та вартість товару узгоджуються додатково для кожної товарної партії в Специфікації, та зазначаються в інвойсі, які є невід`ємною частиною контракту.

Продавець постачає покупцеві товар на умовах EXW (Верхньодніпровськ, Україна) відповідно до Інкотермс 2010, автомобільним транспортом, якщо інший вид транспорту не передбачений у специфікації на дану партію товару (п. 2.1 контракту).

Відповідно до пункту 3.1 контракту ціна на товар, що постачається за цим контрактом, встановлюється в доларах США окремо для кожної партії товару, відповідно до специфікації та інвойсу.

Згідно з п. 4.1 контракту платежі за товар, що постачається за цим контрактом, здійснюються в доларах США на рахунок продавця, зазначений у п. 13 цього контракту.

Після підписання контракту продавець складає та надсилає на адресу покупця інвойс і специфікацію, складені за його усною заявкою для погодження переліку товарів та загальної суми. Умови оплати визначені в специфікаціях до цього Договору. Якщо інше не вказано в відповідній специфікації, оплата всієї вартості товару здійснюється у порядку 100% передоплати протягом 1 банківського дня з моменту підтвердження митного оформлення товару (п. 4.2 контракту).

Згідно зі специфікацією № 123 від 07.08.2025 року до контракту № 77Z від 26.07.2019 року сторонами було погоджено найменування та кількість товару – пруток латунний тягнутий із зазначенням характеристик, 50000 кг, загальною вартістю 310000,00 дол. США, та умови оплати, а саме у порядку 100% передоплати не пізніше ніж протягом 1 банківського дня з моменту підтвердження митного оформлення товару, та умови поставки FCA (Верхньодніпровськ, Україна).

На виконання умов контракту № 77Z від 26.07.2019 року, специфікації № 123 від 07.08.2025 року було складено інвойс № 188 від 14.08.2025 року, у якому зазначено найменування товару - пруток латунний тягнутий, 25000 кг, загальною вартістю 155000,00 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення в режимі експорту товарів до митниці було подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 25UA110020003304U0 від 14.08.2025 року, відповідно до якої визначено код згідно з УКТ ЗЕД 7407211000 товару (прутки з латуні: пруток з латуні тягнутий, круглого поперечного перетину, діаметр 155 мм – 25000 кг), вказано хімічний склад відповідно до сертифікату якості, зазначено, що товар виготовлений на установці горизонтального безперервного лиття з калібруванням методом поверхневої деформації, торговельна марка VA, виробник ПрАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод».

Старший державний інспектор митного поста «Кам`янське» у службовій записці від 14.08.2025 року за вх. № 7.5-28-03-32140 просив дозволу в.о. заступника начальника митного поста «Кам`янське» на здійснення відбору проб товару, який оформлюється за ЕМД типу ЕК 10АА №25UA110020003304U0 від 14.08.2025 року, для проведення досліджень Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби. У службовій записці вказано підставу проведення досліджень: захід СУР для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. На службовій записці міститься резолюція в.о. заступника начальника митного поста «Кам`янське» від 14.08.2025 року, за змістом якої відібрання проб та зразків дозволено.

22.08.2025 року Південно-Східною митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів №25UA11000000056-КТ, яким класифіковано товар, зазначений у митній декларації №25UA110020003304U0 від 14.08.2025 року за кодом 7403210000 згідно з УКТ ЗЕД.

В основу Рішення щодо класифікації товарів від 22.08.2025 року №25UA11000000056-KT покладено результат проведеного дослідження, що викладене у висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 20.08.2025 року №1420003700-0282.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом згідно з Актом про взяття проб (зразків) товарів 25UA110020003304U0 від 14.08.2025 року старшим інспектором митного поста "Кам`янське" в присутності директора ПрАТ "ВЛМЗ" здійснено відібрання проб товару (пруток з латуні тягнутий 2 по 1 кг).

Відповідно до ч. 2 ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника. Відповідно до п. 1 глави IV «Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз)», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2016 року № 1058 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 вересня 2023 року № 480), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2016 р. за № 1693/29823, взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводять уповноважені посадові особи митного органу на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або його заступника у вигляді нанесення резолюції на їх службових записках з цього питання правилами законодавства з питань документування управлінської діяльності в електронній чи паперовій формі (крім випадків прийняття рішення щодо зобов`язуючої інформації) або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил.

Прийняття вмотивованого письмового рішення керівника митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів є одним з обов`язкових етапів взяття проб (зразків) товарів, відтак, недотримання вказаного етапу (як і будь-якого іншого) суперечить наведеним вимогам Митного кодексу України та є протиправним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги представника митного органу щодо можливості нанесення резолюції на службових записках за правилами законодавства з питань документування управлінської діяльності в електронній чи паперовій формі, з посиланням на положення Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого наказом 02.12.2016 року №1058, не можуть бути взяті до уваги. Верховний Суд вже неодноразово вирішував питання щодо форми передбаченого частиною другою статті 356 МК України рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) товару. Так, зокрема, але не виключно у постановах від 28 липня 2021 року (справа №815/3903/17), від 28 травня 2020 року (справа №818/1205/16), від 14 серпня 2018 року (справа №818/3408/15), від 12 листопада 2020 року (справа №808/1697/15), від 29 липня 2021 року (справа №160/11199/19), від 13 квітня 2021 року (справа №818/294/17), від 27 травня 2021 року (справа №820/6482/16), від 25 лютого 2021 року (справа №815/1557/17) Верховний Суд дійшов висновку, що передбачене частиною другою статті 356 МК України письмове вмотивоване рішення не може бути прийняте у формі резолюції керівника на службовій записці інспектора митного органу.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2024 року у справі № 260/585/22 підтримав наведені висновки Верховного Суду та не вбачав підстав для відступу від них.

Разом з тим, в судовому засіданні в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду ініціатором складання протоколу зазначені доводи не спростовані, відповідне рішення не представлено.

Судом першої інстанції встановлено, з чим також погоджується апеляційний суд, що працівниками митного органу було порушено передбачену законом процедуру взяття проб (зразків) товарів, оскільки відповідного рішення в контексті частини 2 статті 356 Митного кодексу України керівником цього митного органу або його заступником не приймалося.

Крім того, суд першої інстанції правильно виявив наявність двох різних за змістом службових записок, що стали підставою для відібрання проб (зразків) (т.1 а.с.28 та т.2 а.с.8). Вказані документи датовані 14.08.2025 року за №7.5-28-03-32140, однак містяться різне обґрунтування та резолюції: 1) відібрання проб та зразків дозволено 2) з пропозицією згоден.

Інформації щодо причин таких розбіжностей в документах не надано ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови.

До того ж, вищезазначені порушення також слугували підставою для ухвалення рішення Дніпровським окружним адміністративним судом від 12.03.2026 року у справі №160/28141/25, яким задоволено позов ПрАТ "ВЛМЗ" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товарів №25UA11000000056-КТ від 22.08.2025 року.

Наведене вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Крім того, судом першої інстанції також правомірно враховано, що за даними митної декларації від 14.08.2025 року № 25UA110020003304U0 з сертифікатом якості від 14.08.2025 року задекларовано 7 плавок металу (товару) із зазначенням їх номерів (артикулів), що підтверджується сертифікатом якості від 14.08.2025 року, в якому перелічені різні плавки металу із зазначенням їх номерів (артикулів). Зазначений сертифікат був у розпорядженні митного органу, оскільки подавався разом із митною декларацію.

Пунктом 3 частини 4 розділу IV «Взяття проб (зразків) товару» наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2016 року № 1058 «Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної митної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), Нормативів взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (експертизи), форм акта про взяття проб (зразків) товарів та висновку» (далі - Наказ 1058) передбачено, що у разі взяття проб (зразків) одного найменування товару, але різних номерів артикулів, партій, серій ці номери обов`язково зазначаються на маркувальних етикетках відібраних проб (зразків) товарів.

Проте, при відібранні проб (зразків) експортованого товару працівниками митного органу порушено пункт 3 частини 4 розділу IV «Взяття проб (зразків) товару» Наказу №1058, оскільки відібрання зразків відбулося фактично з одного артикула партії товару, а висновок зроблено по всій партії, що суперечить вимогам Наказу № 1058, що свідчить про порушення з боку співробітників митниці під час взяття проб (зразків) товарів.

Отже, по суті об`єктом експертного дослідження, на яке посилається митний орган, був зразок з однієї плавки товару, що підтвердив в судовому засіданні в суді першої інстанції експерт, а тому, робити висновки про аналогічні зауваження до інших частин (плавок) товару, неможливо.

За таких обставин, з урахуванням приписів статті 19 Конституції України, суд першої інстанції правильно встановив, що владні управлінські функції під час прийняття рішення про визначення коду товару було здійснено у непередбачений законом спосіб.

Поряд з цим, стороною захисту представлено докази на підтвердження відповідності продукції представленим при декларуванні документам.

Відповідно до п.5.4. Технічних умов (ГОСТ 2060-2006,IDT), ДСТУ ГОСТ 2060:2007 «Прутки латунні» зазначено, що на поверхні допускаються окремі плени, ритвини, раковини, задири та інші дефекти, а також кольцеватість, сліди правки, за умови, якщо вони при контрольній зачистці не виводять прутки за граничні відхилення за діаметром.

Відтак, продукція у вигляді прутка латунного тягнутого, що був предметом поставки за контрактом від 26.07.2019 року №77Z, специфікацію №123 до контракту, інвойс №188 від 14.08.2025 року, сертифікатом якості від 14.08.2025 року, митною декларацією 25UA11002000330400 та яка була надана на дослідження СЛЕД (висновок № 1420003700-0282) відповідає вимогам Технічних умов ГОСТ 2060-2006, IDT) ДСТУ ГОСТ 2060:2007 «ПРУТКИ ЛАТУННІ», навіть за умови наявності відповідно до експертного висновку окремих дефектів лиття: раковин (пустот), поглиблень тощо.

Таким чином, до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколі, а, отже, висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно з ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватися з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, встановлено, що обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил щодо дій ОСОБА_1 , спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, які містять неправдиві відомості щодо оброблення прутків після лиття, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕТ не знайшли свого підтвердження ні під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи.

Не надано також апелянтом і належних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 483 МК України.

Під час судового розгляду ініціатором складання протоколу про порушення митних правил не представлено обґрунтованих доказів на підтвердження умислу декларанта на повідомлення недостовірної інформації про товар.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що відповідають стандарту доведення "поза розумним сумнівом" та, враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, вбачається, що в його діянні відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, а тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.

Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони здійснені на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин та не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Істотних обставин, які б спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Південно-Східної митниці Красіна І.Л. — залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 06 квітня 2026 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення — залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду С.І.Крот