Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №705/2500/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2500/26

Провадження 2/705/2651/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

11 травня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Гудзенко В.Л.

при секретарві судового засідання Музичук Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.07.2025 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1574-0665.

ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор А2398 для підписання Кредитного договору №1574-0665 від 10.07.2025 року, який було введено та відправлено на підтвердження й ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" взяло на себе зобов`язання надати відповідачу ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 11 800 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 0,90% в день; стандартна відсоткова ставка – 1% в день.

Також, Додатковою угодою від 11.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1574-0665 від 10.07.2025 року кредитодавець та позивальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000 грн.

ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти. Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір №02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, ОСОБА_1 здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості.

Проте, відповідач порушила умови кредитного договору та Додаткової угоди і не виконала в повному обсязі всі свої грошові зобов`язання за кредитним договором. Станом на 24.02.2026 року загальний розмір грошових вимог ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , які виникли на підставі Кредитного договору №1574-0665 від 10.07.2025 та Додаткової угоди до вказаного договору від 11.07.2025, становить 35 568,90 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом – 10 116,76 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 17 352,91 грн.; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 5 739,23 грн.; заборгованості по комісії – 2 360 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, згідно ст.128 ЦПК України, вважається повідомленою належним чином.

Частина 1 статті 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Суд у судовому засіданні, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності позивача та відповідача, враховуючи наявність підстав, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.07.2025 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №1574-0665 та в подальшому 11.07.2025 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до умов, якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник зобов`язалась в порядку і на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, сплатити проценти, комісію та інші передбачені договором платежі в сумі, в строки і на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 11 800 грн.; строком на 300 днів, при цьому базовий період (тобто період, коли настає обов`язок сплати відсотків за користуванням кредитом) складає 14 днів, комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 0,90% в день, стандартна відсоткова ставка 1,00% в день. На підставі укладеної Додаткової угоди кредитодавець та позивальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000 грн.

Згідно довідки про перерахунок суми кредиту за кредитним договором №1574-0665 від 10.07.2025 року та додатковою угодою від 11.07.2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахував відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 11 800 грн платіж №1637510312 та в сумі 2 000 грн. платіж №1638341346.

Станом на 24.02.2026 року загальний розмір грошових вимог ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 які виникли на підставі Кредитного договору №1574-0665 від 10.07.2025 року, становить 35 568,90 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом – 10 116,76 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 17 352,91 грн.; заборгованості за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК України – 5 739,23 грн.; заборгованості по комісії – 2 360 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №1574-0665 від 10.07.2025 року за основною сумою боргу та процентами за користування кредитом.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 5 739,23 грн. у рахунок заборгованості за процентами річних, що нараховані на підставі ст.625 ЦК України, то суд зазначає про таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 5 739,23 грн., що нараховані на підставі положень ст.625 ЦК України, є такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення комісії за обслуговування кредиту нарахованої у розмірі 2 360 грн., суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Разом з тим, умовами п.п. 4.7 договору, передбачена комісія за видачу кредиту (за весь строк кредитування): 20,00% яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.

Однак, аналіз змісту вказаного договору, щодо порядку нарахування комісії свідчить про те, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення договорів про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісії за надання кредиту, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на наведене вище, вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.

Вказані висновки здійснені судом на підставі правового висновку викладеного у постанові ВС від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Кредитним договором №1574-0665 є частково обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають до часткового задоволення, а саме, сума що підлягає стягненню складає 24 469 грн. 67 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 12.03.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 68,79% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1 831,46 грн.

Керуючись ст.12,13,81,133,141,142,200,223,259,263-265, 280-281 ЦПК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1574-0665 від 10.07.2025 року в розмірі 24 469,67 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят дев`ять гривень шістдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 831,46 (одну тисячу вісімсот тридцять одну гривню сорок шість копійок).

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко