Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №705/1502/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1502/26

2/705/2243/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 104118484 від 09.11.2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 12000,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором. Відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т від 26.04.2024 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 104118484 від 09.11.2023, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 104118484 від 09.11.2023, на час відступлення права вимоги, заборгованість перед позивачем не була погашена та станом на дату подання позову становить 42 600,00 грн., з яких: 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 33 000,00 грн. – заборгованість за відсотками, 1200,00 грн. – заборгованість за комісією за видачу кредиту, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 13.03.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями. Заперечення проти такого розгляду справи від відповідача судом у встановлений строк не отримано.

25.03.2026 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву в якому зазначає, що визнає наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 400,00 грн., оскільки ця сума відповідає фактичному залишку непогашеного кредиту після здійснених нею платежів (24.11.2023 – 3 600 грн., 09.12.2023 – 3 600 грн., 25.12.2023 – 3 600 грн.). Решта позовних вимог (комісія за надання кредиту 1 200 грн., комісії за пролонгацію 3*1 200 грн., проценти 33 000 грн.) є необґрунтованими. Вимога про стягнення комісії є незаконною та задоволенню не підлягає, оскільки суперечить ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Пунктом 2.3.2 кредитного договору передбачено, що пролонгація здійснюється виключно шляхом направлення позичальником електронного звернення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитором. Позивач не надав жодного доказу того, що нею отримувалися такі ідентифікатори та що вона підтверджувала кожну з трьох пролонгацій у встановленому договором порядку. Позивач не надав жодної додаткової угоди про продовження строку кредитування, що є обов`язковим при кожній пролонгації. За відсутності належних доказів волевиявлення позичальника на пролонгацію та відсутності письмових додаткових угод, нарахування комісій за пролонгацію є безпідставним, а вимоги про їх стягнення – необґрунтованими. Також вона не визнає нараховані проценти в розмірі 33 000 грн., є очевидна невідповідність розміру процентів сумі основного боргу. Заявлена позивачем сума процентів є вочевидь несправедливою, а умови кредиту – кабальними, що свідчить про зловживання правом з боку кредитора (ст. 13 ЦК України) та є додатковою підставою для зменшення розміру процентів. У наданій позивачем «Відомості про щоденні нарахування та погашення» вбачається, що кожен із трьох платежів по 3 600 грн. був розподілений наступним чином: 1 200 грн. – комісія за пролонгацію; 1 200 грн. – погашення тіла кредиту; 1 200 грн. – погашення процентів. Такий розподіл є неправомірним, оскільки комісії за пролонгацію не є простроченою заборгованістю і не мали права списуватися раніше за тіло кредиту та проценти. Якби сплачені кошти спрямовувалися на погашення тіла кредиту та процентів у першу чергу, залишок основного боргу був би значно меншим, а нарахування процентів – відповідно меншими. Крім того, позивачем не доведено набуття права вимоги за кредитним договором та порушено досудовий порядок врегулювання спору, а витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. є не співмірними зі складністю справи та явно завищеними. Просить частково відмовити у задоволенні позову, а саме: комісії за надання кредиту – 1 200 грн.; комісій за пролонгацію – 3 600 грн.; процентів – 33 000 грн. Стягнення основного боргу (8 400 грн.) залишити на розсуд суду, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

Так, між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 104118484 від 09.11.2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 12000,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором.

Кредит надається загальним строком на 105 днів з 09.11.2023 р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 24.11.2023 р. (рекомендована дата платежу).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 22.02.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості).

Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 4170.00 грн. в грошовому виразі та 141762.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 41970.00 грн. в грошовому виразі та 18515.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 16170.00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 53970.00 гривень.

Комісія за надання кредиту: 1200.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2970.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 37800.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 421162 09.11.2023 о 20:59.

Також відповідач підписала, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Анкету-заяву на кредит № 104118484 від 09.11.2023 та Графік платежів від 09.11.2023 згідно яких сторонами погоджено умови кредитування та повернення кредиту.

Як вбачається з Платіжного доручення № 76178749 від 09.11.2023 ОСОБА_1 одержала від ТОВ «МІЛОАН» 12000,00 грн. кредитних коштів на банківську карту VISA № НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення АТ КБ «Приват Банк» від 13.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку було зарахування коштів на суму 12000 грн. від 09.11.2023.

Відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т від 26.04.2024 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 104118484 від 09.11.2023, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 104118484 від 09.11.2023, на час відступлення права вимоги, заборгованість перед позивачем не була погашена та станом на дату подання позову становить 42 600,00 грн., з яких: 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 33 000,00 грн. – заборгованість за відсотками, 1200,00 грн. – заборгованість за комісією за видачу кредиту, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

За умовами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити розмір процентів на умовах встановлених договором. Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому, згідно ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що сторони перебувають в договірних відносинах, відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином своїх зобов`язань перед позивачем за Договором про споживчий кредит № 104118484 від 09.11.2023, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає частковому стягненню з наступних підстав.

Так, як встановлено судом та не заперечується учасниками процесу відповідачем на рахунок позивача було сплачено частково заборгованість за кредитом в сумі 10 800 грн. (24.11.2023 – 3 600 грн., 09.12.2023 – 3 600 грн., 25.12.2023 – 3 600 грн.).

Відповідач у відзиві зазначає, що вказана сума мала б бути зарахована позивачем в рахунок погашення тіла кредиту та процентів.

Згідно наданої позивачем Відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що кожен із трьох платежів відповідача по 3 600 грн. був розподілений наступним чином: 1 200 грн. – комісія за пролонгацію; 1 200 грн. – погашення тіла кредиту; 1 200 грн. – погашення процентів.

Однак, щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії за пролонгацію в сумі 3600,00 грн., суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту в періоді пролонгації кредитного договору, які надаються позивачу та за які була встановлена плата за обслуговування кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, вказані витрати за кредитним договором № 104118484 від 09.11.2023 року в сумі 3600,00 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Зважаючи на викладене з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню за кредитним договором № 104118484 від 09.11.2023 року сума боргу у розмірі 39 000,00 грн., з яких: 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 33 000,00 грн. – заборгованість за відсотками, 1200,00 грн. – заборгованість за комісією за видачу кредиту, за мінусом 3600 грн. сплаченої відповідачем комісії за пролонгацію договору.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору 2437,43 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн., що підтверджуються договором від 01.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об?єднанням «Апологет» № 0107 про надання правової допомоги; актом наданих послуг № Д/17812 від 12.02.2026 р.; детальним описом наданих послуг від 12.02.2026 року.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 8000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 3000,00 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 274-279 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 104118484 від 09.11.2023 в розмірі 39 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2437,43 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.С. Годік