Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №446/1207/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1207/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, складений та затверджений 06.05.2026 у кримінальному провадженні, яке внесене 13.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142420000040, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вислобоки Кам`янка-Бузького району, Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2026, близько 17:30 год. ОСОБА_3 , знаходячись на подвір`ї домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально карним, під час конфлікту, на ґрунті неприязних відносин із своїм батьком ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, застосувавши до останнього фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст. Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, правою рукою зведеною в кулак наніс не менше трьох ударів в ділянку голови та обличчя потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_4 не втримавши рівноваги впав спиною на землю. Після чого, останній встав та пішов на веранду житлового будинку за вищевказаною адресою. У подальшому, ОСОБА_3 не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи у вищевказаному місці, в той же день і час, пройшовши за потерпілим на веранду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кулаком правої руки наніс своєму батькові ОСОБА_4 ще не менше трьох ударів в обличчя та по голові.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді садна на чолі по середині, синець у правій навколо орбітальній ділянці, синець у правій підочній ділянці з переходом на виличну ділянку, множинні (більше 5-и) саден на переніссі, синець на носі посередині, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

06 травня 2026 року до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_5 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- заява потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_3 ;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 12.04.2026, близько 17:30 год. ОСОБА_3 , знаходячись на подвір`ї домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально карним, під час конфлікту, на ґрунті неприязних відносин із своїм батьком ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, застосувавши до останнього фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст. Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, правою рукою зведеною в кулак наніс не менше трьох ударів в ділянку голови та обличчя потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_4 не втримавши рівноваги впав спиною на землю. Після чого, останній встав та пішов на веранду житлового будинку за вищевказаною адресою. У подальшому, ОСОБА_3 не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, перебуваючи у вищевказаному місці, в той же день і час, пройшовши за потерпілим на веранду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кулаком правої руки наніс своєму батькові ОСОБА_4 ще не менше трьох ударів в обличчя та по голові. Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді садна на чолі по середині, синець у правій навколо орбітальній ділянці, синець у правій підочній ділянці з переходом на виличну ділянку, множинні (більше 5-и) саден на переніссі, синець на носі посередині, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, його позиція є добровільною та не є наслідком будь якого примусу.

Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується положеннями ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 має середню освіту, офіційно не працює, має постійне місце проживання, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, є щире каяття та добровільний внесок на потреби Збройних сил України.

Обставиною, яка відповідно до ст, 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення вперше, відсутності відомостей про завдану матеріальну шкоду, покарання, яке передбачено санкцією за вчинений кримінальний проступок, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.

Зазначене покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого суд не вбачає.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп .

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч.1 ст. 26 КВК України він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу, а у разі несплати штрафу у вказані строки, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1