Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №703/1995/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1995/26

3/703/877/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонер за віком, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №984826 від 31.03.2026, ОСОБА_1 16.01.2025 за місцем свого проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання покладених на неї обов`язків опікуна щодо догляду та виховання свого неповнолітнього онука, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній не відвідував навчальний заклад ДНЗ «ЦППРК» м. Сміла з 12.01.2026 до 31.03.2026, без поважної причини.

Органом, що склав протокол, діяння ОСОБА_1 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 власну провину заперечувала. Пояснила, що здійснює повноваження опікуна щодо шести онуків, батьком яких є її син та п`ятеро із них наразі є неповнолітніми, ОСОБА_2 найстарший із останніх. Батько дітей перебуває за кордоном, його місцезнаходження їй не відоме, відносин не підтримують. Мати дітей через наявне в неї тяжке психічне захворювання не може здійснювати батьківських обов`язків, через що дітей мали передати на виховання до інтернату. За її усним проханням неповнолітніх дітей за період із 2018 до 2021 року передано їй на виховання, надалі органом опіки та піклування Виконавчого комітету Смілянської міської ради прийняте рішення про призначення її їх опікуном. Зі свого боку вживає всіх залежних від неї заходів для забезпечення належних умов для проживання, виховання та навчання дітей. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має психічне захворювання, в зв`язку із чим потребує постійного психокорегуючого підтримуючого лікування. За відсутності його добровільної згоди, не був жодного разу госпіталізований до спеціалізованого закладу із надання психіатричної допомоги, однак проходив обстеження в спеціаліста дитячого психіатра, на підтвердження чого надає висновок від 04.05.2026. Онук відвідує Смілянський ЦППРК, де навчається за загальною програмою, однак часто пропускає заняття через наявне захворювання та пов`язану із ним поведінку, що складно контролювати.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, документами.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд виходить з наступного.

За диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 184 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, що мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за цією статтею обов`язковим є посилання на спеціальні норми законодавства, зокрема ст. 150 СК України, Закон України «Про охорону дитинства», тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей тощо.

Об`єктивна сторона зазначеного складу адміністративного правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Проте, в супереч ст. 256 КУпАП, в протоколі не наведені обставини згідно з диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме в чому полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання онука та які саме згадані умови не були нею забезпечені чи виконані.

Будь-яких інших даних, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання чи виховання неповнолітнього онука, у матеріалах адміністративної справи немає та при її розгляді в суді не встановлено.

Приймаючи відповідне рішення, суд зауважує, що неповнолітній ОСОБА_2 не відвідував занять в Смілянському ЦППРК протягом нетривалого часу, з 12.01 до 19.03.2026. При цьому під час судового розгляду особою, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 повідомлені обставини та надані медичні документи про наявність в неповнолітнього психічного захворювання, що на переконання суду перешкоджає йому відвідувати заняття, а для опікуна – належним чином здійснювати виховні функції щодо нього.

Вказані обставини матеріалами справи про адміністративне правопорушення не спростовуються. Зазначене не дає достатніх підстав для висновку про винуватість ОСОБА_1 у неналежному вихованні та догляді свого онука і наявність у її діях правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Отже, неконкретність формулювання протоколу в справі про адміністративне правопорушення та долучені до справи докази не дають суду можливості встановити наявність в діях особи складу правопорушення.

Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, підстави для покладення на ОСОБА_1 судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 245, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 на підставі пункту першого статті 247 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.В.Овсієнко