Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №307/995/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/995/26

Провадження № 2/307/458/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вимоги мотивує тим, що 24 травня 2024 року у Глухівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану y Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та нею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що цього ж дня в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 50. Факт укладення шлюбу між нею та відповідачем підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видано 24 травня 2024 року. На початку їхнього спільного подружнього життя вони намагалися створити сім`ю, але вже через декілька місяців зрозуміли, що в кожного з них різні погляди на побудову сім`ї. Між нею та відповідачем почалися постійні сварки. Ні вона, ні її діти від попереднього шлюбу, не звикли до такої атмосфери вдома. ОСОБА_2 постійно спілкується з різними жінками в соціальних мережах. Про подружню зраду відповідача їй розповів її наймолодший син. Згодом ОСОБА_2 розповів, що одружився з нею, тому що в неї троє дітей і він хотів отримати відстрочку від мобілізації. Вона не має наміру продовжувати з відповідачем шлюбні стосунки, тому звертається до суду з даним позовом про розірвання шлюбу. Подальше спільне сімейне проживання є неможливим. Спільних дітей немає. Відтак вважає, що в суду є всі правові підстави для розірвання шлюбу, оскільки їхнє подальше спільне життя з відповідачем у шлюбі і подальше його збереження суперечить її інтересам. Сенсу підтримувати сімейні відносини з відповідачем у неї немає, оскільки на ґрунті сімейно-побутових проблем та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя втрачено почуття любові та поваги до відповідача. Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають в їхній сім`ї, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між ними та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги як передбачено вимогами статті 55 Сімейного кодексу України. Намір розірвати укладений шлюб із відповідачем відповідає її дійсній волі. Вона наполягає на розірванні шлюбу та може однозначно ствердити, що примирення з відповідачем не бажає і подальше збереження шлюбу є неможливим і буду суперечити її інтересам. Вона неодноразово зверталася до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу через ДРАЦС, він відмовляється розірвати шлюб у добровільному порядку. Враховуючи викладене просить шлюб укладений між нею та відповідачем розірвати, а також стягнути з відповідача суму сплаченого нею судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

13 березня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, згідно поданої заяви просила проводити розгляд справи у її відсутності. Просила строк на примирення не надавати та задовольнити позовні вимоги.

Представник позивачки ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, згідно поданої заяви просила розгляд справи провести у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов та стягнути витрати на правничу допомогу. Також строк на примирення просить не надавати.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 24 травня 2024 року уГлухівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено актовий запис № 50 (а.с. 8).

Із листа №340/02-10 від 19 березня 2026 року Буштинської селищної ради вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Також за цією адресою зареєстровані її діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.31).

Згідно ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 та ст. 25 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать про те, що сімейне життя у сторін не склалося, у них відсутнє взаєморозуміння, а розлад в сім`ї має не тимчасовий характер, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню. Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що сім`я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і подальше його збереження суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.

Щодо витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката судом встановлено наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи, зокрема, долучено копії таких документів: договір про надання правничої допомоги від 03 березня 2026 року та акт-опис приймання передачі з наданих послуг відповідно до договору б/н про надання правничої допомоги від 06 березня 2026 року.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,який зареєстровано 24 травня 2024 року у Глухівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за актовим записом №50 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одна тисяча триста тридцять один) грн. 20 коп. сплаченого судового збору та 3000 грн. 00 коп. витрати на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 12 травня 2026 року.

Суддя М.Д. Стецюк