Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №711/2983/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/2983/26

Номер провадження 3-в/711/26/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, ІПН НОМЕР_1 ,

про розстрочку штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.04.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. А також стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн.

05 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку штрафу, у зв`язку з неможливістю своєчасної сплати штрафу в повному обсязі через скрутне матеріальне становище, встановивши графік виплат щомісячно у розмірі 20% від суми пенсії до повного погашення боргу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити, оскільки має скрутне матеріальне становище, отримує лише пенсійні виплати, тому сплатити таку суму штрафу не в змозі.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до приписів ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За нормою ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Зі змісту вказаних норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку виконання рішення (постанови) є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року (справа № 2-54/08) при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій статус суддів»).

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Суд звертає увагу, що звертаючись до суду з заявою про розстрочку сплати штрафу, ОСОБА_1 зазначив, що має скрутне матеріальне становище, оскільки являється особою, що має статус ветерана війни – особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, єдиним його доходом є пенсія, безробітний, має втрату працездатності 70% та двох неповнолітніх дітей, проте не долучив доказів, які б свідчили про наявність підстав для задоволення даної заяви.

Вивчивши заяву про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу, суд вважає, що заявником не наведено таких виняткових обставин, які свідчать про особливий характер обставин, що ускладнюють або роблять неможливими виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, надзвичайні події, тощо).

Оскільки при розгляді заяви про розстрочку виконання адміністративного стягнення в частині сплати штрафу не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності яких суддя може прийняти рішення про таку розстрочку, а також враховуючи, що нормами КУпАП не передбачено наявності інших обставин (підстав), при існуванні яких можливо розстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а тому заява ОСОБА_1 про розстрочку штрафу у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 301, 304, КУпАП, ч. 4 ст. 53 КК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження",-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу за постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2026 року по справі №711/2983/26, провадження №3/711/791/26 - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. О. Комплєктова