Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №700/453/26 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/453/26

Провадження № 2/700/481/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Сипченко І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу № 700/453/26, провадження № 2/700/481/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Євич Сергій Петрович до Лисянської селищної ради, про визнання права власності на спадкове майно,

установив:

До Лисянського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Лисянської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок по АДРЕСА_1 . Бажаючи оформити спадщину, позивачка звернулася із відповідною заявою до Лисянської державної нотаріальної контори, але успадкувала лише земельну ділянку під будинком та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок, а саме рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10.04.2006 року у справі №2-844, яке є недійсним, оскільки в дійсності його не виносилося. На підставі викладеного, позивачка вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач та представник позивача в підготовче засідання не з`явилися, у позовній заяві просили справу слухати без їх участі, позов підтримують.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, направили суду клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.

Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 23.06.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2026 року ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 0,0444 га, для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 7122855100:01:003:1506 та земельної ділянки площею 0,1500 ( малоповерхова забудова -0,0082, малоповерхова забудова-0,0025, малоповерхова забудова-0,0126, малоповерхова забудова-0,1267)га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 7122855100:01:003:0216, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори № 292/02-31 від 17.03.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що залишився після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що подані спадкоємцем документи на житловий будинок не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Згідно довідки Лисянського районного суду Черкаської області від 25.03.2026 року №03-07/12/2026 рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10.04.2006 року у справі №2-844/06 за позовом ОСОБА_2 до Лисянської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно до Лисянського районного суду Черкаської області не надходила, в провадженні не перебувала.

Верховний суд у своїй постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 674/1307/15-ц зокрема вказав, що наявність чинної і не оскаржуваної позивачем постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право власності є додатковою перешкодою для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки законом не передбачений повторний розгляд питання якщо перше вирішено по суті.

Згідно п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

З огляду на викладене, оскільки позивачка не може оформити право власності на вищевказаний будинок, та іншим шляхом, ніж через суд, не може захистити своє право на спадкове майно, тому суд вважає за необхідне визнати за позивачами право власності на вказане майно в порядку спадкування за заповітом, що не буде суперечити закону та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.

Позивачка є власником після смерті батька - ОСОБА_2 , земельної ділянки на якій розташований житлолвий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 березня 2026 року.

Звенигородським відділом Черкаського ОБТІ за померлим ОСОБА_2 було зареєстрвоано і право власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується витягом від 3 квітня 2006 року № 11430593, який теж не скасований і недійсним не визнаний.

Стаття 377 ЦК України передбачає, що перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Це випливає також з того, що ч. 11 ст. 120 ЗК України визначає, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Згідно ч.5п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, інші спадкоємці на вказане майно відсутні.

За таких обставин необхідно визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 200, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій ПІЧКУР