Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №698/148/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/148/26

Провадження № 2/698/239/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 травня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань – Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» через свого представника Омельяненка Р.Р. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 10.03.2024-100001980 від 10.03.2024 року у розмірі 19800,00 грн., а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662.40 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 10.03.2024-100001980, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000,00 гривень строком на 42 днів, з датою повернення (виплати) кредиту 20.04.2024 року. Вказує, що процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна у розмірі 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно. Процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна у розмірі 2,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Неустойка 250,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином та в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим, станом на 19.02.2026 року у нього утворилась заборгованість в розмірі 19800,00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн., заборгованості по процентах в розмірі 9800,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року провадження по зазначеній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилання ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторонни домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливаєіз суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 10.03.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 10.03.2024-100001980 (кредитної лінії), шляхом подання відповідачем заявки.

Пунктами 3.1., 3.2. пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії), (оферта) передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором). Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктами 3.3.-3.3.7. кредитодавець надає позичальнику кредит на таких умовах: дата надання кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 10.03.2024-100001980 від 10.03.2024 року реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами 4441-11хх-хххх-2292. Позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання (видачі) кредиту 10.03.2024 року; сума кредиту 10000,00 грн; строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 20.04.2024 року; процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна у розмірі 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно; процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна у розмірі 2,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Неустойка 250,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до додатку до кредитного договору № 10.03.2024-100001980 від 10.03.2024 року ТОВ «Споживчий центр» поінформувало позичальника, що для підписання та укладення договору введіть код з смс-повідомлення, тобто одноразовий ідентифікатор Е734, яке було відправлене на ваш фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Отже, відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки від 10.03.2024 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), ТОВ «Споживчий центр» підтвердило укладення кредитного договору у формі електронного документу з відповідачем, яке оформлено підтвердженням кредитного договору на ім`я ОСОБА_1 , що є невід`ємною частиною кредитного договору № 10.03.2024-100001980 від 10.03.2024 року, який було підписано з використанням позичальником ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е734.

Згідно квитанції LIQPAY 10.03.2024 року на платіжну картку 444111*92 перераховано кошти у сумі 10000,00 грн. Призначення платежу: видача за договором № 10.03.2024-100001980.

Згідно наданої ТОВ «Споживчий центр» довідки-розрахунку про стан заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 10.03.2024-100001980 від 10.03.2024 року становить 19800,00 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість по основному боргу, 9800,00 грн. заборгованість по процентам. Проценти по кредиту нараховані за період з 10.03.2024 року по 20.04.2024 року.

Так, за умовами кредитного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 10000,00 грн. строком на 42 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку підтверджений достовірним та належним доказом, а саме квитанцією LIQPAY.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, які в добровільному порядку не повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 9800,00 грн., суд виходить з наступного.

У пунктах 7, 8 заявки кредитного договору № 10.03.2024-100001980 від 10.03.2024 року (кредитної лінії) та пунктах 7, 8 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 10.03.2024-100001980 (кредитної лінії) від 10.03.2024 року сторони погодили, що процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна у розмірі 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно; процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна у розмірі 2,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Розрахунок заборгованості за процентами проведений з дотриманням узгоджених сторонами вказаних істотних умов договору, підписаних кредитором та позичальником за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора, а саме за період з 10.03.2024 року по 20.04.2024 року, тобто у межах строку дії договору та умови договору узгоджуються з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в частині визначення максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати, зокрема протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) - 2,5 %, а відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин, а також відповідачем правильність здійснення ТОВ «Споживчий центр» розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 9800,00 грн., не спростована.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відповідачем грошові кошти отримані, але в порядку та на умовах договору не повернуто заборгованість за нарахованими процентами в сумі 9800,00 грн., а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за кредитним договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19800,00 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість по основному боргу, 9800,00 грн. заборгованість по процентам.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду справи по суті позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати, понесені ним на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 207, 526, 625, 626, 628, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 10.03.2024-100001980 від 10.03.2024 року у розмірі 19800 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко