Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №373/1910/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №373/1910/25

Суддя: Саліхов Віталій Валерійович

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року місто Київ

справа № 373/1910/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/3525/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Керекези Я.І., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути із відповідачки заборгованість за договором кредиту б/н від 05.11.2021 року у розмірі 49 743,55 грн за тілом кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що банком запущено новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, особливістю якого є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці платіжного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

05.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до позивача із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку.

Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погодився з тис, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зареєструвавши та відкривши поточний рахунок, що зазначено у розділі І Умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 50 000,00 грн.

У зв'язку із порушенням умов договору відповідачкою виникла заборгованість у розмірі 49 743,55 грн., яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту - 49 743,55 грн.

Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник АТ «Універсал Банк» - Македон О.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Представник позивача зазначає, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд не дослідив механізм отримання банківських послуг в рамках проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Відповідачка завантажила мобільний додаток «monobank», пройшла ідентифікацію, а також користувалася кредитною карткою.

Зауважує, що відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), а тому у останньої виникла заборгованість у розмірі 49 743,55 грн. (тілом кредиту).

Складений банком розрахунок є належним доказом заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період нарахування заборгованості.

Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту (а.с.21). До Анкети-заяви нею був доданий необхідний пакет документів: копія паспорта, копія картки фізичної особи-платника податків.

Відповідно до анкети-заяви ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на своє ім`я, встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. Відповідач погодилася, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях.

До позову представником позивача додано довідку від 17 березня 2025 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 шляхом підписання Анкети-заяви до Договору. Розмір встановленого кредитного ліміту за даним рахунком становить 50 000,00 грн.

Відповідно до доданого розрахунку заборгованість відповідача за Кредитним договором № б/н від 05 листопада 2021 року станом на 03 березня 2025 року складає 49743 грн 55 коп. (заборгованість за тілом кредиту).

Крім того, представником позивача до позовної заяви також додано наступні докази: покрокову інструкцію активації картки Monobank та підписання УЕП умов і правил; покрокову інструкцію віддаленої реєстрації; витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/ Universal Bank); витяг із Статуту Акціонерного товариства «Універсал Банк», затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Універсал Банк» № 4-2020 від 05 листопада 2020 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію банківської ліцензії № 92 від 10 жовтня 2011 року; копії документів на підтвердження повноважень представника.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами факту видачі кредиту, що свідчить про недоведеність порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 3.09.2015 (далі - Закону № 675-VIII) пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закон № 675-VIII).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону № 675-VIII передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання.

В анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua./terms, складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши Анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

У пунктах 1, 2 анкети-заяви відповідачка просила відкрити поточний рахунок у гривні на ім`я ОСОБА_2 НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

Відповідно до пункту 4 анкети-заяви відповідачка засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 037ссf116c70c089b7c7c736adc3eb3e32b014a149b7a133c9f9341cf227fab2b6, який буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.

Відповідно до пункту 5 відповідач погодилася з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням, якого в мобільному додатку договір набуває чинність.

Підписанням цієї Анкети-заяви відповідач підтвердила факт передачі другого примірника Анкети-заяви та платіжної картки monobank.

На підтвердження позовних вимог, до анкети-заяви до договору про надання банківських послуг банк додав витяг з Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з Тарифів банку Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту, розрахунок заборгованості.

За змістом наданих Умов і правил, клієнт на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов`язаний ознайомитися із чинною редакцією Умов і Правил, що розташовані в Мобільному додатку та/або за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms, з метою використання умов договору з урахуванням можливих змін до нього (пункт 4.2.19 розділу 4 «Права та обов`язки сторін» Умов і Правил) .

Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_1 становить 50 000 грн.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за період з 05.11.2021 по 03.03.2025 за договором № б/н від 05.11.2021, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 станом на 03.03.2025, заборгованість відповідачки за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 49 743,55 грн.

Відповідно до вказаного розрахунку позивач списував з рахунку відповідача проценти за порушення грошового відсотки у розмірі 37,2 %.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Принцип диспозитивності, що діє у цивільному судочинстві, передбачає, що суд розглядає спір у межах заявлених вимог та заперечень сторін й покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України)

Оцінка доказів здійснюється судом, водночас принцип диспозитивності вимагає, щоб ця оцінка відбувалася у контексті змагальності сторін.

Наведеного суд не врахував, й встановивши укладення між сторонами у визначений законом спосіб договору шляхом проставлення відповідачем електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису), за відсутності поданих відповідачкою заперечень умов договору й доказів або аргументів на спростування доказів позивача, за власною ініціативою поставив під сумнів умови договору, тим самим винайшовши заперечення за відповідача самостійно.

Потреба у таких процесуальних діях, не обґрунтована судом першої інстанції публічним інтересом, або ж імперативними нормами закону щодо обов`язку суду захищати права споживачів та перевіряти законність правочинів та є порушенням принципу диспозитивності.

Подані позивачем докази у сукупності підтверджуються як факт укладання договору, так і подальше отримання відповідачкою грошових коштів (на умовах кредитного ліміту) й активне їх використання. Докази на підтвердження того, що позивачем надано суду витяг з Умов та Правил в редакції, яка є відмінною від тої, з якою була обізнана відповідачка та погодилася виконувати їх умови, матеріалами справи не містять й відповідачкою такі обставин не заперечувались.

Відповідачка не оспорює ані факт укладення договору або його форму, ні його умови, у тому числі розмір процентів за користування коштами, а здійснення банківських операції із використанням картки, та часткове погашення боргу, відповідно до п. 4.3.1 Умов свідчить про встановлення банком контакту із клієнтом та згоду останнього із умовами обслуговуванням під час отримання банківських послуг.

Надаючи оцінку поданому позивачем розрахунку та, відповідно, обґрунтованості розміру заявленої до стягнення заборгованості, колегія суддів виходить з наступного.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Своєю чергою, позичальник наділений правом заперечувати як укладення кредитного договору, так і факт отримання коштів. Проте, у разі твердження про повне чи часткове виконання зобов`язання, позичальник повинен підтвердити це належними доказами, які свідчать про своєчасне повернення суми кредиту та сплату нарахованих відсотків.

Доказів повного виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань, матеріали справи не містять.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за період з 05.11.2021 по 03.03.2025 за договором № б/н від 05.12.2021, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , станом на 03.03.2025, заборгованість відповідачки за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 49 743,55 грн. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованості, позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту за ставкою 37,2 % в місяць.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Розрахунок, проведений позивачем підтверджується матеріалами справи, відповідає умовам кредитування, відповідачкою не спростований, й сумнівів у колегії суддів не викликає.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів та тлумаченні закону, і підлягає скасуванню з підстав, визначених ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України у порядку розподілу судових витрат підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 570 грн (3 028,00 грн. - за подання позову, та 4 542,00 грн. - за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» -Македона Олександра Андрійовича - задовольнити.

Рішення Переяславського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05 листопада 2021 року за період з 05 листопада 2021 по 03 березня 2025 у розмірі 49 743,55 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 570,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua