Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №635/81/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/81/26

Провадження № 3/635/618/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року селище Покотилівка Харківського району

Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області О.М. Пілюгіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 у військовому званні старший солдат, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

судом встановлено, що ОСОБА_1 18 грудня 2025 року о 15:00 за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Пісочин, шосе Полтавське, 202/1, керував транспортним засобом Renault Megan, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння: дуже розширені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ».

ОСОБА_1 подав суду клопотання, в якому просив закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто доказова база має бути спрямована, зокрема саме на доведення таких обставин, як наявність ознак наркотичного сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Жодним доказом, долученим до матеріалів справи не доведено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. До складення протоколу про адміністративне правопорушення, під час його складення та в будь-який інший момент йому не було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я і найголовніше ніхто не пропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я, за зазначеною у протоколі адресою, більш того ОСОБА_1 від такого огляду не відмовлявся. Крім цього, працівником поліції не було вжито будь-яких заходів щодо надання йому можливості скористатися послугами адвоката під час оформлення справи про адміністративне правопорушення, таким чином порушено права ОСОБА_1 , як водія що, згідно позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 524/9827/16-а слугує окремою підставою для закриття провадження у справі. Працівники поліції, зупинивши транспортний засіб, перевірили у ОСОБА_1 документи, що посвідчують особу, потім попросили відкрити багажник, оглянули речі у багажнику, попросили показати вміст коробки, що знаходилася в салоні та містила його особисті речі, та оглянули сам салон. Після цього поліцейський запитав у ОСОБА_1 «чи не вживав він щось?», і фактично провів огляд на стан сп`яніння, оглянувши його та посвітивши йому в очі включеним ліхтариком, після чого наголосив, що з ним «все в порядку». Таким чином, записи в протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та відмови від проходження відповідного огляду не відповідають дійсності. При цьому не будь-яка відмова від проходження огляду на стан сп`яніння становить склад адміністративного правопорушення, а виключно та відмова, що виникла внаслідок попередніх правомірних дій поліцейського. Правомірними є дії, що відповідають визначеним правилам, що регламентують провадження у конкретній справі. На переконання ОСОБА_1 , співробітниками поліції було порушено процедуру огляду на місці зупинки транспортного засобу. Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав, коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби. В цьому переліку відсутні такі підстави як перевірка багажу або перевірка документів. Фактичною підставою зупинки ОСОБА_1 була саме перевірка багажу, хоча поліцейським у рапорті було зазначено як підставу перевірку документів. Отже працівники поліції взагалі не мали права його зупиняти. Таким чином, обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння були відсутні. Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». Крім того відповідно до ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 о 15 годині, протокол про адміністративне правопорушення реально закінчено складати о 18 годині. У направленні на огляд водія час не зазначено взагалі. У рапорті поліцейського зазначено інтервал часу з 15:00 до 16:40. При цьому час 16:40 не відповідає дійсності. Навіть якби він відповідав дійсності, то огляд у зазначеному медичному закладі охорони здоров`я повинен був проведений не пізніше 17:00. Враховуючи відстань в межах Харківського району та міста Харкова від вул. Шосе Полтавське, будинок 202/1 до вул. Ахієзерів, будинок 18-а, необхідність певного проміжку часу для подолання цієї відстані та необхідність певного часу, необхідного для підготовки огляду, вчасне проведення такого огляду не представляється можливим. Щодо інших доказів. Відповідно до п. 55 Постанови Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2020 року в справі № 524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. З аналогічних міркувань протокол про адміністративне правопорушення також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Щодо зобов`язання слід зазначити, що воно не передбачене жодним законом чи підзаконним актом, підписано ОСОБА_1 під диктовку працівників поліції, в стані сильного душевного хвилювання та він взагалі не пам`ятає такого документу, імовірно підписав його не прочитавши зміст цього документу. Щодо пояснень ОСОБА_1 слід зазначити, що вони (крім часу) взагалі не містять опису фактичних даних, які б могли свідчити на його користь або проти нього. Щодо самих ознак сп`яніння, зазначених у протоколі – ОСОБА_1 є військовослужбовцем Національної Гвардії України, бере участь у бойових діях, перебуває безпосередньо в районах їх здійснення, виконує бойові завдання на лінії бойового зіткнення з противником, постійно перебуває на позиціях сил оборони, знаходиться на бойових чергуваннях в умовах ризику для життя. Вказані обставини зумовлюють відповідні суттєві погіршення стану здоров`я: постійні незначні травми, нестабільна робота нервової системи, серця, тиск судин, тремтіння не тільки рук, а й всього тіла і т. ін. Постійне знаходження на відкритому повітрі при низьких температурах (грудень 2025 року) або коливаннях температур (день-ніч) та під дощем та снігом зумовлює відповідний вигляд та стан обличчя. Крім того безпосередньо перед подією (14-17 грудня 2025 року) ОСОБА_1 знаходився на чергуванні в підземних спорудах, які освітлюються мінімально, що могло зумовити розширення зіниць. ОСОБА_1 стверджує, що під час складення протоколу знаходився у тверезому стані, а його зовнішній вигляд був зумовлений вищезазначеними обставинами. Тобто причиною тимчасового тремтіння пальців рук є саме наявні тимчасові розлади здоров`я, що стали наслідком отриманих травм під час виконання конституційного обов`язку по захисту Батьківщини. Крім того ОСОБА_1 як військовослужбовець, на даний час виконує службові обов`язки, пов`язані з захистом Батьківщини, проходить службу на посаді водія підрозділу. Таким чином, для виконання ним бойових завдань є постійна потреба керування транспортними засобами та відповідно наявності посвідчення водія. Відсутність посвідчення водія унеможливить виконання ОСОБА_1 свого військового обов`язку по захисту держави від збройної агресії. Отже, під час складення матеріалу про адміністративне правопорушення не здобуто жодних належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні даного правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходить до наступного.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544361, складеного 18 грудня 2025 року о 16:21:50; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 грудня 2025 року, за даними якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в КНП ХОР «ОКНЛ» за наявності наступних ознак: дуже розширені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; даними письмового зобов`язання ОСОБА_1 від 18 грудня 2025 року не сідати за кермо транспортного засобу до повного протверезіння та зникнення ознак сп`яніння; даними рапорту поліцейського 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП Вадима Нестеренка.

Також в судовому засіданні досліджено відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544361 від 18 грудня 2025 року, за даними якого встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортирним засобом, був зупинений поліцією та службою ВСП на блокпосту, у нього поліцейський виявив ознаки наркотичного сп`яніння та неодноразово пропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі за адресою: місто Харків вулиця Ахієзерів, будинок 18-а, при цьому роз`яснив ОСОБА_1 права та наслідки відмови від проходження на стан наркотичного сп`яніння, поліцейський також роз`яснив ОСОБА_1 , що у разі складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП справу про адміністративне правопорушення розглядає суд та вказав, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. ОСОБА_1 після роз`яснення йому прав, наслідків відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння вказав, що йому все зрозуміло, вважав за необхідне подзвонити та порадитись з командиром, після чого повідомив поліцейському, щоб складав протокол. Крім того, в автомобілі ОСОБА_1 було виявлено речовину схожу на наркотичну і була викликана слідчо-оперативна група.

Крім того суду надані: довідка т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Галкіної К., за даними якої згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія; копія військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого 18 травня 2022 року на ім`я ОСОБА_1 ; копія інформації начальника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Чернігівській області» лікаря ОСОБА_2 про перебування ОСОБА_1 з 02 квітня 2026 року на стаціонарному лікуванні; копія довідки госпіталя ДУ «ТМО МВС України по Харківській області, видана ОСОБА_1 про перебування на стаціонарному лікуванні; копія довідки військової частини НОМЕР_2 про обставини травми старшого солдата ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він 18 грудня 2025 року о 15:00 за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Пісочин, шосе Полтавське, 202/1, керував транспортним засобом Renault Megan, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння: дуже розширені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ».

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), тобто порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Зазначеними нормами закону встановлено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я; огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак наркотичного сп`яніння є його дискреційними повноваженнями.

Отже, працівники поліції, виявивши ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, від проходження якого він відмовився.

Посилання ОСОБА_1 на його невинуватість суд розцінює критично і не приймає до уваги, оскільки відповідно до даних відеозапису ОСОБА_1 жодним чином не заперечує, що саме він керував транспортним засобом, на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку не поїхав до медичного закладу та вказав, щоб поліцейський складав протокол про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Також, поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 його права та наслідки відмови від проходження на стан наркотичного сп`яніння, також поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що у разі складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП справу про адміністративне правопорушення розглядає суд, роз`яснив, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. ОСОБА_1 після роз`яснення йому прав, наслідків відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння вказав, що йому все зрозуміло, вважав за необхідне подзвонити та порадитись з командиром, на що йому було надано час, при цьому ОСОБА_1 мав можливість запросити адвоката, але такою можливістю він не скористався, протокол та зобов`язання підписав власноруч, отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення та тимчасове посвідчення замість вилученого водійського посвідчення.

Інші доводи ОСОБА_1 як то: тривалий період складання протоколу, відсутність позначки часу у направленні на огляд водія, посилання, що він був тверезий не спростовує обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За викладених обставин, відсутні підстави для закриття провадження, тому суд приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно з п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі прийняття судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з осіб визнаних винними у вчиненні адміністративного правопорушення, на користь держави стягується сума судового збору в 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2026 року становить суму в розмірі 665,60 гривень.

Сума судового збору на підставі ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 4 ч. 1 ст. 213, ст.ст. 221, 256, 283-285 КУпАП, п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд через Харківський районний суд Харківської області, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя О.М. Пілюгіна