Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №644/12025/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/12025/25

Провадження № 3/644/219/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 травня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

захисника особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності - адвоката Пасічника Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Індустріального районного суду м.Харкова в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, матеріали по яким надійшли з управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

зач. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

23 лютого 2026 року через канцелярію суду електронними засобами зв`язку від захисника ОСОБА_1 – адвоката Пасічника Т.В., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АЕ № 1466400 від 20.01.2026, надійшло клопотання, в якому він просить провадження у справі зупинити до закінчення воєнного стану, але не більше строку притягнення особи до відповідальності , передбаченого ст. 38 КУпАП з підстав, викладених у клопотанні.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Пасічник Т.В. підтримав клопотання, просив задовольнити, мотивуючи доводи, аналогічно викладеному в клопотанні.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв`язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.

Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Суд констатує, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч.1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Крім того, суд зауважує, що при розгляді адміністративного матеріалу в суді, складеного у відношенні ОСОБА_1 , останній скористався правовою допомогою, уклав договір про надання правової допомоги з адокатом Пасічником Т.В., який надає правничу кваліфіковану допомогу ОСОБА_1 , що не обмежує його права на належний захист в судовому розгляді.

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, а також приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Щодо посилання стороною захисту на застосування ст. 335 КПК України при зупиненні провадження по справі суд зазначає наступне.

01 травня 2022 року законодавцем були внесені зміни у чинний КПК щодо зупинення кримінального провадження. При цьому, у КУпАП такі зміни цим законом не були внесенні. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до КПК участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов`язковою. На відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов`язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Крім того, посилання захисника, що до цих правовідносин за аналогією має бути застосована правова позиція Великої Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 12.11.2025р. у справі №754/947/22, а саме що згідно пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,

у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, судом не приймається, оскільки аналогія закону в даному випадку не може бути застосована.

Отже, посилання захисником Пасічником Т.В. на положення ст. 335 КПК України та ч. 2 ст. 251 ЦПК України є безпідставними, оскільки цим Кодексом регулюються зовсім інші правовідносини. Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить приписів про обов`язок суду зупинити провадження у справі про адміністративне правопорушення до закінчення воєнного стану.

З врахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Пасічника Т.В. про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 1, 7, 268, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Пасічника Тараса Валерійовича про зупинення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення- відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, і оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Попова