Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №629/3674/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №629/3674/26

Суддя: ТКАЧЕНКО. Н. В.

Кримінальне провадження №629/3674/26

Номер провадження 1-кп/629/268/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миколаївка Лозівського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.10.2025 у справі №629/6719/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст.130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Після чого, у невстановлений в ході як досудового розслідування та судового розгляду час, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин у ОСОБА_5 , всупереч діючій забороні на право керування транспортними засобами, встановленій вказаною постановою, який мав реальну можливість її виконання, виник злочинний умисел, направлений на умисне невиконання зазначеного судового рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 09.04.2026 п 18:56, діючи з метою підриву авторитету органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості виконання судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом направленим на невиконання вказаного судового рішення в частині позбавлення права керування транспортними засобами, сів за кермо та почав керувати автомобілем марки ВАЗ 21083, державний номер НОМЕР_1 рухаючись по вулиці Привокзальній в м. Лозова Харківської області, де був зупинений працівниками ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, під час чого, було встановлено, що останній позбавлений права керувати транспортними засобами строком на один рік, відповідно до вище вказаної постанови суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчинення ним кримінального правопорушення, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаялися у вчиненому, просив суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину в повному обсязі, а також те, що ним не оскаржуються фактичні обставини кримінального провадження, які зазначені в обвинувальному акті, обвинувачений вірно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив дослідження доказів по кримінальному провадженню, обмежившись допитом обвинуваченого, та вивченням особистості обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оскаржуються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена.

Таким чином дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України – тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він є громадянином України, українцем, з середньою освітою, неодружений, неофіційно працює, відповідно до рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 129 від 07.02.2023 року про встановлення опіки над ОСОБА_6 , ОСОБА_7 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем мешкання характеризується формально, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

При призначенні та визначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин, згідно ч. 4 ст. 12 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 суд вважає його щире каяття в скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого покарання передбаченого санкцією даної статті, у вигляді штрафу та вважає дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстави для застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України, у суду відсутні.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua