Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №642/2864/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/2864/26

Провадження № 2-а/642/26/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.11.2024 № 446 та відкрити провадження у справі; скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 20.11.2024 № 446 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064, 96 грн. ( одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок.

В обгрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що 09.04.2026 року йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього штрафу у розмірі 34 000 грн. Вказане виконавче провадження відкрито на пiдставi постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.11.2024 № 446 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Позивач вважає вказану постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.11.2024 № 446 незаконною, такою що винесена з порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 268 КУпАП.

Позивач вказує, що перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , має індивідуальний номер в реєстрі Оберіг 161220201455963100001. Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ним вчасно (до 16.07.2024) оновлено військово-облікові дані, а саме: 03.07.2024, що підтверджується інформацією з електронного кабінету призовника «Резерв+».

У листопаді 2024 співробітниками ВП №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області Позивач, ОСОБА_1 , був доставлений до ТЦК та СП, де йому вручено повістку №1841/06/24 на 21.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про розгляд адміністративної справи за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (щодо порушення абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому що не з`явився 14.10.2024 для уточнення даних за повісткою № 273831 від 04.10.2024). Вказану повістку № 273831 від 04.10.2024 він не отримував.

21.11.2024 року позивач, ОСОБА_1 , о 09:45 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до повістки №1841/06/24 для розгляду адміністративної справи, призначеної на 21.11.2024 о 10:00, проте розгляд справи не відбувся з причин, що не залежали від Позивача.

Цього ж дня, 21.11.2024 о 18:19 год Позивачем засобами поштового зв`язку було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 2 (два) листи. Перший лист направлено з проханням повідомити його про наступну дату розгляду адміністративної справи за ч.3 ст. 210-1 КУпАП щодо неприбуття за повісткою № 273831 від 04.10.2024 та з вимогою не розглядати справу за його відсутності. Другий лист - з проханням внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо Позивача, а саме, відомості про бронювання - відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 10.05.2025 відповідно до Наказу Міністерства економіки України №25317 від 05.11.2024. До листа також додано копії документів - ВОД з «Резерв +», паспорта, РНОКПП, наказу (розпорядження) №00000000349-02634 від 22.07.2024 про прийняття на роботу; службового посвідчення, Наказу Міністерства економіки України №25317 від 05.11.2024; Витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного.

Проте, незважаючи на направлені Позивачем листи, ІНФОРМАЦІЯ_3 про наступну дату розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача повідомлено не було.

20.02.2025 о 14:58 Позивач, оновивши інформацію в особистому кабінеті "Резерв+", виявив статус із текстом "Схоже, що у вас є порушення правил військового обліку".

В цей же день, 20.02.2025 року Позивач звернувся за телефоном до співробітника ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області та повідомив про виявлення зміни статусу в своєму особистому кабінеті "Резерв+", а також повідомив про намір прибути особисто наступного дня, а саме 21.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 21.02.2025 в обумовлений зі співробітниками ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області час, Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 21.02.2025 справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП (неприбуття за повісткою № 273831 від 04.10.2024) закрито на підставі ст.38 КУпАП. Копію постанови вручено мені особисто.

Відтак у вказаній справі про адміністративне правопорушення є два взаємовиключні юридичні факти: постанова про накладення адміністративного стягнення від 20.11.2024 (про розгляд якої Позивача ніхто не повідомляв, та копію якої він не отримував, адже був повідомлений про іншу дату розгляду – 21.11.2024 о 10:00 відповідно до повістки № 1841/06/24); постанова від 21.02.2025 про закриття справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 38 КУпАП., яка була вручена Позивачу у встановленому законом порядку.

Оскільки про дату розгляду адміністративної справи 20.11.2024 Позивач не повідомлявся, відповідно протокол та постанова йому не вручались, ІНФОРМАЦІЯ_3 порушено ст. 251, 256, 278, 280, 283 КУпАП.

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову, згідно прохальної частини якої просить суд: забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення виконання постанови №446 від 20.11.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та зупинення стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №80677006, відкритому на підставі постанови №446 від 20.11.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили рішенням суду у вказаній справі.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2026 року поновлено позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2026 року Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження – задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №80677006 від 08.04.2026 року, яке відкрито на підставі виконавчого документа - постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 №446 від 20.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

22.04.2026 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 міста Харкова Михайлов І.А. через систему «Електронний суд» надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог Позивача повністю, вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що на адресу Позивача: АДРЕСА_3 , засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням була надіслана повістка №273831, в якій було зазначено, що Позивачу належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.10.2024 року о 11:00 для звірки даних. Зазначене підтверджується повісткою №273831. Позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк зазначений в повістці, тому був 14.10.2024 року поданий в розшук до відділу поліції №1(Новобаварський) Харківського РУП№3 ГУНП в Харківській області. Згідно відомостей ЄДРПВР АІТС «Оберіг», громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , був доставлен 19 листопада 2024 року працівниками національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де 20 листопада 2024 року було складено постанову № 446.

Як вбачається з позовної заяви, Позивач вказує що має бронювання з 05 листопада 2024 року, але з копії додатку «Резерв +» не вбачається що Позивач станом на 21 листопада 2024 року має право на відстрочку чи має бронювання. Повістка Позивачу була сформована та надіслана на його адресу 04 листопада 2024 року, а Позивач набув право на бронювання з 05 листопада 2024 року.

Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами потового зв`язку передбачені п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого: Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Обов`язок військовозобов`язаних осіб з`являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено наступними нормами законодавства: абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у справі №800/547/17 від 25.04.2018: «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним». Отже вважаю, що позовні вимоги позивача є незаконними та безпідставними.

Представник відповідача вважає, що справа про адміністративне правопорушення вирішена у відповідності з Законом, а постанову по адміністративній справі від 24.02.2026р. №368 законною та обґрунтованою, та просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі; судові витрати та витрати на правову допомогу покласти на ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до військово-облікового документу із застосунку "Резерв+" (паперової копії електронного документу), сформованого 21.11.2024 року, ОСОБА_1 , військовозобов`язаний, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 . Дані уточнено вчасно 03.07.2024. Документ дійсний до 21.11.2025 року.

04.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 військовозобов`язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка №273831 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів) за задекларованим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно довідки про причини повернення з відбитком печатки Укрпошти вищезазначена повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом встановлено, що 20.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 446 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до змісту цієї постанови, ОСОБА_1 було направлено повістку № 273831 з вимогою з`явитися 14.10.2024, для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте ОСОБА_1 в призначений день не з`явився. Своєю бездіяльністю громадянин порушив вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом`якшують відповідальність відповідно до статті 34 КУпАП визнано щире розкаяння громадянина. Відтак, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн.

В постанові відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В матеріалах справи відсутні відомості про направлення та про отримання ОСОБА_1 копії цієї постанови.

21.04.2024 року Позивачем на адресу Відповідача направлено лист з проханням внести в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію, а саме, відомості про бронювання - відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 10.05.2025 відповідно до Наказу Міністерства економіки України №25317 від 05.11.2024.

Відповідно до військово-облікового документу із застосунку "Резерв+" (паперової копії електронного документу), сформованого 16.01.2026 року, ОСОБА_1 , військовозобов`язаний, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , має відстрочку від призову до 23.12.2026 року, адреса проживання: АДРЕСА_2 . Дані уточнено вчасно 03.07.2024. Документ дійсний до 23.12.2026 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_7 двічі розглянуто одне й те саме адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що суперечить ст. 61 Конституції України та ст. 36 КУпАП.

Так, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_3 від 21.02.2025 року справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 – закрито.

Відповідно до змісту цієї постанови, ОСОБА_1 було направлено повістку № 273831 з вимогою з`явитися 14.10.2024, для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте ОСОБА_1 в призначений день не з`явився. Справу закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст.38 КУпАП.

08.04.2026 року постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Біловою Х.Б. відкрито виконавче провадження №80677006 з примусового виконання постанови № 446 від 20.11.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 251Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст.283КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Як встановлено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Положеннями ст.235КУпАП України встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210-1КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч. 3 ст.22Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст.1Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , Відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.

Суд зауважує, що норма ст.210-1КУпАП є бланкетною, та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

В самому тексті постанови не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладений зміст адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких Відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З огляду на викладене, суд вважає, що Відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 3 ст.14Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які саме відомості (персональні дані) наобхідні для звірки військово-облікових даних і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.

На підставі наданих доказів суд встановив, що позивач не допускав умисного порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, позивач як на підставу скасування постанови №446 від 20.11.2024 посилався на порушення процедури розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, оскільки його було повідомлено про її розгляд на іншу дату, а саме на 21.11.2024 року о 10-00 годині, що підтверджується копією повістки №1841/06/24.

Відповідачем не спростовано доводи позивача в цій частині та не надано доказів належного сповіщення про розгляд справи про адміністративне правопорушення саме 20.11.2024 року.

Так, частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, відповідачем було порушено процедуру розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме відсутні дані: про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи, про роз`яснення прав.

Крім того, матеріали справи не містять відомості щодо складання протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитися із постановою, яка оскаржується від 20.11.2024, так як під час її винесення не в повній мірі було дотримано вимоги статей 278 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, в тому числі, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Якщо ж протокол був складено правильно, який був покладений в основу постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, але з ним не погоджується позивач, то відповідач повинен був довести перед судом зворотнє.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що постанову № 446 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 20.11.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн слід скасувати, а провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір за подачу позовної заяви, з урахуванням коєфіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 1.616688715.1 від 13.04.2026 року, та за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 798,72 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 1.616675729.1 від 13.04.2026 року, які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду

Разом з тим як вбачається із Постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. У зв`язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 580,96 грн. (з урахуванням коєфіцієнту 0,8), а решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до державного бюджету, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 року.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_3 № 446 від 20.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄРДПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) грн. 72 коп.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 580,96 грн., сплачений за подачу позовної заяви згідно квитанції № 1.616688715.1 від 13.04.2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 11.05.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов