Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №638/9356/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/9356/26

Провадження № 3/638/2224/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

19 квітня 2026 року приблизно о 13:40 год. за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру щодо дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої дитини. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, причини неявки суду не повідомив, з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, яка не вимагає обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, під час розгляду справи, належне повідомлення ОСОБА_1 про дату судового засідання, а також беручи до уваги встановлені у ст. 38, 277 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення та розгляду справи відповідно, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 208142 від 19 квітня 2026 року;

- відеозаписом правопорушення з нагрудних бодікамер 472793, 474448;

- копією письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від 19 квітня 2026 року;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 987220 від 19 квітня 2026 року;

- Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19 квітня 2026 року, якою визначено низький рівень вчинення домашнього насильства;

- відомостями рапорту інспектора УПП в Харківській області Катерини Алексєєвої від 19 квітня 2026 року.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 208142 від 19 квітня 2026 року.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків та дітей (п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства психологічного характеру щодо малолітньої особи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю малолітнього потерпілого.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 . Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлені.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн (п`ятсот десять гривень 00 копійок), в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя І.П. Латка