Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №537/555/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/822/2026

Справа № 537/555/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Дейнеки В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

30 січня 2026 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 11621,26 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 серпня 2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №383/22-Т/П1, за умовами якого ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу Lincoln MKX, д.н.з. НОМЕР_1 . 08 лютого 2023 року біля 10 год. 40 хв. в м. Кременчук по вул. Миколи Татарулі, буд.5 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру та здійснив наїзд на транспортний засіб Lincoln MKX, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 березня 2023 року по справі №524/851/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до страхового акту №006.01025623-1 ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» визнало дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком. Виконуючи зобов`язання за договором страхування ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 41122,51 грн. відповідно до платіжних доручень №7637270 від 15.02.2023 року та №7637252 від 15 лютого 2023 року. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 за шкоду заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» згідно полісу №211505572 з лімітом відповідальності страховика за завдання шкоди майну 160000,00 грн., франшиза встановлена у розмірі 2500,00 грн. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до ТДВ «Страхова група «Оберіг» із заявою про виплату суми сплаченого страхового відшкодування. ТДВ «Страхова група «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування з урахуванням зносу автомобіля - 0,3858 та вирахуванням знижки і франшизи в розмірі 2500,00 грн. у сумі 25651,19 грн. Тому відповідач ОСОБА_1 , як винна особа у вчиненні ДТП, зобов`язаний відшкодувати ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» різницю між завданою шкодою та виплатою ТДВ «Страхова група «Оберіг» у розмірі 11621,26 грн. За таких обставин позивач звернувся до суду для захисту своїх законних прав та інтересів.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позиції учасників справи.

Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» Капля А.С. в судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Проте ОСОБА_1 не повідомив причини неявки, не звертався із заявою про відкладення розгляду справи до суду.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В відповідності до ст.280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

22 серпня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №383/22-Т/П1, строк дії з 23.08.2022 року по 22.08.2023 року, забезпечений транспортний засіб Lincoln MKX, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, червоного кольору.

08 лютого 2023 року біля 10 год. 40 хв. в м. Кременчук по вул. Миколи Татарулі, буд.5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не впевнився, що не створює перешкоди іншим учасникам руху, здійснив наїзд на транспортний засіб Lincoln MKX, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 березня 2023 року по справі №524/851/23, провадження №3/524/811/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та доказуванню не підлягає.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди 08 лютого 2023 року, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» відповідно до полісу №211505572 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12 жовтня 2022 року, строк дії договору з 00:00 год. 13.10.2022 року по 12.10.2023 року включно.

08 лютого 2023 року страхувальник ОСОБА_2 подав до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, а саме про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 08 лютого 2023 року за адресою м. Кременчук, вул. Татарулі (Ціолковського), буд.5.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу Lincoln MKX, д.н.з. НОМЕР_1 , ТОВ «Автохаус Кременчук» проведено його огляд, про що складено протокол №43559 огляду колісного транспортного засобу та надано рахунок на оплату №АВК0000077 від 09 лютого 2023 року, згідно з яким вартість запчастин пошкодженого застрахованого транспортного засобу становить 30122,51 грн. Вартість за послуги по фарбуванню застрахованого транспортного засобу становить 11000,00 грн., згідно рахунку ПП «Тансал Авто» №024 від 10 лютого 2023 року.

Як вбачається із страхового акту №006.01025623-1 від 14 лютого 2023 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» визнало дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 41122,51 грн.

15 лютого 2023 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» виплатило страхове відшкодування за страховим актом №006.01025623-1 від 14 лютого 2023 року на підставі рахунку №АВК0000077 від 09 лютого 2023 року в сумі 30122,51 грн. та рахунку №024 від 10 лютого 2023 року в сумі 11000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7637270 від 15 лютого 2023 року та платіжним дорученням №7637252 від 15 лютого 2023 року.

23 лютого 2023 року ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулася до ТДВ «Страхова група «Оберіг» із претензією про виплату страхового відшкодування, а саме здійснення страхового відшкодування шкоди у розмірі 41122,51 грн., заподіяної транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ТДВ «Страхова група «Оберіг».

07 червня 2023 року ТДВ «Страхова група «Оберіг» здійснила виплату ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» страхового відшкодування у розмірі 25651,19 грн. з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який склав 0,3858, та яка була узгоджена між страховими компаніями 31 травня 2023 року.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.124 Конституції, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа, як слідує зі змісту ст.4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах встановлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

ВП ВС неодноразово висловлювала правову позицію щодо необхідності втілення у судовій практиці принципу Jura novit curia («суд знає закони»), зокрема у постановах від 04.12.2019 по справі 917/1739/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц. Оскільки повноваження органів влади є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування» та іншими законодавчими актами.

Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (стаття 1 Закону України «Про страхування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

За приписами ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.27 постанови №4 від 01 березня 2013 р., що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика, суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Так, у випадку суброгації, відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні, із збереженням самого зобов`язання, на підставі договору страхування, а також ст.993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування». У випадку регресу, одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється нормами ст. 1191 ЦК України.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України в справі № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У відповідності до ч.4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем, у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації – переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Таким чином, до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст.993 ЦК України в порядку суброгації.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

У відповідності до ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України: особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВСУ від 03.10.2018 року по справі №686/17155/15-ц, який підтримав правовий висновок, викладений у постанові ВСУ у справі № 6-691цс15 та зазначив, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхова виплата). На підставі цього висновку Верховний суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає в межах ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.

Отже, оскільки страховик за полісом виплатив страхове відшкодування, він виконав своє зобов`язання перед потерпілим в повному обсязі, а різницю між фактичним розміром шкоди, завданої застрахованому транспортному засобу, та сумою виплати, зобов`язаний відшкодувати саме відповідач.

Доказів на спростування вказаних обставин, відповідачем у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, так як вони є законними, обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Оскільки позов ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на судовий збір у розмірі 3328,00 грн., що підтверджено документально.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 200, 264, 265, 279-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у розмірі 11621 (одинадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Інформація про сторони:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ 33908322, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 11.05.2026 року.

Суддя Мурашова Н.В.