Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №526/2919/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2919/25

Провадження № 2/526/226/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 квітня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря – Широколави О.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «Агро-Край» про поділ земельної ділянки ,

встановив:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «Агро-Край» про поділ земельної ділянки.

В обґрунтування поданого позову вказано, що позивач ОСОБА_1 є власником 7/8 частини земельної ділянки загальною площею 7,1812 га, кадастровий номер 5320488500:00:005:0030, що розташована на території Ціпківської сільської ради. Інша частина, а саме1/8 частина належить ОСОБА_3 . З метою досудового вирішення спору, позивачкою було направлено відповідачу звернення щодо укладення нотаріального договору, відповіді на яке вона не отримала. Варіант розподілу земельної ділянки міститься у Висновку, кладеному СПД ФОП ОСОБА_5 . На даний час земельна ділянка знаходиться у користуванні ТОВ «Агро-Край». В зв`язку з цим вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 16.10.2025.

25.09.2025 року від ТОВ «Агро-Край» надійшла заява про визнання їх відповідачем неналежним, оскільки вони не є власниками спірної земельної ділнки.

09.10.2025 року представником позивача надано клопотання про зміну статусу ТОВ «Агро-Край» з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та уточнену позовну заяву.

04.02.2026 року ТОВ «Агро-Край» надано докази, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді до 07.12.2029 року.

29.04.2026 року представником позивача подано заяву про зміну предмета позову, де вона просила поділити земельну ділянку та припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили поділити земельну ділянку згідно висновку експерта.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задовлення позовних вимог заперечувала, вказуючи, що спадщина між сторонами розподілена несправедливо.

Представник відповідача ТОВ «Агро-Край» в судовому засіданні при вирішенні справи покладалася на розсуд суду та просила прийняти до уваги пояснення, надані ними в попередніх засіданнях.

Заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст.13,81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 7/8 частини земельної ділянки, загальною площею 7,1812 га, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320488500:00:005:0030, що розташована на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, інша частина цієї земельної ділянки, а саме 1/8 частина належить ОСОБА_3 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2014 року.

На підставі вищевикладеного, земельна ділянка загальною площею 7,1812 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320488500:00:005:0030, що розташована на території Краснолуцької (колишньої Ціпківської) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності.

Додатковою угодою від 22.04.2021 року до Договору оренди землі № б/н від 07.12.2015 року, зареєстрованого 15.12.2015 року №12561580, орендодавці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надали орендарю ТОВ «Агро-Край» у строкове платне володіння та користування земельну ділянку кадастровий номер 5320488500:00:005:0030, що розташована на території Краснолуцької (колишньої Ціпківської) сільської ради Миргородського (колишнього Гадяцького) району Полтавської області строком на 14 років.

Згідно Інформаії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 04.02.2026 року, договір оренди укладений 07.12.2015, діє до 07.12.2029 року.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Тлумачення частини другої статті 367 ЦК України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові від 22.08.2023 у справі №128/2735/20 Верховний Суд сформував висновок про те, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, тоді має місце поділ спільного майна.

Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

У Постанові Великої Палати Верховного суду від 23.04.2025 року справі №357/3145/20 зроблено висновок про те, що винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належить кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється. Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудження грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, сторони не дійшли згоди щодо спільного користування земельною ділянкою.

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007 року, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Так, згідно висновку про можливий поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5320488500:00:005:0030, площею 7,1812, що виданий ФОП ОСОБА_5 , зазначено, що дану земельну ділянку можливо розділити на дві земельні ділянки відповідно до часток кожного співвласника, а саме:

-Ділянку площею 6,2835 га за точками 2,3,4,5,6,7,8,910,11,12,13,14,15;

-Ділянку площею 0,8977 га за точками 1,2,16,17.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «Агро-Край» про поділ земельної ділянки - задовольнити .

Поділити земельну ділянку загальною площею 7,1812 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320488500:00:005:0030, що розташована на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області, між співвласниками, за варіантом розподілу земельної ділянки, виділивши в натурі, в самостійний об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 належну їй 7/8 частин земельної ділянки, яка становить площу 6,2835 га, та позначена на схемі точками 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14,15, та виділивши в натурі, в самостійний об`єкт нерухомого майна ОСОБА_3 належну їй 1/8 частину земельної ділянки, яка становить площу 0,8977 га, та позначена на схемі точками 1,2,16,17.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 7,1812 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320488500:00:005:0030, що розташована на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.05.2026 року.

Суддя: С. А. Киричок