Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №372/1806/26 — Обухівський районний суд Київської області

Суд: Обухівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №372/1806/26

Суддя: Висоцька Г. В.

Справа № 372/1806/26

Провадження 2-а-50/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Висоцької Г.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу, закриття справи та зобов`язання несення відомостей до ЄДРПВР,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 під складання постанови №5528 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП – протиправними; постанову №5528 від 13.11.2025 року про накладення штрафу – скасувати; адміністративну справу закрити; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучити інформацію про порушення від 05.11.2025 ОСОБА_1 ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; провести розподіл судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у визначений Державою час та спосіб ОСОБА_1 було поставлено на військовий облік, проведено огляд ВЛК та визнано не придатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у військовий час. У подальшому, за незалежності України, ОСОБА_1 присягнув на вірність народу України. Наведене свідчить, по ОСОБА_1 виконав усі регламентовані Законом дії по належному оформлені військового обліку. Від 1992 р. по теперішній час облікові дані ОСОБА_1 не змінювалися, потреби і обов`язку) щодо їх уточнення не було. Існує можливість у Держателя Реєстру отримати персональні дані військовозобов`язаного з інших інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів (в тому числі публічних), баз (банків) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Тим самим, не зазначено, які саме дані (відомості) не могли бути одержані самостійно відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії. Протилежне відповідачем не доведено. Отже, відповідачем не враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст. 280 КУпАП. На момент складання адміністративного протоколу 05.11.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 , як орган на військовому обліку якого перебуває позивача, без сумнівно мав всі його облікові дані, в тому числі і про стан обмежено придатного, що доводиться записами у військовому квитку ОСОБА_1 . В донному випадку встановлений законом строк можливого притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 06 вересня 2025 року.

27.03.2026 ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу, закриття справи та зобов`язання несення відомостей до ЄДРПВР - залишено без руху.

06.04.2026 року засобами поштового зв`язку позивачем подано заяву про усунення недоліків.

09.04.2026 ухвалою судді прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (виклику) учасників справи, копії документів направлено сторонам, визначено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В матеріалах справи наявна розписка про отримання 16.04.2026 року уповноваженим представником відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додаткам

Позивач до судового засідання не з`явився, суд не вбачає його неявку перешкодою для розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань до суду не подав, правом подати відзив не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 05 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення (без номера) за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та призначено його розгляд на 13 листопада 2025 року.

Позивач зазначає, що його особу встановлено за військовим квитком НОМЕР_1 , який було видано ІНФОРМАЦІЯ_4 04.10.1989 р., про що зазначено у відповідній графі протоколу.

За відсутності позивача, 13.11.2025 р. протокол про адміністративне правопорушення розглянуто та винесено постанову № 5528, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення – штраф 17000 грн.

Так в оскаржуваній постанові зазначається, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено 05 листопада 2025 року, а саме: гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з дня набрання чинності Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX не виконав свій обов`язок та не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. У встановленому правопорушенні вбачається порушення законодавства України про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме пункт 2 розділу II Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX чим вчинив порушення частини 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладання штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На розгляді справи ОСОБА_3 був відсутній.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, позивач мав знати, що його викликають до ТЦК та СП, однак, свідомо не з`явився, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України, покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З оскаржуваній Постанови вбачається, що ОСОБА_1 , не пройшов вчасно ВЛК, відповідно до Закону України від 21.03.2024 року N3621-IX, який скасував статус «не придатний в мирний час обмежено придатний у військовий», та передбачив, що громадяни, визнані раніше «не придатний в мирний час обмежено придатний у військовий», мають пройти повторний медичний огляд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

За приписами частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення був проведений без його участі.

Представником відповідача не спростована зазначена обставина. Крім того представником відповідача не надано матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також доказів на спростування зазначених обставин

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано встановлених законодавчих норм, що регулюють порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення. Позивач не зміг скористатися своїми правами, оскільки відповідач розглянув справу без участі особи, яка притягається до відповідальності, чим порушив право на захист ОСОБА_1 . Позивач був позбавлений права надати особисті пояснення, заявляти клопотання.

Крім того, згідно з ч. 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно абзацу 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Як вбачається з п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 у редакції Закону України від 12.02.2025 №4235- IX (далі - Закон № 4235- IX), громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач будучи військовозобов`язаним та суб`єктом, який згідно Закону України № 4235-ІХ був зобов`язаний до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, до зазначеної дати не пройшов медичний огляд, тобто фактично допустив порушення правил військового обліку, яке було виявлено ним 06 червня 2025 року.

Разом з тим, відповідач маючи безпосередній доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який зобов`язаний використовувати у своїй діяльності при забезпеченні дотримання правил військового обліку, повинен був дізнатись про непроходження позивачем медичного огляду у вказаний в Законі України № 4235-ІХ строк, безпосередньо саме з часу вчинення правопорушення, тобто з 06.06.2025.

При таких обставинах граничний строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин є 06.09.2025 року.

Водночас, розгляд адміністративного протоколу та складання постанови відносно позивача відбувся 13.11.2025 року, тобто вже поза межами строків встановлених ч. 9 ст. 38 КУпАП.

З огляду на викладене, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вказаних у протоколі обставин є безпідставним, а тому суд дійшов висновку, що постанова № 5528 від 13.11.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю в зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучити інформацію про порушення від 05.11.2025 ОСОБА_1 ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд зазначає що вилучення інформацію про порушення є безпосереднім обов`язком відповідача в разі скасування постанови і дія може бути виконана добровільно, на даний час порушення немає, тому дана вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 293, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання позовної заяви з вимогою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу, закриття справи та зобов`язання несення відомостей до ЄДРПВР.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №5528 від 13.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмір 17000,00 грн..

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити.

В інші частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В.Висоцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua