Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №369/19077/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19077/25

Провадження № 3/369/3219/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.05.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 474521 від 05.10.2025 – 05.10.2025р. року о 00:00 год. по вулиці Михайла Грушевського біля будинку 49 в м. Боярка, Фастівського району, Київської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визнання стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату місце та час розгляду справи. Захисник ОСОБА_1 – адвокат Папенко Руслан Станіславович в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 не визнає провини у інкримінованому правопорушенні, оскільки не керував автомобілем BMW д.н.з. НОМЕР_1 за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того зазначає, що зібрані працівниками поліції матеріали справи жодним чином не підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмову його від проходження у встановленому законодавством порядку освідування. Вказує на суттєві розбіжності щодо часу вчинення правопорушення та здійснення процесуальних дій працівниками поліції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, вважаю, необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням закрити, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245 , 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 474521 від 05.10.2025; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.10.2025; диск з відеозаписом обставин долучений до протоколу.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до матеріалів справи на ОСОБА_1 було складено протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

В якості доказу до матеріалів справи працівниками поліції долучений диск з відеозаписом.

На дослідженому в судовому засіданні відеозаписі, який містить відео файл тривалістю 2 хв. 3 сек., зафіксовано фрагмент розмови працівника поліції із ОСОБА_1 де поліцейський пропонує останньому пройти огляд на стан сп`яніння, при цьому не називає ознак сп`яніння. Крім цього на відеозаписі автомобіль BMW 740 державний номерний знак НОМЕР_1 взагалі відсутній, як і не міститься запису керування та складання адміністративних матеріалів. Аналіз фрагменту відеозапису проведений судом, не дає обґрунтованих підстав для підтвердження викладених у протоколі обставин та ставить під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, стороною захисту заперечується керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин зазначених в протоколі.

При перегляді відеофайлу наданого суду встановлено, що біля патрульного автомобіля стоїть чоловік та працівники поліції ведуть з останнім розмову, при цьому відеозапис не містить обставин щодо керування ОСОБА_1 автомобілем BMW д.н.з. НОМЕР_1 та й взагалі на записі відсутній будь-який транспортний засіб крім патрульного автомобіля. Також відео не містить обставин фіксації виявлення ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а також складання направлення на проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, час фіксації події відображений на відео не відповідає часу скоєння правопорушення зазначеному в протоколі.

Так, відповідно до суті адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі, правопорушення вчинено 05.10.2025 о 00:00, дата та час складання протоколу за відмову від проходження огляду зазначено – 05.10.2025 21:34 (через 21 годину 34 хв.). Проте направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено 08.10.2025 о 21:20 год. (через три дні після події та складання протоколу).

Необхідно зазначити, що у зв`язку з виявленими суперечностями, матеріали справи №369/19077/25 постановою від 18.12.2025 року було повернуто до Відділення поліції № 1 (м. Боярка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області для усунення недоліків. Проте розбіжності щодо часу вчинення правопорушення та здійснення процесуальних дій працівниками поліції фактично усунуті не були.

За таких обставин процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння слід вважати проведеною поліцейськими з порушеннями вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, а протокол - неналежним і недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням встановленої законом процедури, а відтак не може слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд наголошує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке міститься в матеріалах справи не є належним доказом, оскільки датоване 08.10.2025, тобто через три дні після скоєння правопорушення.

Крім того, відповідно до зазначеного направлення ОСОБА_1 був доставлений до закладу охорони здоров`я, що не підтверджується жодним належним доказом.

Доданий до матеріалів справи відеозапис події не підтверджує обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Так згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, нормами КУпАП не врегульовано порядок визначення меж судового розгляду у справах про адміністративні правопорушення, однак інші кодекси України, зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України, містить відповідні правові норми, тому вважаю, що при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону, а саме положення ст. 337 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, справа про адміністративне правопорушення розглядається лише щодо особи відносно якої складено протокол та лише в межах інкримінованого діяння викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення.

Жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 740 державний номерний знак НОМЕР_1 та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в час зазначений у протоколі суду не надано.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 283КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В свою чергу, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність особи саме за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, але будь-яких беззаперечних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував автомобілем, матеріали справи не містять.

Отже, сумніви, які виникли при встановленні обставин справи при її розгляді, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності (поза розумним сумнівом) події та складу адміністративного правопорушення.

Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір із ОСОБА_2 не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Михайло КУЦЕНКО