Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №359/1047/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1047/26

№ 359/1048/26

№ 359/1049/26

Провадження № 3/359/772/2026

№3/359/773/2026

№3/359/774/2026

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 квітня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника Сацика Р.В., що надійшли від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в:

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 за № 3/359/772/2026 (справа № 359/1047/26) за ч. 4 ст.130 КУпАП, № 3/359/773/2026 (справа № 359/1048/26) за ст.124 КУпАП, та № 3/359/774/2026 (справа № 359/1050/26) за ст.122-4 КУпАП.

Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, три адміністративні матеріали по відношенню до ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП автоматизовано розподілено на головуючого суддю Вознюка С.М.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 584100 від 05.02.2026 року 20:22:00 м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 31, водій керуючи транспортним засобом "ВАЗ-2107", д.н.з НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, а також не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався бокового інтервалу в наслідок чого здійснив наїзд на автомобіль, який стояв "NISSAN" НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 .Під час ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.3."б", п.12.1, п.13.1. ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 року серії ЕПР 1 № 584124 20:22:00 в м. Бориспіль по вул. Київський шлях,31. Водій керував транспортним засобом «ВАЗ-2107», д.н.з НОМЕР_2 та після скоєного ДТП за його участю, до проведеного медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння вживав алкоголю. Водій мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.10. "є" ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.02.2026 року серії ЕПР 1 № 584109 20:27: 00 хв. м. Бориспіль вул..Київський шлях, 31, водій автомобіля «ВАЗ-2107», д.н.з НОМЕР_2 став учасником ДТП,та залишив місце ДТП до якої він був причетний, до приїзду поліції, чим порушив п. 2.10 "а", за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Під час судового засідання, яке відбулося 01.04.2026 року судом на обговорення поставлено питання про об`єднання в одне провадження адміністративних матеріалів по відношенню до ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП , ст. 122-4 КУпАП та ч.4 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисник Сацик Р.В. в судове засідання з`явилися та не заперечували щодо об`єднання в одне провадження вищезазначених адміністративних матеріалів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Пунктом 2.22 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173 визначено, що у разі об`єднання судових справ в одну, їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи та відмітки про об`єднання справ із зазначенням номера нової судової справи.

На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст.122-4 об`єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер – провадження №3/359/772/2026 та справи № 359/1047/26.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину не визнав, пояснив, що не перебував за кермом, в той день та час він звернувся до лікарні, через деякий час приїхала поліція та чому саме на нього склали протоколи він не розуміє, вважає що працівники поліції не з`ясували всі обставини події та безпідставно склали на нього протокол за ст. 124, ст. .122-4, ч.1 ст. 130 КУпАП. Просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні адвокат Сацик Р.В. просив провадження по справі відносно ОСОБА_3 закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП , ст. 124 та ст.122-4 КУпАП. Зазначив, що матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів факту керування ОСОБА_3 автомобілем. Обставини які викладені в протоколах ґрунтуються лише на припущеннях працівників поліції, з наданих відео файлах не можливо встановити коли саме ОСОБА_3 керував і чи взагалі він був причетний до ДТП. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту керування. Адвокат Сацик Р.В. надав письмові пояснення, щодо керування транспортним засобом, що 05.02.2026 року відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584100 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 05.02.2026 року о 21 год. 30 хв. в м. Бориспіль по вул. Чубинського, 32 водій ОСОБА_3 після скоєного ДТП за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння вживав алкоголь. Водій мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.10 "є" ПДР вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі. Відповідальність за що передбачена за ч. 4 ст. 130 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584100 від 05.02.2026 року вбачається, що 05.02.2026 року о 20 год. 22 хв. в м. Бориспіль, вул. Київський Шлях 31, водій ТЗ "ВАЗ- 2107" д.н.з. НОМЕР_4 не був уважним, не стежив за дорожньою, щоб відповідно реагувати на її зміну, а також не вибрав безпечної швидкості руху на не дотримався бокового інтервалу в наслідок чого здійснив наїзд на автомобіль який стояв "NISSAN" НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Під час ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 2.3."б" ПДР . Стеження за дорожньою обстановкою на її зміну, стеження за вантажем, техн.; п. 12.1 ПДР , водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан ТЗ; п. 13.1 ПДР ,водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану ТЗ повинен дотримуватися безпечної дистанції руху. Відповідальність за що передбачена за ст. 124 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584109 від 05.02.2026 року вбачається, що 05.02.2026 року о 20 год. 22 хв. в м. Бориспіль, вул. Київський Шлях 31, водій ТЗ "ВАЗ 2107" д.н.з. НОМЕР_4 , став учасником ДТП та залишив місце ДТП до якої він був причетний, до приїзду поліції, чим порушив п. 2.10."а" ПДР , залишення водіями ТЗ іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, відповідальність за що передбачена за ст. 122-4 КУпАП. З вказаними протоколами ОСОБА_3 не згодний з огляду на наступне. Щодо керування транспортним засобом ТЗ "ВАЗ -2107" д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_3 05.02.2026 року. Відповідно до відеозапису з назвою «part_00000_Hrushko» встановлено, що фіксація розпочинається вже після прибуття працівників поліції на місце події та початку їх спілкування з ОСОБА_4 , який повідомив про дорожньо-транспортну пригоду. Водночас на момент початку відеозапису транспортний засіб, який нібито був учасником ДТП, на місці події вже був відсутній. Таким чином, сам відеозапис не містить жодної інформації про обставини безпосереднього вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не фіксує момент руху транспортного засобу та не дозволяє встановити особу, яка перебувала за кермом автомобіля в момент його руху. За таких умов із зазначеного відеозапису неможливо встановити, хто саме керував транспортним засобом, та хто залишив місце події, у тому числі чи був це ОСОБА_3 . Більше того, аналіз наданих до матеріалів справи відеозаписів свідчить про відсутність у них будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_3 у момент вчинення ДТП та що саме він залишив місце ДТП.

Більше того, як убачається зі змісту відеозапису «part_00000_Hrushko», у період з 21 год. 46 хв. 00 сек по 21 год. 47 хв. 01 сек. (на відеозаписі 36 хв. 39 сек. до 37 хв. 39 сек.) ОСОБА_3 надав працівникам поліції усні пояснення, у яких прямо зазначив, що транспортним засобом він не керував, перебував вдома, автомобіль належить його батькові, а відтак він не здійснював керування зазначеним транспортним засобом, і не міг вчинити жодного адміністративного правопорушення. Таким чином, вказаний відеозапис не містить жодних об`єктивних даних, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_3 за кермом транспортного засобу під час його руху. Незважаючи на надані пояснення, працівники поліції не надали їм належної оцінки, не вжили жодних заходів для перевірки викладених обставин, не встановили особу фактичного водія транспортного засобу, а також не зафіксували жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_3 . Слід зазначити, що 05.02.2026 року у момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 перебував вдома за місцем свого проживання разом із дружиною і не користувався транспортним засобом. У той день автомобіль взяв друг сім`ї ОСОБА_2 , який використовував його виключно для власних потреб. Під час керування автомобілем ОСОБА_2 допустив зіткнення з автомобілем марки"NISSAN" державний номер НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_4 . Після цього, усвідомлюючи, що керував чужим автомобілем і не бажаючи, щоб про інцидент стало відомо власнику, ОСОБА_2 залишив місце ДТП, не повідомивши про подію ні ОСОБА_3 , ні інших учасників. Надалі ОСОБА_2 припаркував автомобіль біля будинку ОСОБА_3 та пішов, не повідомивши власника про те, що сталося. Така поведінка унеможливила своєчасне встановлення обставин ДТП.

Свідок: ОСОБА_2 підтвердив у судовому засіданні, що 05.02.2026 року взяв авто «ВАЗ-2107», д.н.з НОМЕР_2 та керував ним у момент ДТП.

Свідок: ОСОБА_1 підтвердила, що 05.02.2026 року у час скоєння ДТП ОСОБА_3 перебував вдома.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які їх порушують, несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Водночас, водієм у розумінні Правил дорожнього руху є особа, яка безпосередньо керує транспортним засобом.

Таким чином, надані до матеріалів справи відеозаписи, а також усні пояснення ОСОБА_3 свідчать про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів того, що керування транспортним засобом у момент його руху здійснював саме ОСОБА_3 . За таких обставин ОСОБА_3 не міг ані скоїти дорожньо-транспортну пригоду, ані залишити місце ДТП, ані керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Як уже зазначалося вище, відповідно до відеозапису «part_00000_Hrushko», у період з 21 год. 46 хв. 00 сек. по 21 год. 47 хв. 01 сек. (що відповідає 36 хв. 39 сек. – 37 хв. 39 сек. відеозапису) ОСОБА_3 надав працівникам поліції усні пояснення, у яких повідомив, що у зазначений день він не керував транспортним засобом, перебував удома та відпочивав, а тому об`єктивно не міг вчинити дорожньо-транспортну пригоду та залишити місце її вчинення. Відповідно, він також не міг вживати алкогольні напої після ДТП, якого, він не вчиняв.

Незважаючи на його пояснення, працівники поліції не надали їм належної оцінки, не здійснили жодних дій для перевірки викладених відомостей та фактично проігнорували зазначені пояснення ОСОБА_3 . При цьому будь-яких об`єктивних доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_3 у момент руху транспортного засобу або вчинення дорожньо-транспортної пригоди, матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння була пред`явлена особі, яка не є водієм у розумінні чинного законодавства, зокрема вимог Правил дорожнього руху України, а також статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з ч. 4 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, зокрема, за вживання водієм після дорожньо-транспортної пригоди, до проведення огляду, алкогольних напоїв або інших речовин, якщо така особа є водієм транспортного засобу та причетна до дорожньої події. Отже, обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності за цією нормою є встановлення факту керування транспортним засобом та причетності до дорожньо-транспортної пригоди.

Разом із тим у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_3 у момент вчинення ДТП, а також його участь у ДТП.

Більше того, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

Отже, у даному випадку відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а саме факт керування транспортним засобом, причетність до дорожньо-транспортної пригоди та подальше вживання алкоголю після такої пригоди.

У зв`язку з викладеним підстави для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130КУпАП відсутні.

Окрім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення...

Суддя, заслухавши особу яка притягується до відповідальності, представника особи, яка притягується до відповідальності, свідків, ознайомившись з матеріалами справи, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 , не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП , ст. 124 та ст.122-4 КУпАП, судом не встановлений.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» , визначено , що поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що ведуть дізнання, оскільки складання на особу протоколів про адміністративне правопорушення, визначане статтею 255 КУпАП.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може грунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародний договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують практику Європейського суду з прав людини з частиною національного законодавства та обов`язково до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі Великої палати (далі – Суд) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Отже, частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_3 у скоєнні адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані, окрім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, у якому повноважною особою зазначаються усі необхідні відомості для подальшого прийняття судом рішення у справі. Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених статтею 258 цього Кодексу, та повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Разом з цим, відповідно до чинного законодавства, під керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежного від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Тобто, одним з основних елементів є керування особою транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Огляду на стан сп`яніння підлягають виключно водії транспортних засобів, які ним керували, що вбачається з Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350.

В той же час, матеріали справи не містять доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_3 транспортними засобами, що дало би поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння.

З огляду на викладене, суд критично оцінює протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 584124 від 05.02.2026 року, серії ЕПР1№ 584100 від 05.02.2026 року, ЕПР1№ 584109 від 05.02.2026 року які міститься в матеріалах справи, оскільки відомості, зазначені в них про те, що ОСОБА_3 керував транспортними засобами з явними ознаками алкогольного сп`яніння та вчинив ДТП не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовані дослідженими матеріалами справи.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений Інструкцією, яка затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

Порядок дій працівників поліції з цього приводу не відповідає таким вимогам, що вбачається з матеріалів справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Тому усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП , ст. 124 та ст.122-4 КУпАП трактуються на його користь.

Викладені вище обставини у сукупності свідчать про недоведеність у діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою, яка виключає провадження у справі.

Таким чином, у судді відсутні підстави для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративних правопорушень, визначених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суддя оцінює критично.

На підставі наведеного, керуючись ст. 36, ч. 1 ст. 130, ст. 124 та п.1 ст. 247, 245. 251, 251, 256, 280, 283 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 3/359/772/2026 (справа №359/1047/26) за ч. 4 ст.130 КУпАП, № 3/359/773/2026 (справа № 359/1048/26) за ст.124 КУпАП, та № 3/359/774/2026 (справа № 359/1050/26) за ст. 122-4 КУпАП в одне провадження.

Присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер – провадження № 3/359/772/2026 та справи № 359/1047/26.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення його до відповідальності за ст. 124 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення його до відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення його до відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ___________________.

Суддя С.М. Вознюк