Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №357/5651/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5651/26

3/357/2123/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

28.03.2026 приблизно о 14 год. 45 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за вказаною адресою, а саме: словесно ображав та погрожував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974111 від 28.03.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 07.04.2026. Судове засідання було призначено на 08.04.2026. Однак ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 28.04.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності. З його слів, дружина перебувала у стані алкогольного сп`яніння та безпідставно викликала працівників поліції, обмовивши його. Також ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою виклику та допиту потерпілої — ОСОБА_2 . У зв`язку з цим судове засідання було відкладено на 04.05.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що між нею та чоловіком дійсно виник конфлікт, під час якого останній поводився агресивно та не міг заспокоїтися, у зв`язку з чим вона була змушена викликати поліцію. Потерпіла підтвердила, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та її письмових поясненнях, відповідають дійсності. Також ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 неодноразово вчиняв щодо неї домашнє насильство, у тому числі в присутності малолітньої дитини.

ОСОБА_1 із показаннями ОСОБА_2 не погодився, зазначив, що дитина під час конфлікту присутня не була, та заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника. У зв`язку з цим судове засідання було призначено на 11.05.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що правовою допомогою захисника не скористався. Також зазначив, що на даний час вони зі співмешканкою примирилися та конфлікт між ними вичерпано.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно пункту 17 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлена поясненнями потерпілої в суді, а також матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974111 від 28.03.2026, протоколом прийняття заяви, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновим заборонним приписом серії ЕТ № 106459.

Суддя, взявши до уваги показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та потерпілої, розглянувши протокол та додані до нього документи, вважає, що ОСОБА_3 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно вимог ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Відповіднно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень, суддя вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, без направлення його на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, згідно ст. 39-1 КУпАП, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним інших адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 221, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ