Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №357/6072/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6072/26

3/357/2246/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній,

за ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969465, 19.03.2026 близько 17:00 год ОСОБА_1 знаходилась у помешканні разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 та порушувала вимоги діючого термінового заборонного припису серії ЕТ № 105666, а саме: контактувала з постраждалою особою, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 викликалася в судові засідання на 16.04.2026 та на 11.05.2026, у визначені дні до суду не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення на адресу, яку вона вказала у протоколі судовою повісткою рекомендованим повідомленням.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 із змінами та доповненнями від 25.06.2024, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Згідно із записом реєстру відправки в програмі Автоматизованої системи документообігу суду Білоцерківського міськрайонного суду Київської області станом на 24.04.2026поштове відправлення, трек-номер Укрпошти R067152005510 із судовою повісткою на 11.05.2026 «відправлення у поштовому відділенні». За даними офіційного вебсайту Укрпошти - https://ukrposhta.ua/ за трек-номером – R067152005510 станом на 24.04.2026 поштове відправлення «невдала спроба вручення інші причини», що свідчить про те, що ОСОБА_1 не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була інформована про те, що їй слід очікувати виклику до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. До того ж інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, на офіційному сайті, є загальнодоступною.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 була повідомлена про день та час розгляду справи належним чином.

В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знаючи про наявність стосовно неї в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не доклала зусиль для дізнання про дату судового розгляду та не виявила бажання бути присутньою при її розгляді. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: письмові пояснення ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.173-8 КУпАП з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Відповідно до ст. 25 розділу V Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) - виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків, у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до члена своєї сім`ї.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Отже, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, його фабула викладена наступним чином «19.03.2026 близько 17:00 год ОСОБА_1 знаходилась у помешканні разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 та порушувала вимоги діючого термінового заборонного припису серії ЕТ № 105666, а саме: контактувала з постраждалою особою».

Однак до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 не надано тимчасового заборонного припису, на який є посилання у протоколі.

Звідси, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, а саме його об`єктивна сторона.

Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА