Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №356/402/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/149/26

Справа № 356/402/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інша наявна в матеріалах справи адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634006 від 07.04.2026, водій ОСОБА_1 07.04.2026 о 02 годині 50 хвилин на автодорозі М-03 Київ-Харків 75 км, здійснював рух на транспортному засобі FORD FUSION 6, д.н.з. НОМЕР_3 , при цьому не мав посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Салтівським районним судом м. Харкова, справа № 643/22141/25, від 11.02.2026 терміном на 5 років; правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова серії ЕНА № 6127156 від 11.11.2025 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.17-21).

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено 07.04.2026 в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд його справи судом; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних, в тому числі в частині адреси місця його проживання, а також номеру мобільного телефону, що підтверджується також доданим до справи відеозаписом (а.с.2).

Таким чином, ОСОБА_1 , як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність судового провадження відносно нього, судом вжито вичерпних заходів для його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, разом з тим, в судові засідання не розгляд справи не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, жодних дій, щоб з`ясувати стан судового провадження у його справі, не вчинив, від отримання поштової кореспонденції за місцем проживання ухилився.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вказане, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно яких при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та додані до них докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 4 статті 126 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, тягне за собою відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності з вимогами п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511).

Згідно з абзацом першим пункту 2 вказаного вище Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 634006 від 07.04.2026 (а.с.2), карткою обліку адміністративного правопорушення від 07.04.2026 (а.с.3), довідкою про наявність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення від 07.04.2026 (а.с.5), довідкою заступника командира БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Мінасяна С. від 07.04.2026, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, яке перебуває в статусі «здане на збереження» (а.с.7).

Постановою Харківського апеляційного суду від 04.11.2025 у справі № 643/9932/24 залишено без змін постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 25.03.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с.8-10).

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6127156 від 11.11.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, дата вчинення правопорушення є 11.11.2025; постанова набрала чинності 21.11.2025, даних щодо оскарження постанови матеріали справи не містять (а.с.11).

Постановою Салтівського районного суду м. Харкова від 11.02.2026 у справі № 643/22141/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме за керування ним 03.12.2025 транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування такими транспортними засобами, повторно протягом року, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с.12-13).

Згідно з довідкою заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, капітана поліції Мінасяна С. від 07.04.2026, відповідно до бази АРМОР/НАІС підсистеми «Пошук ТЗ», власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 автомобіля FORD FUSION 6, д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 (а.с.6).

Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується також долученим до матеріалів справи відеозаписами, з яких вбачається, як поліцейські зупинили транспортний засіб FORD FUSION 6, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 та повідомили йому про причину зупинки, а саме наявність наклейки на номерному знаку, про що водій не заперечував та пояснював, що наклеїв її, щоб їздити в межах області, за що на водія складено постанову серії ЕНА № 6981161 від 07.04.2026 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, копія якої долучена до матеріалів справи (файл «07.04 кунінець», відрізок часу 00:00:10-00:01:20 файлу «126-5 Кунінець» на диску) (а.с.4,14).

Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 визнав, що він позбавлений права керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами, будучи позбавленим права керування (відрізок часу 00:01:43-00:02:55, 00:07:18-00:08:25 файлу «126-5 Кунінець» на диску).

Також з відеозапису вбачається, що працівниками поліції чітко роз`яснено водієві суть вчиненого правопорушення, його права та обов`язки, а також повідомлено, що за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, на нього буде складено відповідний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (відрізок часу 00:10:26-00:11:04 файлу «126-5 Кунінець» на диску).

Дії працівників поліції ОСОБА_1 при цьому не оспорював, з будь-якими заявами чи клопотаннями не звертався.

В установленому законом порядку ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно нього, роз`яснено його права та обов`язки, надано можливість надати свої пояснення та вручено другий примірник протоколу, що останній засвідчив своїм підписом (відрізок часу 00:11:50-00:13:48 файлу «126-5 Кунінець» на диску).

Зазначені вище відеозаписи є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, отримані уповноваженими посадовими особами у відповідності до положень ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає застосування поліцейським технічних засобів відеозапису для виконання покладених на них завдань та здійснення повноважень, визначених законом, містять інформацію, що підлягає доказуванню, тому є належними та допустимими доказами, і у суду відсутні сумніви у достовірності зафіксованої ними інформації.

Дії працівників поліції в даній ситуації є такими, що відповідають вимогам КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та вчинені в межах покладених на них повноважень.

Доводи ОСОБА_1 на відеозаписі щодо оскарження ним вказаних вище постанов жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.

За результатом пошуку на офіційному сайті Харківського апеляційного суду «Список апеляційних скарг» за посиланням: https://hra.court.gov.ua/sud4818/gromadyanam/apelcomplain/, встановлено, що за період з 11.11.2025 (дата винесення постанови серії ЕНА № 6127156) по дату складання проколу про адміністративне правопорушення 07.04.2026 апеляційних скарг від ОСОБА_1 не надходило.

За інформацією офіційного вебпорталу "Судова влада України" за посиланням: https://court.gov.ua/fair/, що є відкритими та загальнодоступними, вказана постанова знаходиться на стадії виконання судового рішення.

Всупереч таким твердженням ОСОБА_1 , касаційного оскарження судових рішень у справах про адміністративні правопорушення не передбачено.

З огляду на викладене, вказані вище пояснення ОСОБА_1 щодо оскарження постанов суд розцінює критично як недостовірні та відхиляє їх як позицію захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою уникнення відповідповідальності.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

При цьому, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб FORD FUSION 6, д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , йому не належить, суд не вбачає підстав для застосування до порушника додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Вказане вище покарання, на переконання суду, за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інша наявна в матеріалах справи адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інша наявна в матеріалах справи адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме а саме 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: І. О. Капшученко