Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №353/389/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/389/26

Провадження № 2/353/437/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання – Круховської С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадування,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на: 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала батькові ОСОБА_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 ; земельні ділянки загальним розміром 0.8622 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 .

Свої вимоги обґрунтувала тим, що її батькам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності (по 1/3 частці кожному) належало будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Також 1/3 частка наведеного будинковолодіння належить брату ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_4 помер. Ще за життя він склав заповіт, яким заповів своїй дружині (її матері) ОСОБА_5 все належне йому майно. Після його смерті спадщину за заповітом прийняла мати ОСОБА_5 та 24.10.2008 року отримала свідоцтво про право на спадщну за заповітом на 1/3 частку будинковолодіння за вищевказаною адресою, а 10.12.2008 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 0.8622 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Тлумацького району Івано-Франківської області, яка належала батькові на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ № 020340, виданий Делівською сільською радою 26.05.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 340, і на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності СС «Світанок» розміром 7,85 в умовних кадастрових гектарах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_5 померла. Ще за життя мати склала заповіт, яким на випадок смерті заповіла їй та її сестрі ОСОБА_2 в рівних долях все належне їй майно.

Після смерті матері відкрилася спадщина за заповітом. Вона прийняла спадщину за заповітом, шляхом подачі у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, а сестра ОСОБА_2 протягом шести місяців подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на її користь.

02.12.2025 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавиці ОСОБА_5 особисто.

Однак, в нотаріальному порядку їй було відмовлено у вилачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за вищевказаною адресою, яку мати успадкувала після смерті батька, оскільки мати, отримавши 24.10.2008 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом не провела державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Також, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадшину за заповітом на земельні ділянки, які мати успадкувала після смерті батька загальним розміром 0.8622 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Тлумацького району Івано-Франківської області, у зв`язку із втратою державного акта на право приватної власності на землю.

У зв`язку з вищевказаним, позивач просить суд визнати за нею право власності на: 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала батькові ОСОБА_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 ; земельні ділянки загальним розміром 0.8622 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак в позовній заяві, у випадку її неявки в судове засідання, просила розгляд справи провести без її участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, однак 07.05.2026 року від них на адресу суду надійшли заяви (а.с. 43, 47), в яких вони позов визнали в повному обсязі та просили розгляд справи провести без їх участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав:

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 10.07.2005 року, яке видане виконавчим комітетом Делівської сільської ради, зареєстрованим в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 11337269 від 30.09.2005 року (а.с. 3), будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності по 1/3 частці кожному належить: ОСОБА_4 (батько позивача), ОСОБА_5 (мати позивача), ОСОБА_3 (брат позивача, відповідач). Дані відомості також підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 470140122 від 27.03.2026 року (а.с. 14). Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлям та спорудами від 07.04.2025 року житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , побудовані вперіод з 1953 року по 1965 рік (а.с. 4-7).

Позивач ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 і її батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 10а). 23.02.1993 року позивач ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 10а зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (батько прозивача), а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (мати позивача), що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 10). Ще за життя ОСОБА_5 (мати позивача) посвідчила заповіт, яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла дочці ОСОБА_2 (сестра позивача, відповідач) та дочці ОСОБА_1 (позивач) в рівних долях, що підтверджується копією заповіту від 10.12.2008 року , зареєстрованому в реєстрі за № 3791 (а.с. 11).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини після смерті спадкодавця вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Після смерті чоловіка ОСОБА_4 (батько позивача) ОСОБА_5 (мати позивача) прийняла спадщину та отримала відповідно 24.10.2008 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВКР № 534098 та 10.12.2008 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВМВ № 168335 на: 1/3 частку житлового глиняного будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки розміром 0.8622 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Тлумацького району Івано-Франківської області; земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності СС «Світанок» розміром 7,85 в умовних кадастрових гектарах без взначення меж цієї частки в натурі (а.с. 8, 9).

Після смерті матері ОСОБА_5 позивач прийняла спадщину за заповітом, оскільки у шестимісячний термін, а саме 11.03.2013 року, подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 33) та частково оформила спадщину після смерті матері (а.с. 12, 37).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 47/2013 від 11.03.2013 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України після смерті ОСОБА_5 (а.с. 33-40), з якої вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка прийняла та частково оформила спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом, які б бажали прийняти спадщину, немає. Інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 (сестра позивача, відповідач) 18.02.2013 року подала нотаріус заяву про відмову від спадщини за заповітом (а.с. 34), в якій відмовилася від належної їй частини спадщини по заповіту, що лишилася після смерті ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 (позивач).

Однак, ОСОБА_1 (позивач) в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за заповітом на: 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки загальним розміром 0.8622 га призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Тлумацького (Івано-Франківського) району Івано-Франківської області, після смерті ОСОБА_5 (мати позивача), у зв`язку з тим, що у спадкоємниці відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину документи, які посвідчують право власності на нерухоме майно, так як немає його у наявності, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою державним нотаріусом Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Васильєвою Н.М. № 726/02-31 від 11.12.2025 року (а.с. 15).

Як вбачається з оголошення в газеті «Злагода» Державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ № 020340, виданий Делівською сільською радою 26.03.2003 року на ім`я ОСОБА_4 (батько позивача) втрачений, тому його слід вважати недійсним (а.с. 19).

Зазначені обставини перешкоджають позивачу належним чином оформити право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, яка належала батькові ОСОБА_4 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 ; земельні ділянки загальним розміром 0.8622 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Тлумацького району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 .

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з відсутністю на час складання рішення клопотання позивача, питання про повернення судового збору не вирішується.

На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. ст. 13, 82, 142, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , право власності на:

- 1/3 частину житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 10.07.2005 року належала батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину за яким прийняла мати ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВКР № 534098 від 24.10.2008 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- земельні ділянки загальним розміром 0.8622 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території с. Делева Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, які належали батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ № 020340, виданий Делівською сільською радою 26.05.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 340, який втрачено, спадщину за яким прийняла мати ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМВ № 168335 від 10.12.2008 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК