Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №351/149/26 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/149/26

Номер провадження №2/351/586/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

з участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Петричка О.Є. звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 серпня 2018 року між сторонами зареєстровано шлюб у Снятинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що було складено відповідний актовий запис № 92. Спільне життя з відповідачкою не склалось, у зв`язку із подружньою зрадою останньої. Після чого у сім`ї відбувались постійні сварки, сторони стали зовсім чужими людьми. Дітей від шлюбу не має. У таких умовах позивач проживати не бажає. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам. Категорично заперечує проти примирення з відповідачкою, тому просить суд строк на примирення не надавати та розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник адвокат Петричка О.Є. подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують повністю, просили строк на примирення не надавати, оскільки 09.11.2023 позивач вже звертався до Снятинського районного суду Івано-Франківської із позовом про розірвання шлюбу та 23.01.2024 ухвалою Снятинського районного суду такий позов залишено без розгляду за заявою позивача (а.с. 31 )

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача адвокат Доронін А.П. подав до суду письмову заяву про надання строку для примирення терміном 6 місяців (а.с. 29).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. У випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

При цьому, суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст. 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу.

Здійснення судом заходів до примирення подружжя, у тому числі надання сторонам строку на примирення, є правом суду, а не обов`язком.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц та від 11.06.2019 у справі № 605/434/18.

Судом врахована позиція представника позивача, відповідно до якої позивач наполягає на розірванні шлюбу та категорично заперечує проти надання строку на примирення, у зв`язку з тим, що після залишення позовної заяви без розгляду, поданої до суду 09.11.2023, сторони мали час на примирення, однак воно не відбулося.

Суд також враховує положення ст. 56 СК України, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність з боку позивача волевиявлення щодо встановлення строку на примирення з дружиною, суд вважає, що задоволення клопотання представника відповідачки буде суперечити ст. 24, 56 СК України, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб у Снятинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що було складено відповідний актовий запис № 92, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвища після одруження: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 (а.с. 6).

Сторони мають різні характери та погляди на життя, різні інтереси, спільного господарства не ведуть. Шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому шлюб слід розірвати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 21.08.2018 у Снятинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 92, розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 11.05.2026.

Головуючий: Василь МАРТИНЮК