Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №346/2181/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2181/26

Провадження № 1-кп/346/617/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Коломия Івано-Франківської області в залі суду кримінальне провадження №62026140150000302 від 14.04.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Подвірне Новоселицького району Чернівецької області, вдови, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до 22.12.2025 проходила військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України на посаді штаб - сержанта 3 категорії групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання – штаб-сержант, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.369 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Штаб - сержант 3 категорії групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 штаб-сержант ОСОБА_4 , діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (далі - Особа1), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого і Особа1 збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, організувала незаконне переправлення через державний кордон України громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме 12.10.2025 через свого знайомого ОСОБА_7 (особа, яку залучено до конфіденційного співробітництва в рамках кримінального провадження) запропонувала ОСОБА_6 механізм перетину державного кордону поза межами пункту пропуску на ділянці кордону, що знаходиться в Чернівецькій області, 23.11.2025 о 20 год. 30 хв., перебуваючи у салоні автомобіля марки «Toyota» моделі «Rav 4», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , на виїзді з м. Коломия Івано-Франківської області, провела останньому первинний інструктаж щодо порядку дій задля незаконного перетину державного кордону та одержала від нього грошові кошти в сумі 8000 доларів США, після чого спільно із Особа1 в період часу з 23 год. 10 хв. до 23 год. 49 хв. 23.11.2025 перевезли ОСОБА_6 вищевказаним автомобілем з с. Подвірне Мамалигівської сільської територіальної громади Дністровського району Чернівецької області до с. Новоіванківці Ванчиковецької сільської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, провівши при цьому йому під час руху у даному автомобілі детальний інструктаж й надавши поради і вказівки щодо порядку дій задля незаконного перетину державного кордону й щодо його поведінки після незаконного перетину державного кордону України, звідки ОСОБА_6 пішком прямував безпосередньо до ділянки державного кордону України з Румунією та 24.11.2025 о 02:34 год., перепливши р. Прут, незаконно перетнув державний кордон в зоні відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу вищевказаного населеного пункту, за що надав на користь ОСОБА_4 та Особа1 грошові кошти в сумі 8000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 337 239,2 грн.,

Вона ж, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб з Особа1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою реалізації спільного із Особа1 злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, надала інспектору прикордонної служби 2 категорії – оператору (безпілотних авіаційних комплексів) групи повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_5 старшому сержанту ОСОБА_8 (особа, яку залучено до конфіденційного співробітництва в рамках кримінального провадження), який відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою, неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 42341,3 гривень, шляхом безпосередньої заздалегідь обумовленої нею передачі Особа1 цих грошових коштів ОСОБА_8 під час перебування останніх 02.12.2025 приблизно о 15 год. 30 хв. в салоні автомобіля марки «Toyota» моделі «Rav 4», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , поблизу кафе «Звенислава-Чіпок», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Симона Петлюри, 78, за надану вказаним військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_5 23.11.2025 інформацію щодо особливостей організації прикордонного режиму в цей день у зоні відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » даного прикордонного загону, в тому числі наявних комплексів відеоспостереження, фотопасток та нарядів Державної прикордонної служби України,

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами та вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та за ч.3 ст.369 КК України, а саме надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

23.04.2026 року між Прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , за ініціативою сторони захисту укладено угоду про визнання винуватості на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до положень даної угоди підозрювана ОСОБА_4 беззастережно визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч.3 ст.369 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті в повному обсязі, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62026140150000302 від 14.04.2026.

Крім того, сторонами угоди передбачені обов`язки підозрюваної щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою.

Так, Підозрювана ОСОБА_4 в ході допиту в якості підозрюваної надала правдиві та детальні показання щодо вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також покази, що викривають Особу1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369 КК України, та зобов`язується співпрацювати із стороною обвинувачення з вказаних питань на усіх стадіях кримінального провадження.

При цьому, підозрювана ОСОБА_4 зобов`язується надати викривальні покази щодо Особа1 в судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження відносно вказаної особи.

Згідно підписаної угоди сторони узгодили покарання, яке може бути призначено ОСОБА_4 , а саме:

- за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положення ч. 1 ст. 69 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на строк 3 (три) роки;

- за ч. 3 ст. 369 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони узгодили призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки та покласти на неї обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за її поведінкою покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Крім цього, у відповідності до ст. 54 КК України, сторони узгодили призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення військового звання «штаб-сержант».

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України сторони узгодили застосування спеціальної конфіскації щодо частини грошових коштів, які не були вилучені та які одержані ОСОБА_4 від її злочинної діяльності – у розмірі 2600 доларів США, що станом на 23.11.2025 згідно курсу НБУ становило 109 602,74 гривень.

При цьому, додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, не може призначатися як додаткове покарання під час звільнення особи від відбуванням основного покарання із встановленням іспитового строку в силу положень ст. 77 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої та прокурор ОСОБА_3 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її укладення, заявили про роз`яснення їм та розуміння ними наслідків укладення та затвердження угоди, просили угоду про визнання винуватості затвердити.

Обвинувачена ОСОБА_4 додатково в судовому засіданні заявила, що повністю та беззаперечно визнає себе винною у пред`явленому обвинуваченні, щиро кається та просить вибачення, запевняє, що в подальшому протиправною діяльністю займатися не буде, повністю розуміє характер обвинувачення, взяті на себе при укладанні угоди про визнання винуватості обов`язки щодо співпраці, погоджується з мірою та видом покарання та іншими заходами, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. Заставу в сумі 199680 грн. за неї вніс батько - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.3 ст.369 КК України, які відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Внаслідок кримінального правопорушення шкода завдана лише державним інтересам.

В судовому засіданні суд переконався, що угода про визнання винуватості сторонами укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та відповідає вимогам КПК та КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Узгоджені сторонами угоди вид та міра покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України та призначення обвинуваченій покарання нижче від найнижчої межі, зазначеної в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, а саме 5 (п`ять) років позбавлення волі, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України, а покарання за ч.3 ст.369 КК України має бути призначено в межах санкції цієї статті (частини).

При цьому суд виходив з того, що при укладені угоди та узгодженні такого виду та міри покарання враховано ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є вдовою у зв`язку із загибеллю її чоловіка (військовослужбовця) під час участі в бойових діях, пов`язаних із захистом Батьківщини, перерахувала на допомогу Збройним Силам України грошові кошти в сумі 1 000 000 гривень, що підтверджується квитанцією від 23.04.2026 року. Враховано також обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, одна обставина, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Суд погоджується з думкою сторін угоди, що встановлені в справі пом`якшуючі обставини та характеризуючи обвинувачену дані перебувають у такому співвідношенні, що в цілому істотно зменшують ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, а тому дають можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що призначення в даному конкретному випадку основного покарання, яке є нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України є дійсно необхідним, справедливим і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченої, відповідно до передбачених ст.65 КК України загальних засад призначення покарання.

Крім того, суд погоджується з думкою сторін угоди щодо можливості звільнити обвинувачену на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного остаточного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладенням на неї частини обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки особа обвинуваченої не є суспільно небезпечною і її виправлення можливе без реального відбуття покарання, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання. При цьому суд враховує наявність у ОСОБА_4 міцних родинних зв`язків, її поведінку як до, так і після вчинення кримінально-протиправних дій, позитивних характеристик за місцем проживання, викриття останньою свого співслужбовця у вчиненні корупційного кримінального правопорушення.

Крім того, суд вважає за можливим, враховуючи вимоги ст..77 КК України не призначати додаткове покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у виді конфіскації майна.

Також суд погоджується зі сторонами угоди щодо призначення ОСОБА_4 у відповідності до ст. 54 КК України додаткове покарання у виді позбавлення військового звання «штаб-сержант».

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України суд вважає за необхідне застосування спеціальної конфіскації щодо частини грошових коштів, які не були вилучені та які одержані ОСОБА_4 від її злочинної діяльності – у розмірі 2600 доларів США, що станом на 23.11.2025 згідно курсу НБУ становило 109 602,74 гривень, шляхом їх конфіскації в дохід держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу – застави щодо ОСОБА_4 слід залишити до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 199680 грн. внесену відповідно до квитанції від 05.01.2026 за ОСОБА_4 по справі №344/105/26, слід повернути заставодавцю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України скасуванню підлягає арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.01.2026 в справі №344/108/26 та від 07.01.2026 в справі №344/187/26.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст..100 КПК України, а саме грошові кошти в сумі 278000 номіналом 500 та 1000 гривень та 4190 Євро, ноутбук НР 1Н84480G46, 5 флеш-карт білого та чорного кольорів, мобільний телефон Iphone 16Pro, мобільний телефон Samsung Galaxy А54 серійний номер НОМЕР_2 , записник світлого кольору, автомобіль Volvo XC90 р.н. НОМЕР_3 , автомобіль Toyota Rav4, р.н. Республіки Польща НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_4 слід повернути ОСОБА_4 за належністю.

Цивільні позови по кримінальному провадженню не заявлені, судові витрати відсутні.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374, 376, 394, 468-469, 472-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між Прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , від 23.04.2026 року у кримінальному провадженні № 62026140150000302 від 14.04.2026.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.332, ч.3 ст.369 КК України та призначити їй покарання:

-За ч.3 ст.336 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на строк 3 (три) роки без конфіскації майна;

- за ч. 3 ст. 369 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій та функцій представника влади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки та покласти на неї обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за її поведінкою покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

У відповідності до ст. 54 КК України призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення військового звання «штаб-сержант».

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів, шляхом стягнення з ОСОБА_4 отримані від злочинної діяльності грошові кошти в сумі 2600 доларів США, що станом на 23.11.2025 становило 109 602,74 гривень, конфіскувавши в дохід держави шляхом їх перерахування на відповідний рахунок державного бюджету.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у виді застави.

Після набрання вироком законної сили визначену ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.01.2026 р. заставу в розмірі 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, внесену за ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню на розрахунковий рахунок ТУ ДСА Івано-Франківської області (р/р UA158201720355259002000002265 МФО 820172 код отримувача 26288647 банк отримувача ДКСУкраїни м.Київ – повернути заставодавцю ОСОБА_9 .

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.01.2026 (справа №344/108/26), а саме на грошові кошти в сумі 278000 номіналом 500 та 1000 гривень та 4190 Євро, ноутбук НР 1Н84480G46, 5 флеш-карт білого та чорного кольорів, мобільний телефон Iphone 16Pro, мобільний телефон Samsung Galaxy А54 серійний номер НОМЕР_2 , записник світлого кольору, автомобіль Volvo XC90 р.н. НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_5 , автомобіль Toyota Rav4, р.н. Республіки Польща НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_4

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.01.2026 (справа №344/187/26), а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2625282200:02:001:0011 площею 1,965 га, земельну ділянку з кадастровим номером 7323010100:01:015:0071 площею 0,1 га.

Речові докази: грошові кошти в сумі 278000 номіналом 500 та 1000 гривень та 4190 Євро, ноутбук НР 1Н84480G46, 5 флеш-карт білого та чорного кольорів, мобільний телефон Iphone 16Pro, мобільний телефон Samsung Galaxy А54 серійний номер НОМЕР_2 , записник світлого кольору, автомобіль Volvo XC90 р.н. НОМЕР_3 VIN: НОМЕР_5 , автомобіль Toyota Rav4, р.н. Республіки Польща НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_4 – повернути ОСОБА_4 за належністю.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням обмежень, визначених ч.4 ст. 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Копію вироку вручити негайно засудженому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1