Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №348/957/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 348/957/25 пров. № А/857/18628/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,

за участі секретаря судового засідання Загреви М.С.,

представник позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2026 року у справі № 348/957/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування постанов про адміністративне правопорушення,

суддя в 1-й інстанції – Остап`юк М.В.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Яремче,

дата складання повного тексту рішення – 11 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області як адміністративного суду із позовом до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху (далі також відповідач) про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення 5АВ №09009651 від 20.01.2025, 5АВ №09009652 від 20.01.2025, 5АВ №09009637 від 20.01.2025, 5АВ №09009650 від 20.01.2025.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що про оскаржувані постанови позивач дізнався 07.04.2025 року, коли на належні йому кошти було накладено арешт в рамках відкритого виконавчого провадження. Арешт накладений постановою про арешт коштів боржника ВП № 77634233 від 07.04.2025 року, винесеною державним виконавцем Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бурієм Н.І. Того ж дня, 07.04.2025 року він у виконавчій службі отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 77634233 від 27.03.2025 року, а також копії оскаржуваних постанов про накладення адміністративних стягнень відносно нього. Зазначає, що відповідач зобов`язаний був його повідомити про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП згідно п. 9 Розділу 2 Інструкції, зокрема, передати оскаржувану постанову протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення національному оператору поштового зв`язку для доставлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, суб`єктом оскарження цього зроблено не було. Це стало наслідком того, що він в рамках виконавчого провадження змушений платити штраф у подвійному розмірі – 680 грн. Позивач не погоджується зі сплатою штрафу у подвійному розмірі, оскільки не отримував у належний спосіб та строк оскаржуваних постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності. З їх змістом не був ознайомлений, не знав і не міг знати про їх існування. Вважає, що дії відповідача призвели до надмірного нарахування суми штрафу, чим безпідставно змушують його розплачуватись за недбалість та бездіяльність відповідача. Так, оскаржувані постанови отримані ним у Виконавчій службі 07.04.2025 року, що позбавило його можливості оскаржити прийняті Департаментом патрульної поліції рішення, та у зв`язку з чим він змушений сплачувати надмірний розмір штрафу, оскільки, як зазначено у постанові, в порядку примусового виконання стягується штраф у подвійному розмірі. Також позивач зазначає, що якби був належно і вчасно повідомлений відповідачем, міг сплатити 50% від розміру штрафу впродовж 10 днів згідно ст. 297-1 КУпАП, що вважалось би виконанням постанови. Аналогічно міг сплатити штраф у розмірі 100% протягом 30 днів з дня набрання законної сили постанови згідно статті 300-1 КУпАП, що також вважалось би добровільним виконанням постанови. Крім того, вважає, що відповідачем не доведено поза розумним сумнівом факту вчинення саме ним адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 122 КУпАП, що виключає підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності. В оскаржуваних Постановах містяться фотознімки зафіксованого автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому на цих фотознімках не зафіксовано особу, яка перебуває за кермом цього автомобіля. Отже, фотознімки не містять доказів того, що саме він, керуючи транспортним засобом «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Позивач вважає, що відповідач не довів правомірності прийнятих постанов, а тому просив оскаржувані постанови скасувати і закрити справи про адміністративні правопорушення.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління автоматичної фіксації порушень в частині надіслання для примусового виконання в порядку статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанов про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 : серії 5АВ № 09009651 від 20.01.2025 року, серії 5АВ № 09009637 від 20.01.2025 року; серії 5АВ № 09009652 від 20.01.2025 року; серії 5АВ № 09009650 від 20.01.2025 року.

У частині задоволення позовних вимог про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень на ОСОБА_1 : серії 5АВ № 09009651 від 20.01.2025 року, серії 5АВ № 09009637 від 20.01.2025 року; серії 5АВ № 09009652 від 20.01.2025 року; серії 5АВ № 09009650 від 20.01.2025 року та закриття справи про адміністративне правопорушення – відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, Департамент патрульної поліції оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню.

Також вказує про те, що ТЗ SKODA OCTAVIA н. з. НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання – АДРЕСА_1 . Звернув увагу, що 04.02.2025 Департаментом патрульної поліції направлено копії оскаржуваних постанов на адресу проживання позивача: АДРЕСА_2 . Вказане підтверджується копіями конвертів та відстеженням поштових відправлень № 0603574183029 (постанова 5АВ 09009637), № 0603574182898 (постанова 5АВ 09009650), № 0603574182618 (постанова 5АВ 09009651), № 0603574182278 (постанова 5АВ 09009652). Згідно з відстеженням поштових відправлень № 0603574183029, № 0603574182898 конверти з копіями постанов 5АВ 09009637, 5АВ 09009650 від 20.01.2025 повернулися на адресу відправника – Департаменту патрульної поліції 26.02.2025. Згідно з відстеженням поштових відправлень № 0603574182618, № 0603574182278 конверти з копіями постанов 5АВ 09009651, 5АВ 09009652 від 20.01.2025 повернулися на адресу відправника – Департаменту патрульної поліції, 02.03.2025. Постанови 5АВ 09009637, 5АВ 09009650 від 20.01.2025 набрали законної сили – 26.02.2025, строк на оскарження яких тривав до 08.03.2025. Постанови 5АВ 09009651, 5АВ 09009652 від 20.01.2025 набрали законної сили 02.03.2025, відповідно строк на оскарження тривав до 12.03.2025.

Просить задовольнити апеляційну скаргу, а рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2026 року – скасувати та прийняти постанову, якою відмовити узадоволенні позовних вимог повністю.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується із матеріалів справи, що 20.01.2025 відносно ОСОБА_1 старшим інспектором з о/д ВОМАФППДРКА УАФППДР Демчишиним П.М. складено чотири постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України: постанова серії 5АВ №09009650, постанова серії 5АВ №09009652, постанова серії 5АВ №09009637, постанова серії 5АВ №09009651.

Винник І.Р. оскаржує вказані постанови, оскільки останні не були надіслані йому, що позбавило його можливості вчасно сплатити штраф, оспорює наявність підстав до сплати у подвійному розмірі штрафу, накладеного на нього у порядку примусового виконання, адже не мав наміру не платити штраф, крім того Департаментом патрульної поліції не доведено, що за кермом перебував саме він.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що в силу статті 291 КУпАП оскаржувані постанови про адміністративне правопорушення на час звернення їх до примусового виконання не набрали законної сили, оскільки були відсутні належні докази отримання позивачем цих постанов. Проте, всупереч відсутності належних доказів обізнаності позивача про накладення на нього штрафів, оскаржувані постанови були надіслані Державні виконавчій службі для примусового виконання зі стягненням штрафу у подвійному розмірі. Суд першої інстанції дійшов аисновку, що такі дії суб`єкта оскарження суд вважає передчасними, та такими, що не відповідають положеннями статті 291, 300-1, 307, 308 КУпАП, з огляду на відсутність належних і достатніх доказів обізнаності позивача про накладення на нього штрафів на підставі оскаржуваних постанов, що безпосередньо пов`язано з датою набрання законної сили останніми.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з такими та зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, ст. 210 КУпАП визначає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Нормами статті 285 КУпАП, яка регулює оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення її копії передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Пункт 1 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 (далі Інструкція №3), визначає процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно до пункту 14 Інструкції №3 постанова відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, аналіз викладених норм дає підстави дійти висновку, у разі, якщо постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та у разі її невручення особі під розписку, така постанова має бути направлена поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тобто, у разі неотримання особою постанови у день її прийняття, строк на її оскарження почне перебіг тільки після відмови від отримання постанови, яка була надіслана поштою або з дати безпосереднього отримання відповідної постанови поштою.

За правилами ст. 289 КУпАП Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Статтею 291 КУпАП передбачено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною третьою статті 299 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

При цьому, статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Як слідує з матеріалів справи, позивача зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відстеженням поштових відправлень № 0603574183029, № 0603574182898 конверти з копіями постанов 5АВ 09009637, 5АВ 09009650 від 20.01.2025 повернулися на адресу відправника – Департаменту патрульної поліції 26.02.2025 із відмітною «за закінченням терміну зберігання». Згідно з відстеженням поштових відправлень № 0603574182618, № 0603574182278 конверти з копіями постанов 5АВ 09009651, 5АВ 09009652 від 20.01.2025 повернулися на адресу відправника – Департаменту патрульної поліції, 02.03.2025 із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем вжито усіх належних заходів щодо вручення вказаної постанови позивачу, а позивач, в свою чергу, є таким, що був належно повідомлений про існування зазначеної постанови, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Більше того, колегія суддів звертає увагу, що звертаючись до суду першої інстанції з метою оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення позивач в позовній заяві зазначив адресу: Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. І. Мазепи, 6, що підтверджує актуальність такої адреси та відсутність перешкод у доступі до поштової кориспонденції за вказаною адресою.

Колегія суддів погоджується із посилання апелянта, що він діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, оскільки мав правові підстави для направлення виконавчому органу до виконання виконавчого документу.

Оскільки, сторонами не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, а тому, в силу приписів ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції такому оцінки не надає.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до вимог ч.1 та 2 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні по-овних вимог слід відмовити.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції – задовольнити.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2026 року у справі № 348/957/25 в частині задоволених позовних вимог – скасувати та в цій частині прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування постанов про адміністративне правопорушення – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний

Повне судове рішення складено 12.05.26