Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №300/1492/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/1492/25 пров. № А/857/23716/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року (суддя – Панікар І.В., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі №300/1492/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.02.2025 №926210171440; 2) зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2025 (з першого числа місяця, в якому позивач звернулася за перерахунком пенсії), зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 01.04.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” в подвійному розмірі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Третя особа подала пояснення на позовну заяву, у яких заперечила проти доводів позивача. Просила врахувати подані пояснення при ухваленні рішення у цій адміністративній справі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 18.02.2025 № 926210171440. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 01.04.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві Комунальному некомерційному підприємстві “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” в подвійному розмірі, згідно статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01.02.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з абзацами 1, 2 пункту 16 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з січня 2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Тому, на думку апелянта, оскільки Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 01.04.2020 до стажу в подвійному розмірі у відповідача немає.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №300/1492/25 – скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

11.02.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з зарахуванням до стажу періоду її роботи з 01.01.2004 по 01.04.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказана заява від 11.02.2025 року розглянута згідно принципу екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яким прийнято Рішення від 18.02.2025 № 926210171440 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав (а.с.11-зв.).

Таке рішення від 18.02.2025 №926210171440 обгрунтоване тим, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 якого, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно з абзацами 1, 2 пункту 16 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з січня 2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Вважаючи таке рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції вірно враховано, що 01.01.2004 набрав чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-ІV).

Відповідно до частини 4 статті 24 цього Закону (тут і далі в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі Закон №1788-ХІІ) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач в період з 01.01.2004 по 01.04.2020 працювала на посаді молодшої медична сестра по догляду за інфекційними хворими, молодшої медичної сестри палатної, молодшої медичної сестри (санітарка палатна) в Комунальному некомерційному підприємстві “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” (а.с.7-9).

Вказане також підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” від 10.02.2025 № 34, згідно з якою, ОСОБА_1 працює в Комунальному некомерційному підприємстві “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” з 08.09.1988 (наказ від 08.09.1988 за № 144) на посаді санітарки по догляду за інфекційними хворими по 01.04.2020 (наказ № 51 від 30.03.2020), що дає право відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на зарахування стажу роботи у подвійному розмірі (а.с.10).

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції вірно зазначено, що з урахуванням статті 60 Закону №1788-ХІІ та пункту 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV період роботи у психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, не зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 01.04.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві Комунальному некомерційному підприємстві “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону №1788-ХІІ.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з урахуванням положень статті 84 Закону №1788-ХІІ, суд першої інстанції також вірно зобов`язав відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 01.04.2020 у Комунальному некомерційному підприємстві Комунальному некомерційному підприємстві “Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради” в подвійному розмірі згідно статті 60 60 Закону №1788-ХІІ.

Доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до непогодження із ним, а тому апеляційним судом визнаються як необґрунтовані.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року в адміністративній справі №300/1492/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська