Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №344/761/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/761/26

Провадження № 2/344/2892/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 18.11.1997 року сторони зареєстрували шлюб.

Основною причиною розірвання шлюбу зазначає те, що вони мають різні характери і погляди на сім`ю. Непорозуміння привели до того що вони двадцять п`ять років спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин.

За час що пройшов примирення між сторонами не відбулося, вони стали чужими людьми, єдине що їх поєднує реєстрація шлюбу.

Позивач просила розглянути справу у її відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, просить задоволити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_1 сторони одружилися 18.11.1997 року у Відділі РАГСу Івано-Франківського міськвиконкому, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №1511.

Позивач стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, стверджує, що збереження шлюбу є неможливим, тому такий шлюб зберігати не доцільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 18.11.1997 року відділом РАГСу Івано-Франківського міськвиконкому, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1511 слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі наведеного, прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу не змінювати на дошлюбне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги підлягають до задоволення, то з відповідача слід стягнути на користь позивача 1331,20 грн. витрат по оплаті судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 18.11.1997 року відділом РАГСу Івано-Франківського міськвиконкому, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №1511 розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу не змінювати на дошлюбне.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 - 1331,20 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 12.05.2026 року.

Суддя Пастернак І.А.