Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №283/231/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/231/26

провадження №2/283/617/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

05 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначила, що 17 грудня 2024 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вдруге, за актовим записом №193. У сторін є спільні діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач зазначає, після розірвання шлюбу в 2024 році, сторони спробували відновити стосунки, навіть зареєстрували шлюб вдруге, але спільне життя не склалось. З березня 2025 року сторони перестали підтримувати подружні стосунки. Проживають окремо, не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини фактично припинені, шлюб існує лише формально. Позивач просить суд розірвати шлюб.

Явка та позиція сторін по справі:

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 11.05.2026 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 11.05.2026 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України,розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що 17 грудня 2024 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вдруге, за актовим записом №193, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Позивач зазначає, що вже перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був зареєстрований 28 вересня 2013 року і розірваний 21 лютого 2024 року на підставі рішення Малинського районного суду Житомирської області, справа № 283/3075/23.

У сторін народилися діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.9,10).

Відповідно позовної заяви, з березня 2025 року сторони перестали підтримувати подружні стосунки. Проживають окремо, не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини фактично припинені, шлюб існує лише формально. Кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю, втрачене почуття любові, взаємоповаги один до одного, тому що за час спільного проживання переконались, що у сторін немає спільних інтересів і не має бажання бути разом, кожен живе своїм життям і не намагається перейнятися проблемами іншого. Тобто, сім`я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки які існують між подружжям виключають можливість збереження сім`ї, за таких обставин збереження шлюбу та подальше спільне життя суперечить інтересам сім`ї та унеможливлює примирення з відповідачем, тому позивач наполягає на розірванні шлюбу. Сторони досягли домовленості що спільні діти будуть проживати разом із матір`ю – ОСОБА_1 , а батько ОСОБА_2 , постійно братиме участь у вихованні дітей та до досягнення ними повноліття щомісячно буде надавати матеріальну допомогу. Спору про поділ майна, що є спільною власністю подружжя на даний час сторони не мають.

Мотиви та застосовані норми права.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.

У відповідності до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

А тому, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин згідно зі ст. 56 Сімейного кодексу України.

За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Таким чином, сім`я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім`ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або встановити своє дошлюбне прізвище. У зв`язку з відсутністю відповідного клопотання позивача, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище, набуте у шлюбі « ОСОБА_5 ».

З відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору при поданні позову до суду.

Керуючись ст. 4,23,81,82,141,247,259,265,273,280,284 ЦПК України, ст.24,110,112,113,160 Сімейного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 грудня 2024 року Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 193.

Залишити позивачці прізвище, набуте у шлюбі – « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя