Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №283/2489/24 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2489/24

Провадження №2/283/39/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Саланди О.М., за участі секретаря судового засідання Кравець Л.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Реуса Д.С., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Бардошевської Т.І., третьої особи ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Реус Денис Сергійович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Малинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Реус Д.С. звернувся до суду з позовом, в якому просить виключити відомості про батьківство ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з актового запису № 167 про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 20.08.1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Малинського району Житомирської області. Разом з матеріалами позову було подано клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.11.2005 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (до шлюбу — ОСОБА_7 ) укладено шлюб. Подружжя проживало разом з 2002 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня смерті чоловіка), спільних дітей не мало. Після смерті ОСОБА_5 позивач, як спадкоємець першої черги, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та була повідомлена про наявність іншого спадкоємця - ОСОБА_2 , 1999 року народження. Позивач зазначає, що за життя померлий не підтримував стосунків із вказаною особою, не здійснював батьківських обов`язків, а обставини (зокрема прізвище та фактичне припинення шлюбних відносин із матір`ю дитини з 1998 року) ставлять під сумнів його батьківство. Про можливу відсутність біологічного споріднення позивачу стало відомо лише під час оформлення спадщини. У зв`язку зі смертю особи виникли труднощі щодо проведення прямої експертизи, однак рідна сестра померлого надала згоду на відбір біологічних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. З огляду на викладене, позивач оспорює актовий запис про народження відповідача та просить суд призначити відповідну експертизу для встановлення/спростування батьківства.

Ухвалою суду від 06.11.2024 відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

06.12.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначила, що померлий ОСОБА_5 за життя не подав заяви до нотаріуса про невизнання свого батьківства, не подавав позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, знав, що він записаний батьком дитини. Заявником при реєстрації дитини є ОСОБА_5 .

09.12.2024 від представника позивача ОСОБА_8 надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , про що було складено актовий запис № 167 від 20.08.1999. На момент складення актового запису та подання документів про реєстрацію народження не було обов`язковим подання заяви батьком про визнання свого батьківства. З поданого Витягу вбачається, що актовий запис про народження від 21.07.1999 було зареєстровано в Державному реєстрі актів цивільного стану 20.11.2010. Первісний актовий запис про народження дитини від 2010 було внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян з помилкою, внаслідок чого до нього було внесено 2 записи про виправлення відомостей до актового запису. В даному випадку державна реєстрація народження дитини яка народилась в 1999 році не могла бути проведена на підставі ст. 133 СК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 в письмових поясненнях від 05.12.2024 зазначила, що її рідний брат ОСОБА_5 та ОСОБА_9 перебували в зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу брат одружився з ОСОБА_1 . Зазначає, що їй не було відомо, що у брата був син ОСОБА_10 .

11.12.2024 від представника відповідача адвоката Бардошевської Т.І. надійшло заперечення на відповідь на відзив представника позивача, в обґрунтування вказано, що представник позивача зазначає, що доданий до відзиву Витяг з Реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження містить розбіжності, проте, в чому саме полягають розбіжності не вказано. Зазначений Витяг містить повну інформацію про реєстрацію актового запису про народження дитини та внесення змін до відомостей актового запису.Витяг підтверджує, що заявником при реєстрації дитини є ОСОБА_5 - батько дитини, тому посилання сторони позивача на те, що актовий запис про дитину був складений за заявою матері, на ст. 54 Кодексу про шлюб та сім`ю та інші нормативні акти є недоречним, адже дані, хто є заявником чітко зафіксовані і не викликають сумнівів. Доказів, доводів які б спростовували даний факт у відповіді на відзив не наводиться.Незрозумілим також видається посилання на те, що первісний запис про народження дитини був зроблений 20.10.2010, адже актовий запис про народження ОСОБА_6 був складений 20.08.1999, зроблено відповідний актовий запис № 167, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Малинського району Житомирської області, було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Державна реєстрація народження проводиться шляхом внесення відомостей в Державний реєстр актів цивільного стану громадян, з видачою Свідоцтва про народження, що підтверджує факт реєстрації народження дитини.Інших заперечень чи доказів по суті позовних вимог чи відзиву відповідь на відзив не містить. Сторона позивача не спростовує доводів, наведених у відзиві.

14.04.2026 від представника позивачки надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: «Чи виконано у графі «прізвище, ім`я та по батькові, адреса замовника та його підпис» ОСОБА_5 чи іншою особою? Чи виконано у графі «довідку на допомогу видано №167 від 20.08.99 року запису акта про народження підпис ОСОБА_5 чи іншою особою?

У судовому засіданні відмовлено позивачці у задоволенні даного клопотання, з наступних підстав.

Відповідно до Запису акта про народження №167 від 20.08.1999 наданого Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області 21.08.2025 №259/29.9-23 відомості про дитину: ОСОБА_6 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відомості про батька: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживає АДРЕСА_1 з 1992 року; мати: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно проживає АДРЕСА_1 з 1992 року; підстава запису відомостей про батька: запис акту про одруження №195 від 10.10.1992 Малинський райвідділ рагс Житомирська область; замовник, підпис: ОСОБА_5 . Довідку про допомогу видано №167 від 20.08.99 – підпис замовника ( ОСОБА_5 ).

У суду немає підстав сумніватися у достовірності підпису ОСОБА_5 в записі акта про народження, оскільки це офіційний документ, виданий державним органом в порядку, визначеному законом.

Ухвалою суду від 14.04.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Реус Д.С. в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Малинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для вирішення питання про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька дітей, вважає необхідним відмовити за безпідставністю, виходячи з наступного.

Згідно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.07.2024 ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) помер у віці 54 років ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів.

Відповідно з довідкою Сектору ведення реєстру виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 15.10.2024 №879 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Крім померлого за даною адресою зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з відповіді приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Януш Л.О. відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями померлого ОСОБА_5 станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 є дружина померлого – ОСОБА_1 ; син померлого – ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 26.11.2005 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ).

Згідно зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розірвано 08.06.2000.

Відповідно до листа Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області від 30.10.2024 № 48250/23.6 станом на 30.10.2024 не перебувають на виконанні виконавчі документи про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 .

Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00048125381; дата формування: 23.11.2024 «параметри запиту: ОСОБА_6 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; актовий запис:20.11.2010; номер актового запису:167; дата складення:02.08.1999; відомості про батька: ОСОБА_5 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; відомості про матір: ОСОБА_9 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; підстава запису: актовий запис про шлюб №195 від 10.10.1992; Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 133 СК України; відомості про заявника: ОСОБА_5 ; виправлення, внесені до відомостей актового запису: запис 1: тип зміни: зміна; відомості про зміни актового запису внесено до реєстру 12.02.2023 реєстратором з ДПС; суть змін: відомості про дитину змінено на НОМЕР_5 ; інформація про батька змінено на НОМЕР_6 . Запис 2: тип зміни: виправлення. 23.11.2024 дата складення актового запису 02.08.1999 змінено на 20.08.1999; підстава: актовий запис про шлюб №195 від 10.10.1992 змінено на актовий запис про шлюб № 195 від 10.10.1992.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 надала суду фотознімки, на яких зоображений Максименко Юрій Миколайович та ОСОБА_2 за період з 2000 по 2003 роки.

Згідно спадкової справи №16/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Януш Л.О. з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 24.08.2024.

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

Згідно зі свідоцтва про зміну імені ОСОБА_6 20.10.2022 змінив прізвище на ОСОБА_2 .

Відповідно до Запису акта про народження №167 від 20.08.1999 наданого Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області 21.08.2025 №259/29.9-23 відомості про дитину: ОСОБА_6 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відомості про батька: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживає АДРЕСА_1 з 1992 року; мати: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно проживає АДРЕСА_1 з 1992 року; підстава запису відомостей про батька: запис акту про одруження №195 від 10.10.1992 Малинський райвідділ рагс Житомирська область; замовник, підпис: ОСОБА_5 .

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 52 Кодексу про шлюб та сім`ю України передбачено, що походження дитини від батьків, які перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків.

Згідно зі ст. 52 Конституції України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Таким чином, законодавством встановлена презумпція батьківства щодо дитини, яка народжена у шлюбі.

Відповідно до частини першої статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Статтею 137 СК України визначено порядок оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини.

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства (частина перша статті 137 СК України).

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці (частина друга статті 137 СК України).

Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти (частина третя статті 137 СК України).

Тлумачення статті 137 СК України, з урахуванням розумності свідчить, що вказана норма визначає випадки, за яких батьківство особи може бути оспорено після смерті особи, яка записана батьком дитини:

- перший випадок стосується ситуації, коли чоловік ще під час вагітності жінки подав нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства. У такому разі після смерті чоловіка оспорити батьківство можуть його спадкоємці (частина перша статті 137 СК України);

- другий випадок охоплює ситуацію коли чоловік за життя подав позов до суду про виключення запису про нього як батька дитини. У цьому разі його спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 55 ЦПК України про процесуальне правонаступництво (частина друга статті 137 СК України);

- третій випадок оспорювання батьківства стосується випадків, коли через поважні причини чоловік не знав про те, що записаний батьком дитини, і помер. Однак на відміну від перших двох випадків можливість оспорити батьківство належить лише таким його спадкоємцям як дружина, батьки та діти (частина третя статті 137 СК України).

Таким чином, частиною третьою статті 137 СК України передбачено оспорювання батьківства правонаступником у зв`язку зі смертю особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини та через поважні причини не знала про це. Закон дає право на оспорювання батьківства в цьому випадку спадкоємцям особи (дружині, батькам та дітям). При цьому поважність причин, за якими особа не знала, що вона записана батьком, є фактором, що оцінюється судом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року у справі №461/3122/19 (провадження №61-10148сво22).

Як роз`яснено судом у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтею 137 СК України передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 37 ЦПК України про процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Коли ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у статті 1261 ЦК України дружина, батьки й діти.

Стаття 3 ЦПК України передбачає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Чинне законодавство надає право спадкоємцям оспорювати батьківство спадкодавця лише за умови, якщо через поважні причини останній не знав за життя про те, що записаний батьком дитини.

Сам факт біологічного споріднення правового значення у даній справі не має, оскільки предметом встановлення та фактором дослідження у випадку звернення до суду з позовом у порядку частини третьої статті 137 СК України спадкоємцем особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини, є поважність причин, у зв`язку з якими чоловік не знав про те, що записаний батьком дитини за життя.

Як вбачається з вищевикладеного, запис про народження ОСОБА_6 зроблено на підставі запису акта про одруження на замовлення батька дитини - ОСОБА_5 . Отже, батько особисто реєстрував народження дитини, що підтверджується підписом останнього у вказаних документах, а тому, відповаідно знав про своє батьківство.

Також про обізнаність щодо батьківства відносно ОСОБА_6 свідчать копії фотокарток, долучені відповідчаем по справі, де зображені ОСОБА_5 із сином, що позивачем не оспорюється.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що позивчаем не надано суду належних допустимих доказів, які би спростовували той факт, що померлий знав, що записаний батьком дитини ОСОБА_6 .

Відповідно до частини третьої статті 12, частини другої статті 77, статті 81 ЦПК України позивач має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Беручи до уваги встановлені обставини, досліджені докази та вимоги закону, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача у справі.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Малинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.04.2026 року.

Суддя: О. М. Саланда