Вирок від 07 травня 2026 р. у справі №296/5454/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5454/26

1-кп/296/783/26

Вирок

Іменем України

08 травня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065640000166 від 17.04.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Житомир, громадянка України, із вищою освітою, офіційно не працююча, на утриманні неповнолітніх дітей не маюча, незаміжня, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-

установив:

16.04.2026 близько 23 год. 54 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшла до будівлі Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яка розташована по вул. Старий Бульвар, 5/37, у м. Житомирі, з метою написати заяву.

В ході розмови із молодшим інспектором відділу охорони адмінбудинків центру забезпечення ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 через мікрофон домофону у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення хуліганства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 в цей же день, час, місці, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, вчинила дії, що супроводжувались особливою зухвалістю, які виразилась у пошкодженні майна, перебуваючи у громадському місці, біля вхідних дверей будівлі ГУНП в Житомирській області своєю правою ногою нанесла один удар по них, внаслідок чого розбила нижнє ліве скло в частині вказаних дверей.

В результаті хуліганських дій, ОСОБА_3 порушила громадський порядок своєю зухвалою поведінкою та пошкодила нижнє ліве скло в частині вхідних дверей будівлі ГУНП в Житомирській області, завдавши майнової шкоди ГУНП в Житомирській області на загальну суму 5553 гривні 34 копійки.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, письмовою заявою підозрюваного, складеною в присутності захисника, та матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за її відсутності.

Зі змісту заяви підозрюваної ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, суд дійшов висновку щодо відсутності сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої та можливістю розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381, 382 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку; ставлення обвинуваченої до скоєного, що полягає у визнанні винуватості та щирому каятті; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона не працевлаштована, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима, тяжкі наслідки від її неправомірних дій не настали.

Санкція ч. 1 ст. 296 КК України передбачає застосування до винних осіб ряду покарань, зокрема штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Приймаючи до уваги, що згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_3 покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Оскільки обвинувачена не працює, покарання у виді штрафу не зможе досягнути своєї мети, а тому з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, та характеризують особу винної, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій більш суворе покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

На думку суду, саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, підстави для його застосування відсутні. Арешт на майно не накладався. Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1