Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №274/2039/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2039/25 Провадження № 2/0274/313/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретарів судового засідання Руденченко В.С., Бондарчук Н.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", представниками якого є Ткаченко М.М., Васюта К.С., Німченко А.Р.,

ДоОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 ,

Простягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі – Товариство "Коллект Центр") звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. у розмірі 66 500,00 грн.

Позов обґрунтованим тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі – Товариство "Мілоан") та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р., на виконання умов якого перше надало другому кредит у розмірі 10 000,00 грн., ОСОБА_1 грошових зобов`язань за цим договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість. Між Товариством "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі – Товариство "Вердикт Капітал") укладено договір факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. Між Товариством "Вердикт Капітал" та Товариством "Коллект Центр" укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за договором про споживчий кредит про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р.

ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне.

Твердження Товариства "Коллект Центр" про те, що між Товариством "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. не відповідає обставинам справи та законодавству України, Товариство "Коллект Центр" не довело, що цей договір було укладено і що ОСОБА_1 на виконання цього договору отримав будь-які кошти, але якби договір був укладеним та кошти були отримані, то Товариство "Коллект Центр" безпідставно просить стягнути заборгованість з процентів за користування кредитом за період, який перевищує встановлений у договорі строк кредитування – 30 днів.

Розглядаючи справу, Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзацом першим частини другої статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Абзацом третім частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором L27194 електронні документи, надані Товариством "Мілоан", а саме – договір про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. (індивідуальну частину) та додатки № 1 та № 2 до нього (паперові копії яких наявні у матеріалах справи, а. с. 26 – 30, 51, 63), що випливає зі змісту цього договору та підтверджується анкетою-заявою на кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. та довідкою про ідентифікацію (а. с. 64, 70).

Так, зі змісту підпунктів 6.1 та 6.2 пункту 6 договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. (індивідуальної частини) випливає, що без здійснення входу ОСОБА_1 в особистий кабінет, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства "Мілоан" та доступний, зокрема, через сайт Товариства "Мілоан" та/або відповідний мобільний додаток, та подальшого отримання ОСОБА_1 електронного повідомлення з одноразовим ідентифікатором L27194 договір про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. (індивідуальної частини) з додатками № 1 та № 2 до нього не був би підписаний електронним підписом вказаним одноразовим ідентифікатором (а. с. 29).

На підставі наведеного Суд вважає, що між Товариством "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. (з додатками), а доводи ОСОБА_1 про те, що Товариство "Коллект Центр" не довело, що цей договір було укладено, є безпідставними.

За умовами договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. Товариство "Мілоан" зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів з 01.10.2021 р. (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) – 31.10.2021 р., а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценту за користування кредитом у термін 31.10.2021 р., комісія за надання кредиту – 1 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом – 4 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, кредитні кошти надаються шляхом переказу на картковий рахунок.

На виконання умов вказаного договору Товариство "Мілоан", користуючись послугами Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Елаєнс", перерахувало 01.10.2021 р. грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 08.11.2024 р. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Елаєнс", у якій зазначено, що призначення платежу – кошти згідно договору 3638042 (а. с. 74).

Те, що картка № НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_3 і що на неї 01.10.2021 р. було зараховано грошові кошти у розмір 10 000,00 грн. підтверджується листом від 03.11.2025 р. Акціонерного товариства "Універсал Банк" з додатком – рухом коштів по цій картці за період з 01.10.2021 р. по 01.11.2021 р. (а. с. 187 – 189).

За таких обставин Суд вважає безпідставним твердження ОСОБА_1 про те, що Товариство "Коллект Центр" не довело, що ОСОБА_1 на виконання умов договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. отримав грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

При цьому Суд вважає за необхідне зазначити, що отримання ОСОБА_1 коштів у розмірі 10 000,00 грн. додатково спростовує посилання ОСОБА_1 на неукладеність між ним та Товариством "Мілоан" договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р.

Між Товариством "Мілоан" та Товариством "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за, зокрема, договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. (а. с. 11 – 25, 31).

Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1080 Цивільного кодексу України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Таким чином Товариство "Вердикт Капітал" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р.

Між Товариством "Вердикт Капітал" та Товариством "Коллект Центр" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., за умовами якого перше відступило другому право вимоги за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. (а. с. 32 – 49).

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином Товариство "Коллект Центр" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р.

З відомості про щоденні нарахування та погашення, складеною Товариством "Мілоан", випливає, що ОСОБА_1 за період з 01.10.2021 р. по 30.12.2021 р. жодних платежів на виконання умов договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. не здійснив (а. с. 8).

Як зазначалось вище, за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. кредит у розмірі 10 000,00 грн. надавався строком на 30 днів з 01.10.2021 р., термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) – 31.10.2021 р.

Оскільки ОСОБА_1 не було здійснено жодних платежів на виконання умов договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р., то розмір його заборгованості за цим договором станом на 31.10.2021 р. становить 15 500,00 грн., яка складається з тіла кредиту – 10 000,00 грн., комісії за надання кредиту – 1 000,00 грн. та процентів за користування кредитом – 4 500,00 грн. (що випливає з наведених раніше вмов вказаного договору та підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною Товариством "Мілоан", і саме така вартість кредиту зазначена у додатку № 1 до договору (а. с. 51)).

Однак Товариство "Коллект Центр" просить стягнути з ОСОБА_1 не лише цю заборгованість, а й проценти, нараховані після 31.10.2021 р.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 зроблено висновок про те, що, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Тобто нарахування процентів за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. після закінчення строку кредитування, а саме – після 31.10.2021 р., є безпідставним.

Товариство "Коллект Центр" не подало доказів, що строк кредитування продовжувався у порядку пункту 2.3 договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р., а саме, що позичальник ( ОСОБА_1 ) вчиняв дії, передбачені розділом 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариство "Мілоан" (підпункт 2.3.1.1 договору).

Щодо продовження строку кредитування на підставі підпункту 2.3.1.2 договору про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р., то у цьому пункті йдеться про те, що позичальник ( ОСОБА_1 ) може збільшити строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій).

Тобто ця норма договору не передбачає обов`язкове збільшення строку кредитування, а передбачає лише таку можливість за умови згоди (волевиявлення) на це позичальника ( ОСОБА_1 ) (на що вказує текст "позичальник може збільшити").

Товариство "Коллект Центр" не подало доказів, що ОСОБА_1 дав згоду на продовження строку кредитування, а з заперечень ОСОБА_1 щодо позову випливає, що він такої згоди не надавав, а тому строк кредитування закінчувався 31.10.2021 р.

Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. становить 15 500,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, Суд, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме – з ОСОБА_1 на користь Товариства "Коллект Центр" підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 15 550,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Товариство "Коллект Центр" просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 у якості відшкодування витрат на правничу допомогу грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн.

ОСОБА_1 вважає, що ці витрати не є співмірними із ціною позову, та/або значенням справи для Товариства "Коллект Центр", складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт.

Частинами першою – четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З витягу від 28.02.2025 р. з акту № 5 від 28.02.2025 р. про надання юридичної допомоги вбачається, що Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" були надані Товариству "Коллект Центр" такі послуги: усна консультація з вивченням документів ціною 4 000,00 грн. та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду ціною 12 000,00 грн., тобто усього ціною 16 000,00 грн. (а. с. 61).

Визначаючи розмір витрат Товариства "Коллект Центр" на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, Суд враховує, що справа є типовою, а тому має незначну складність, зважаючи на ціну позову – 66 500,00 грн., справа не має суттєвої значимості для Товариства "Коллект Центр", адвокатом (адвокатами) Адвокатського об`єднання "Лігал Ассістанс" були надані Товариству "Коллект Центр" послуги, наведені у попередньому абзаці, що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу.

Приймаючи до уваги наведене, Суд вважає, що розмір цих витрат має становити 4 000,00 грн.

На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України: з ОСОБА_1 на користь Товариства "Коллект Центр"у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1 496,95 грн., з яких 932,33 грн. – витрат на професійну правничу допомогу, 564,62 грн. – судовий збір, сплачений за подання позовної заяви (усе – пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договором про споживчий кредит № 3638042 від 01.10.2021 р. у загальному розмірі 15 500,00 грн., яка складається з тіла кредиту – 10 000,00 грн., комісії за надання кредиту – 1 000,00 грн., та процентів за користування кредитом – 4 500,00 грн.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 1 496,95 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут