Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №140/10555/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/10555/25 пров. № А/857/10914/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Кухтея Р. В.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 140/10555/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської Комісії Збройних Сил України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

місце ухвалення судового рішення м.Луцьк

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїКсензюк А.Я.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі – ЦВЛК ЗСУ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання військово-лікарської комісії від 03.03.2025 №2025-0303-1330, яким скасовано постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.07.2022 № 104/1976.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 140/10555/25 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що 19.07.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено медичний огляд та прийнято постанову у формі довідки №104/1976 від 19.07.2022, згідно з якою позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 74 «а», 39 «б», 64 «в», 62 «г», 23 «в» графи ІІ наказу Міністерства Оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року «Про затвердження положення Про військово-лікарську експертизу Збройних Сил України» (далі Положення № 402).

В цей же день начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було знято ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 з виключенням з військового обліку, про що зроблено відповідну відмітку у тимчасовому посвідченні №1327/2 військовозобов`язаного.

Зазначає, що 29.07.2025 поштовим рекомендованим листом заадресованим як відправник Любешівська селищна рада без відповідної відмітки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », позивач отримав повістку №500195 від 21.07.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_2 про явку до цього відділу на 28.07.2025 для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду.

30.07.2025 у відповідь на зазначену повістку ОСОБА_1 повідомив відповідний ІНФОРМАЦІЯ_2 , що повістку отримав пізніше ніж зазначений у ній час явки та що він 19.07.2022 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відповідно в цей же день і виключений з військового обліку. На вказану заяву-повідомлення через пошту рекомендованим листом, якого позивач отримав 16.08.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що, серед іншого, цим Відділом отримано витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.03.2025 №2025-0303-1330, яким скасовано постанову ВЛК, якою надано статус «непридатний до військової служби з виключенням з військової служби», та рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою перепроходження ВЛК.

На заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 простим поштовим листом, якого позивач отримав 09.09.2025, надіслав офіційно завірену копію витягу з протоколу засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 03.03.2025 №2025-0303-1330, відповідно до якого постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно довідки ВЛК від 19.07.2022 №104/1976 щодо позивача, якою він визнаний «непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку» - скасовано, та зазначено, що ОСОБА_1 підлягає контрольному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Скаржник звертає увагу, що відповідачем при перегляді постанови військово лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.07.2022 № 104/1976 відносно ОСОБА_1 жодних заходів щодо його огляду не вживалося, не було направлено позивача у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, позивач не повідомлявся про перегляд такої постанови. Вказане вище свідчить про порушення процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення у зв`язку з допущенням порушень ЦВЛК ЗС України п. 2.3.4 розділу І Положення № 402 при прийнятті рішення, що оформлене протоколом № 2025-0303-1330 від 03.03.2025 року, в частині, що стосується скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.07.2022 № 104/1976 відносно ОСОБА_1 .

Також позивач просить урахувати, що у позові ставилося питання про порушення процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення у зв`язку з допущенням порушень ЦВЛК ЗС України п. 2.3.4 розділу І Положення № 402 при прийнятті рішення, що оформлене протоколом № 2025-0303-1330 від 03.03.2025 року, в частині, що стосується скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.07.2022 № 104/1976 відносно ОСОБА_1 , а судом першої інстанції в основу оскаржуваного рішення покладено те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач в особі його представника повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.07.2022 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами якого складено довідку військово-лікарської комісії №104/1976.

Відповідно до вказаної довідки ВЛК №104/1976 від 19.07.2022 позивач на підставі статті 74.9 графи ІІ Розкладу хвороб (додаток 2 до Положення № 402), визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно із відміткою у пункті НОМЕР_1 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 19.07.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

22.07.2025 Любешівською селищною радою було надіслано позивачу повістку №500195 від 21.07.2025, яку ОСОБА_1 отримав 29.07.2025, що підтверджується копією трекінгу з веб-сайту АТ «Укрпошта» №0601172880154.

30.07.2025 позивачем на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано заяву-повідомлення з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку.

Листом від 07.08.2025 №3780 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив позивача про те, що повістка №500195 була надіслана Любешівською селищною радою у зв`язку з отриманням ІНФОРМАЦІЯ_6 витягу протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ від 03.03.2025 №2025-0303-1330, яким скасовано постанову ВЛК, якою позивачу надано статус непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку з метою перепроходження ВЛК.

Позивач не погоджується із таким рішенням ЦВЛК та вважає його протиправним звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402) (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Відповідно до пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктом 2.2 розділу І Положення №402 Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

За змістом пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розроблення та участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань військово-лікарської експертизи; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України та МОЗ України медичних показань для військово-професійного призначення призовників до видів Збройних Сил України, родів військ та за військовими спеціальностями; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців з метою максимального збереження їх на військовій службі, запобігання необґрунтованого їх звільнення із Збройних Сил України за станом здоров`я; перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України; організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої р

ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

З аналізу наведених норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні ВЛК, які проводять медичний огляд, зокрема, військовозобов`язаних, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання ВЛК. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. До штатних ВЛК належить, зокрема, ЦВЛК ЗСУ, рішення та постанови якої можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції 19.07.2022 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами якого складено довідку військово-лікарської комісії №104/1976.

Відповідно до вказаної довідки ВЛК №104/1976 від 19.07.2022 позивач на підставі статті 74.9 графи ІІ Розкладу хвороб (додаток 2 до Положення № 402), визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно із відміткою у пункті 13 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного №1327/2 від 19.07.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

30.08.2023 Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення, яке введено в дію Указом Президента України № 576/2023 від 12.09.2023, згідно з яким Кабінет Міністрів України зобов`язано забезпечити утворення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською міською державними адміністраціями, до сфери управління яких належать заклади охорони здоров`я, у складі яких функціонують медико-соціальні експертні комісії та військово-лікарські комісії, робочих груп із перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

На виконання цього рішення, у ЦВЛК Збройних Сил України було створено робочу групу, яка здійснює перевірку обґрунтованості постанов позаштатних військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов`язаних до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану.

До робочої групи входять військовослужбовці медичної служби ЦВЛК ЗС України та військовослужбовці медичної служби ВЛК регіону. Такі військовослужбовці перебувають у робочій групі з певною черговістю (відбуваються ротації особового складу).

Отже, ЦВЛК ЗСУ наділене правом здійснювати перегляд постанов ВЛК. При цьому, приписи Положення № 420 не позбавляють правоохоронні органи в межах своїх повноважень звертатись до спеціалізованих установ в тій чи іншій сфері діяльності, у рамках кримінальних проваджень.

Листом від 07.08.2025 №3780 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив позивача про те, що повістка №500195 була надіслана Любешівською селищною радою у зв`язку з отриманням ІНФОРМАЦІЯ_6 витягу протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ від 03.03.2025 №2025-0303-1330, яким скасовано постанову ВЛК, якою позивачу надано статус непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку з метою перепроходження ВЛК.

Колегія суддів враховує, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 по справі № 160/31586/23.

Надаючи оцінку доводам про порушення ЦВЛК ЗСУ процедури прийняття рішення, оформленого протоколом засідання від 03.03.2025 №2025-0303-1330 якою скасовано постанову підпорядкованої військово-лікарської комісії щодо непридатності позивача до військової служби, колегія суддів виходить із такого.

Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу визначена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402).

Відповідно до пункту 2.3.4 Положення № 402 ЦВЛК має право, серед іншого, перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

У розумінні пункту 3.1 Положення № 402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Пунктом 3.3 Положення № 402 визначено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Отже, з метою перевірки роботи підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи ЦВЛК уповноважена здійснювати перегляд постанов та встановлених діагнозів, для чого, зокрема, може витребувати, запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, медичні документи, архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови, запитувати від закладів охорони здоров`я (установ) додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи.

З пояснень відповідача, відображених у відзиві та протоколі засідання ЦВЛК ЗСУ від 03.03.2025 №2025-0303-1330 убачається, що підставою для перегляду постанови підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи слугував запит слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області.

За змістом протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ від 03.03.2025 №2025-0303-1330 робочою групою, яка перебуває у складі ВЛК ЦВЛК ЗС України розглянуто документи, зазначені у розділі 2 вказаного протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗС України щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 . На підставі аналізу перелічених документів відповідачем ухвалено рішення про скасування постанови підпорядкованої військово-лікарської комісії щодо непридатності позивача до військової служби.

В доводах апеляційної скарги позивач безпосередньо вказує на те, що відповідач не вжив жодних заходів щодо огляду позивача, не направляв його у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, позивач не повідомлявся про перегляд такої постанови.

Надаючи оцінку вказаним доводам апеляційний суд зазначає, що підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК зокрема має право:

-оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

-направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів.

Як наслідок приведені норми законодавства вказують на наявність у відповідача права, на вчинення перелічених дії.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402, ЦВЛК саме «має право». В юриспруденції термін «має право» означає альтернативну можливість поведінки суб`єкта владних повноважень: він може або вчинити дію, або не вчиняти її, залежно від своєї оцінки обставин. Якби це був обов`язок, норма містила б формулювання «зобов`язана» або «повинна».

Отож застосоване законодавцем формулювання "має право" (оглядати, направляти на контрольне обстеження) означає, що ЦВЛК самостійно приймає рішення про необхідність таких дій, виходячи з конкретних обставин справи, наявних медичних документів тощо.

Також колегія суддів зазначає, що ЦВЛК здійснює перевірку висновків, але не зобов`язана кожного разу проводити повторні фізичні огляди, якщо документи дозволяють оцінити правильність попереднього висновку.

Якщо ЦВЛК не направила особу на повторний огляд, то це не є порушенням, оскільки комісія вважала наявні матеріали достатніми для прийняття рішення.

При цьому суд звертає увагу, що він не може підміняти собою спеціальний орган (ЦВЛК) і зобов`язувати його вчиняти дії, які належать до його дискреційних повноважень (виключної компетенції), якщо немає явного свавілля.

Окрім того апеляційний суд зазначає, що ЦВЛК не зобов`язана заздалегідь повідомляти особу про те, що вона розпочала перегляд документів за запитом слідчого.

Такий перегляд зазвичай проводиться дистанційно на підставі вилучених медичних документів та особової справи. Особиста присутність особи під час такого перегляду не є обов`язковою, якщо ЦВЛК не вирішить, що необхідний контрольний медичний огляд (що є її правом, а не обов`язком).

Хоча ЦВЛК може не викликати на засідання особу якої стосується такий перегляд, однак про результат перегляду (скасування попередньої постанови або прийняття нової), зазначена особа підлягає повідомленню.

Відповідно до змін у Законі № 3549-IX (щодо цифровізації військового обліку) дані про результати ВЛК вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»). Особа вважається повідомленою про зміну свого статусу через відображення оновлених даних у застосунку «Резерв+» (електронний кабінет).

Оскільки всі рішення ВЛК/ЦВЛК обов`язково надсилаються до ТЦК для долучення до особової справи та внесення змін у реєстр «Оберіг», то ТЦК є органом, який безпосередньо реалізує наслідки перегляду (викликає особу, вручає повістку або змінює військово-обліковий документ).

Як наслідок ТЦК зобов`язаний довести це рішення ЦВЛК до відома особи інтересів якої вона стосується, що і було зроблено в даних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про дотримання відповідачем процедури перегляду постанови підконтрольної ВЛК, яка стосується позивача.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 140/10555/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос