Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №380/16367/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/16367/24 пров. № А/857/8160/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Мандзія О.П.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №380/16367/24 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Державної служби України на транспорті в особі Відділу державного нагляду про визнання протиправною та скасування,-

суддя у І інстанції – Хома О.П.,

дата ухвалення рішення – 27.01.2025,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – не зазначено

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО" (далі - позивач, ПрАТ «Львівобленерго») звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі - апелянт, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 055968 від 05.06.2024, якою на ПрАТ «Львівобленерго» накладено штраф у сумі 17000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.04.2024 на ділянці автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, 529 км + 300 м посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ПрАТ «Львівобленерго». За її результатами складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР 014997 від 29.04.2024 (далі - Акті №АР 014997), в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. ст. 34, 38 Закону України «Про автомобільний транспорт»: при здійсненні перевезення вантажу (бетонні опори) загальна маса транспортного засобу становить 39 000 кг, що на 81,3% перевищує допустимі 36 000 кг, чим порушено постанову КМУ №1306 від 10.10.2001 п.22.5. Навантаження на задні осі становить 23700 кг, що на 18,5% перевищує допустимі 20 000 кг, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: ч. 1 абз. 15 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків до 20 відсотків включно при перевезенні подільного вантажу без відповідного дозволу, ч. 1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, виз. ст. 48 цього Закону.

Відповідач 05.06.2024 розглянув справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту №АР 014997 від 29.04.2024 та прийняв дві постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу:

- постанова №ПШ 055968 від 05.06.2024 (оскаржувана постанова), якою встановлено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- постанова №ПШ 055969 від 05.06.2024, якою встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Вказано, що в Акті №АР 014997 від 29.04.2024, окрім перевищення габаритно-вагових норм, не зафіксовано жодного іншого порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, яке було виявлено 29.04.2024 під час рейдової перевірки. Проте у графі Акту №АР 014997 «відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено про порушення абз.3 ч.1 із зазначенням: «перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, виз. ст. 48 цього Закону».

Зазначено, що згідно з оскаржуваною постановою № ПШ 055968 від 05.06.2024, ПрАТ «Львівобленерго» допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», проте документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення не могло бути у водія вантажного транспортного засобу МАЗ, який не виконував пасажирські перевезення, а виконував вантажні перевезення. При ознайомленні з матеріалами справи було виявлено, що наявний у відповідача примірник Акта № АР 014997 від 29.04.2024 відрізняється від примірника, який був вручений водію ПрАТ «Львівобленерго» та на звороті якого не міститься напис: «відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив Наказ МТЗУ № 385 від 24.06.10р.» та відсутні підписи посадових осіб відповідача.

Стверджено, що підпис водія ПрАТ «Львівобленерго» на лицьовій стороні Акта №АР 014997 від 29.04.2024 жодним чином не свідчить про обізнаність водія із записом на звороті, оскільки примірник, який був вручений водію, такого запису не містить, а на лицьовій стороні Акта №АР 014997 від 29.04.2024 відсутні вказівки про його продовження на звороті.

Оскільки підставою для винесення оскаржуваної постанови слугував Акт №АР 014997 від 29.04.2024, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час проведення перевірки та за яким, крім перевищення габаритно-вагових норм, не було виявлено жодного іншого порушення, вважає, що у даному випадку відсутній склад порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому оскаржувана постанова №ПШ 055968 від 05.06.2024 прийнята не у спосіб, який відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені ч.2 ст.2 КАС України, з огляду на що її належить визнати протиправною та скасувати.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 055968 від 05.06.2024.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зокрема апелянт вказує на те, що згідно з Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом, а для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт, обов`язковою є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа транспортного засобу. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.03.2017 у справі №813/5710/14. Звертає увагу, що позивач у позовній заяві не заперечив щодо відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та спотворює інформацію про те, що водія не запитували про наявність у нього протоколу перевірки та адаптації тахографа. На спростування такого твердження надає матеріали відеофіксації рейдової перевірки 29.04.2024: відеозапис 20240429113521MEDIA_IDZINKIV.MP4.

Апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ПрАТ «Львівобленерго» зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є Розподілення електроенергії (КВЕД 35.13).

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області 29.04.2024 об 11 год. 38 хв. на ділянці автомобільної дороги М-06 «Київ-Чоп», 529 км + 300 м проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №013230 від 29.04.2024.

Під час перевірки транспортного засобу водієм було надано уповноваженим особам контролюючого органу:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого транспортний засіб марки МАЗ, тип сідловий тягач-е, номерний знак НОМЕР_1 , належить ПрАТ «Львівобленерго»;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , відповідно до якого транспортний засіб марки МАЗ, тип загальний напівпричіп загальний н/пр-бортовий-е, номерний знак НОМЕР_4 , належить ПрАТ «Львівобленерго»,

- посвідчення водія ОСОБА_1 .

-товарно-транспортна накладна від 29.04.2024 (далі - ТТН), згідно з якою вантажовідправник: центральний склад відділу матеріального технічного постачання ПрАТ «Львівобленерго» №5390; перевізник: СО «Львівенергоавтотранс»; водій: ОСОБА_1 ; автомобіль: НОМЕР_1 ; вантажоодержувач: Північний район електричних мереж (структурний підрозділ) ПрАТ «Львівобленерго» у м. Радехів.

За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено Акт №АР 014997 від 29.04.2024.

У примірнику Акта №АР 014997 від 29.04.2024, який надав відповідач, зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: «ст. 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», при здійсненні перевезення вантажу (бетонні опори) загальна маса транспортного засобу становить 39 000 кг, що на 8,3% перевищує допустимі 36000 кг, чим порушено постанову КМУ № 1306 від 10.10.2001 р. п. 22.5. Навантаження на задні осі становить 23 700 кг, що на 18,5 % перевищує допустимі 20 000 кг -> у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: ч.1 абз.15 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 відсотків до 20 відсотків включно при перевезенні подільного вантажу без відповідного дозволу, ч.1 абз.3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, виз. ст. 48 цього Закону. Пояснення водія про причини порушення: Перевозили опори для виконання аварійних робіт». Підпис водія, підписи посадових осіб, що проводили перевірку та підпис про те, що водій отримав копію цього акта.

Зворотна сторона Акта перевірки №АР 014997 від 29.04.2024, який надав відповідач містить також запис: «Відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив Наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010», підписи посадових осіб відповідача.

Примірник Акта №АР 014997 від 29.04.2024, який поданий позивачем, на звороті пустий і не містить запис: «Відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив Наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010» та під ним відсутні підписи посадових осіб відповідача.

Розгляд справи по порушення законодавства про автомобільний транспорт №1478 було призначено на 05.06.2024, про що позивачу направлено лист від 07.05.2024 №39304/31/24-24.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті №1478 05.06.2024 в.о. начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Львівській області Чиженком Дмитром на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову №ПШ 055968 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн за порушення перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.39 і 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 055968 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 05.06.2024 є предметом оскарження у цій справі з підстав протиправності.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 055968 від 05.06.2024 винесена за відсутності передбачених законодавчих підстав, тобто прийнята не у спосіб, який відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції від 01.01.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

Статтею 2 Закону №2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст. 1 Закону №2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з частинами сімнадцятою-двадцятою ст. 6 Закону №2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також – суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 в редакції від 11.05.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1567).

За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з абз. 1 пункту 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Аналіз додатку 3 Порядку №1567 дає підстави стверджувати, що форма акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складається за затвердженою формою і містить спеціальні графи для заповнення посадовою особою: «Під час перевірки виявлено порушення», «у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», «Пояснення водія про причини порушень», місця для підписів водія та посадових осіб, які проводили перевірку.

Позивач зазначає, що йому було відомо лише про вчинення одного порушення, за яке його притягнуто до відповідального постановою №ПШ 055969 від 05.06.2024 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Водночас, постановою №ПШ 055968 від 05.06.2024 позивача притягнуто до відповідальності ще й за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, лицьова сторона примірника Акта № АР 014997, поданого відповідачем, де описано виявлене порушення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, містить підписи двох посадових осіб відповідача, які проводили перевірку і підпис водія транспортного засобу ПрАТ «Львівобленерго». Однак його зворотня сторона, де є запис про відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа та порушення Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 – вже не містить підпису водія транспортного засобу ПрАТ «Львівобленерго», а лише підписи двох посадових осіб відповідача.

Позивач зазначає, що на лицьовій стороні Акта №АР 014997 відсутні записи про наявність продовження на звороті, наприклад «продовження на звороті» або «далі на звороті». Водночас, відповідач зазначає, що акт містить на лицьові стороні позначку про перенесення відомостей на зворотну сторону, зокрема, «-->» - це знак продовження на наступному аркуші, проте суд ставиться до такого твердження критично, адже з наведеного неможливо встановити конкретне значення такого.

З матеріалів відеофіксації рейдової перевірки, зокрема із відеозапису нагрудної камери посадової особи відповідача 20240429123801MEDIA_IDZINKIV.MP4 встановлено, що при складанні акта про порушення законодавства про автомобільний транспорт розмова між посадовою особою відповідача та водієм позивача ведеться лише про порушення габаритно-вагових норм.

Відповідно до цього ж відеозапису, водія ПрАТ «Львівобленерго» було ознайомлено з порушенням перевищення габаритно-вагових норм і стосовно цього порушення ним були надані пояснення про те, що опори перевозилися для виконання аварійних робіт. Вказане підтверджується на 05 хв. 30 сек. відеозапису 20240429123801MEDIA_IDZINKIV.MP4, де посадова особа відповідача каже: «можете написати пояснення. Маєте рядочок. Якщо не вистачає – з другого боку». Далі з 06 хв. 10 сек. по 06 хв. 38 сек. відеозапису 20240429123801MEDIA_IDZINKIV.MP4 водій ПрАТ «Львівобленерго» пише пояснення. На 06 хв 39 сек. посадова особа відповідача вказує водію, де йому необхідно поставити підпис, і на 06 хв 48 сек. знову вказує, що необхідно написати: «Будь ласка, копію отримав, підпис».

Із дослідженого відеозапису суд встановив, що посадові особи відповідача не ознайомлювали водія ПрАТ «Львівобленерго» із зворотною стороною Акта №АР 014997, де є запис про відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа та порушення Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 та наявні підписи лише посадових осіб відповідача.

Щодо доводів відповідача про те, що на 02 хв. 09 сек. відеозапису 20240429113521MEDIA_IDZINKIV.MP4 посадова особа відповідача запитує у водія: «Де ваша калібровка? Ще 2013 року калібровка», що, на думку відповідача, означає відсутність оформленого протоколу адаптації тахографа до транспортного засобу, а отже допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, то такі судом до уваги не беруться з огляду на таке.

Визначена додатком 3 Порядку №1567 форма акта перевірки передбачає, що всі виявлені під час перевірки порушення повинні бути відображені у передбаченій для цього графі «Під час перевірки виявлено порушення» з подальшим відображенням у графі «у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Натомість у Акті №АР 014997 від 29.04.2024 вказано норму, якою передбачена відповідальність у відповідній графі Акта (ч. 1 абз. 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт») без опису у графі «Під час перевірки виявлено порушення» такого порушення як «відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа та порушення Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010».

Матеріали справи не містять доказів того, що відомості про це порушення відображено в примірнику Акта №АР 014997, з яким ознайомлений водій ПрАТ «Львівобленерго».

Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог пунктів 20, 21 Порядку №1567 щодо складення акта установленої законом форми, який у подальшому став доказом у справі про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За таких обставин доводи позивача про неузгодженість між собою постанови № ПШ 055968 від 05.06.2024 та Акта №АР 014997, примірник якого отримав позивач, що призвело до порушення процедури проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Щодо самого порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності постановою №ПШ 055968 від 05.06.2024.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Так, Верховною Радою України 07.09.2005 прийнято Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» №2819-ІV (норми якого набрали чинності з 11.10.2005, далі - Закон № 2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.

На виконання вимог Закону №2819-ІV було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема Кабінетом Міністрів України 11.07.2007 прийнято постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Надалі Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).

Пунктом 1.1. Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення №340).

Згідно з пунктом 6.1. Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

В свою чергу абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У контексті даної статті законодавець передбачив відповідальність автомобільних перевізників за порушення статті 39 та 48 Закону №2344-IIІ при здійсненні відповідного виду перевезень.

Абзацом 1 частини 1 ст. 60 Закону №2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції №385 перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Разом з тим, за правилами пункту 1.3 Інструкції №385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За визначенням статті 1 Закону №2344-IIІ послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаних норм, обов`язок мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу покладений на перевізника, який в розумінні Інструкції № 385 є суб`єктом господарювання, який провадить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

З матеріалів справи встановлено, що зареєстрованим за ПрАТ «Львівобленерго» транспортним засобом марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , згідно з ТТН від 29.04.2024 перевозились опори ліній електропередачі зі центрального складу відділу матеріального технічного постачання ПрАТ «Львівобленерго» №5390 (вантажовідправник) до Північного району електричних мереж (структурний підрозділ) ПрАТ «Львівобленерго» у м. Радехів (вантажоодержувач).

Тобто, наданими суду доказами підтверджено, що позивач не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався, а здійснював господарську діяльність із залученням власних засобів.

Відповідно до наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, основним видом діяльності ПрАТ «Львівобленерго» (код ЄДРПОУ 00131587) є діяльність за КВЕД: 35.13 Розподілення електроенергії, що ще раз підтверджує, що позивач не надавав послуги з перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами, а здійснював перевезення для власних потреб.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги Інструкції №385 не поширюються на ПрАТ «Львівобленерго» під час здійснення перевезення 29.04.2024 водієм транспортного засобу позивача, марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки здійснюючи це перевезення позивач не проводив діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), тому водій транспортного засобу не мав обов`язку мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, за відсутність якого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн, згідно з оскаржуваною постановою №ПШ 055968 від 05.06.2024.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що Інструкція №385 визначає обов`язкову наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, оскільки приписи зазначеної Інструкції №385 на позивача не поширюються.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України на транспорті – залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі №380/16367/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська