Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №320/19433/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/19433/26 Суддя першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Файдюка В.В.,

суддів - Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавакор» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавакор» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод», про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Флавакор» (далі - позивач, ТОВ «Флавакор») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - відповідач, ДП «Агенція оборонних закупівель»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод» (далі - третя особа, ТОВ «Буський консервний завод»), про визнання протиправним та скасування рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», оформлене електронним протоколом визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2026-04-21-012654-a від 05.05.2026, у процедурі закупівлі, оприлюдненій на веб-порталі Уповноваженого органу: prozorro.gov.ua, за номером UA-2026-04-21-012654-a, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод» переможцем спрощеної закупівлі ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік) та про намір укласти договір про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про нікчемність договору оренди від 01.11.2025 №6814/1/2025 є помилковим, оскільки строк його дії не перевищує трьох років, а відтак відповідний договір не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню згідно з ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України. Крім того, суд, спираючись на принцип свободи договору та презумпцію правомірності правочину, зазначив про відсутність правових підстав стверджувати про недійсність договору, оскільки доказів визнання його таким у судовому порядку матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що ТОВ «Буський консервний завод» виконало всі вимоги додатку №4 до Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, то ДП «Агенція оборонних закупівель» правомірно визначило третю особу переможцем.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було надано належної оцінки доводам позивача про нікчемність договору оренди від 01.11.2025 №6814/1/2025 з огляду на укладення його строком на три роки та незабезпечення нотаріального посвідчення, а також взагалі не оцінено твердження ТОВ «Флавкор» про нікчемність додаткової угоди №3 до договору оренди від 16.08.2023 №ОП/2023-08, за якою тривалість оренди нерухомого майна збільшена на понад три роки, що вимагає обов`язкове нотаріальне посвідчення такого договору. Окремо підкреслює, що судом не було враховано дефектність договору від 16.08.2023 №ОП/2023-08 з огляду на порушення ОСОБА_1 положень ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України в частині заборони представництва самого себе.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 11.05.2026.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Буський консервний завод» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що законодавством не надано замовнику повноважень здійснювати ревізію внутрішніх господарських відносин учасника з іншими особами, недійсність договору підлягає встановленню у судовому порядку, а твердження позивача про нікчемність договорів оренди є безпідставним, оскільки строк дії договору оренди №6814/1/2025 складає менше трьох років, а договір №ОП/2023-08 укладений менше ніж на три роки та у подальшому на підставі додаткової угоди його дію продовжено на новий строк. Окремо підкреслює, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами шляхом подання двох ідентичних позовів до суду першої інстанції. Крім того, зауважує на суперечливій поведінці позивача, який у складі тендерної пропозиції надає договір оренди від 30.08.2017 №30-08/17, який, за позицією ТОВ «Флавкор», також є нікчемним.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Агенція оборонних закупівель» просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції правильно обчислені строки дії договору оренди №6814/1/2025 та обґрунтовано встановлено, що вони не перевищують трьох років. Підкреслює, що до повноважень замовника не належить перевірка документів на їх нікчемність. Крім того, зауважує, що укладання додаткової угоди до договору оренди №ОП/2023-08 не зумовлює виникнення обов`язку з його нотаріального посвідчення. Окремо звертає увагу, що пропозиція ТОВ «Буський консервний завод» була найбільш економічно вигідною.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2026 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.05.2026.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Представник відповідача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи також наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 21.04.2026 ДП «Агенція оборонних закупівель» в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошено про проведення спрощеної/допорогової закупівлі №UA-2026-04-21-012654-a (далі - Оголошення), а саме - товарів «ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік)».

За результатами розкриття тендерних пропозицій найбільш економічно вигідною була визначено пропозицію ТОВ «Буський консервний завод», остаточна пропозиція якого склала 3 498 919 200,00 грн. Остаточна пропозиція учасника ТОВ «Флавакор» склала 3 522 880 000,00 грн.

ДП «Агенція оборонних закупівель» прийняте рішення, оформлене електронним протоколом визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2026-04-21-012654-a від 05.05.2026, про визначення ТОВ «Буський консервний завод» переможцем спрощеної закупівлі «ДК 021:2015:15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік)» та про намір укласти договір про закупівлю з вказаним підприємством.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про визнання переможцем іншого учасника, який, на переконання позивача, не відповідає кваліфікаційним вимогам, ТОВ «Флавакор» звернулося до суду із вказаним позовом.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 1, 2, 3, 4 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS №76) від 16.05.1972, ст. ст. 6, 204, 238, 252, 253, 254, 793 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 3, 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі - Закон про оборонні закупівлі), ст. ст. 5, 12, 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про публічні закупівлі), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», якою затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості), суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на відповідність пропозиції ТОВ «Буський консервний завод» умовам Оголошення та подання останнім всіх необхідних документів, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Закон України «Про оборонні закупівлі» визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.

Метою цього Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.

Цей Закон також передбачає гармонізацію законодавства України у сфері оборонних закупівель з положеннями Директиви 2009/81/ЄС відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону про оборонні закупівлі останній застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону про оборонні закупівлі оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.

За правилами ст. 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються на основі принципів, визначених статтею 3 цього Закону.

Особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:

у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі, і прибуток виконавця;

у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);

у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

Оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог:

1) державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.

Перелік інформації, яка включається до оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України;

2) порядок встановлення граничної ціни на продукти харчування, що закуповуються державними замовниками (службами державних замовників, військовими частинами), а також підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю продуктів харчування, укладеного без використання електронної системи закупівель, визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) у разі здійснення державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та/або послуг з організації харчування військових частин договір про закупівлю повинен містити інформацію щодо: назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів), ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), калькуляції ціни послуг із зазначенням вартості всіх складових вказаних послуг, включаючи калькуляцію ціни вартості та кількості окремих послуг.

За результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275.

Пунктом 1 Особливостей визначено, що вони встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Згідно з п. 4 Особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей.

Приписи п. 8 Особливостей визначають, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів, зокрема, у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень, визначених цими особливостями.

У разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції.

Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини четвертої статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі».

Під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708, з урахуванням цих особливостей.

Порядок проведення спрощених закупівель в електронній системі закупівель регламентовано статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі». Указаною статтею, зокрема, вказано на необхідність проведення закупівлі із застосуванням електронного аукціону, окреслено послідовні етапи спрощеної закупівлі, визначено вимоги до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Відповідно до ч. 12 ст. 14 Закону про публічні закупівлі за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Приписи ч. 13 ст. 14 Закону визначають, що замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку (ч. 20 ст. 14 Закону).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавцем чітко регламентований алгоритм проведення процедури закупівлі, зокрема, продуктів харчування, в умовах дії правого режиму воєнного стану, визначено вичерпний перелік підстав для відхилення пропозиції учасника, а також закріплено право останнього оскаржувати дії та рішення замовника у судовому порядку. При цьому до підстав відхилення пропозиції учасника Законом про публічні закупівлі віднесено, зокрема, невідповідність пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

У площині наведеного, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на безпідставність доводів ТОВ «Флавакор» про ненадання ТОВ «Буський консервний завод» необхідного пакету документів та невідповідність його усім кваліфікаційним вимогам, зокрема, щодо наявності матеріально-технічної бази, судова колегія з урахуванням доводів апеляційної скарги, а також відзивів на неї, вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 1 Додатку №4 до Оголошення, який визначає кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено, що на підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій учасник подає довідку за наведеною нижче формою, яка містить інформацію про наявність матеріально-технічної бази та технологій для забезпечення виконання умов договору про закупівлю, а саме:

1. Для товарів, які не потребують особливого температурного режиму зберігання:

- загальна площа сухих складів - не менше ніж 2000 кв.м;

- кількість рамп/воріт на складі/складах - не менше 4-х;

2. Для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2 ….+6 ?):

- загальна площа складів - не менше ніж 2800 кв.м;

В тому числі для відвантаження товарів наступних категорій:

• Овочів і фруктів - не менше 1700 кв. м;

• Молочної продукції - не менше 200 кв. м;

• Ковбасної продукції - не менше 200 кв. м;

• М`ясо - не менше 500 кв. м.

- кількість рамп/воріт на складі/складах - не менше 4-ох;

3. Для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (-15….-18 ?):

- загальна площа складів - не менше ніж 600 кв.м;

- кількість рамп/воріт на складі/складах - не менше 1-єї.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 Додатку №4 до Оголошення для підтвердження інформації щодо складських приміщень, зазначених у довідці, учаснику необхідно надати у складі пропозиції:

- документальне підтвердження права користування або права власності на відповідну матеріально-технічну базу, а саме: завірену копію балансової відомості або інвентаризаційної відомості, або скановані копії свідоцтва про право власності, або витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, або договір купівлі-продажу, або договір оренди, або договір суборенди, або договір про надання складських послуг тощо. Зазначені документи повинні містити інформацію про площу приміщення).

У випадку надання договору оренди/суборенди Учасник зобов`язаний надати:

- акт приймання-передачі приміщення;

- лист-підтвердження від орендодавця/суборендодавця, що зазначена площа приміщення передана саме цьому учаснику/залученому учаснику та на момент подання пропозиції не передане іншим особам.

У разі, якщо одна й та сама площа буде заявлена одночасно кількома учасниками, такі пропозиції підлягають відхиленню як такі, що містять недостовірну інформацію, якщо сумарна площа об`єкту менша за сумарну кількість виділених учасникам площ.

Договори повинні бути чинними не менше ніж до 31 грудня 2026 року.

Підпунктом 1.2.1 пункту 1 Додатку №4 до Оголошення передбачено, що у разі, якщо зазначена учасником матеріально-технічна база належать постачальнику/виробнику/тощо, який буде залучений учасником до виконання умов договору у складі пропозиції надаються:

- документи, визначені в пункті 1.2. даного додатку, що підтверджують наявність матеріально-технічної бази у відповідного суб`єкта господарювання;

- гарантійний лист від суб`єкта господарювання, який буде залучений учасником до виконання умов договору, яким підтверджується його згода на використання зазначених складських приміщень із зазначенням категорії товарів, які будуть відвантажуватись з даних потужностей та площі, що буде використовуватись для відвантаження товару даної категорії для даного постачальника, у разі визначення учасника переможцем закупівлі.

Крім того, учасник у складі пропозиції має надати:

- експлуатаційні дозволи на склади для товарів (харчових продуктів тваринного походження), що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2….+6 ?; -15….- 18 ?) зазначених у довідці;

- документи, що підтверджують наявність державної реєстрації потужності/-ей складу/-ів зазначених у довідці.

У разі надання складських приміщень, які знаходяться у власності, оренді/суборенді у Учасника - документи, що підтверджують наявність державної реєстрації потужності/-ей складу/-ів, зазначених у довідці або експлуатаційний дозвіл/-и мають бути видані на ім`я Учасника. В разі залучення складських приміщень (в тому числі на підставі договору про надання складських послуг) для виконання договору - документи, що підтверджують наявність державної реєстрації потужності/-ей складу/-ів, зазначених у довідці або експлуатаційний дозвіл/-и мають бути видані на ім`я суб`єкта господарювання, що залучається.

Довідка повинна містити інформацію щодо реквізитів документа, який надається на підтвердження наявності зазначеної матеріально-технічної бази у складі пропозиції та інформацію щодо суб`єкта господарювання, що використовує дане складське приміщення (учасник або постачальник/виробник/тощо, який буде залучений учасником до виконання умов договору).

Аналіз змісту наведених умов Оголошення дає підстави для висновку, що на підтвердження інформації щодо складських приміщень, зазначених у довідці, учаснику необхідно надати у складі пропозиції документальне підтвердження права користування або права власності на відповідну матеріально-технічну базу, зокрема, договір оренди або договір суборенди строком дії не менше ніж до 31.12.2026, які повинні містити інформацію про площу приміщення, та до яких в обов`язковому порядку мають додаватися акт приймання-передачі приміщення; лист-підтвердження від орендодавця/суборендодавця, що зазначена площа приміщення передана саме цьому учаснику/залученому учаснику та на момент подання пропозиції не передане іншим особам.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у складі тендерної пропозиції ТОВ «Буський консервний завод» надано довідку від 28.04.2026 №3 про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (т. 1 а.с. 14-17).

У підпункті 2.2 пункту 2 вказаної довідки для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2….+6 ?), а саме овочі/фрукти (площа 1 800 кв. м), третьою особою надано копію договору поставки товару від 20.12.2024 №20/12, договору оренди від 16.08.2023 №ОП/2023-08, акта приймання-передачі від 16.08.2023, акта приймання-передачі від 01.04.2026, листа-підтвердження від 27.04.2026 №27/04, гарантійного листа від 27.04.2026 №27/04, а також зазначено, що суб`єктом господарювання, що використовує це складське приміщення, є ТОВ «Українська компанія «Овочевий світ».

У підпункті 2.5 пункту 2 згаданої вище довідки для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2….+6 ?), а саме м`ясо (площа 500 кв. м), третьою особою надано копію договору поставки товару від 23.12.2024 №2025К, гарантійних листів від 27.04.2026 №162 та №28/4-2026, договору оренди від 01.11.2025 №6814/1/2025, акта прийому-передачі від 01.11.2025, а також зазначено, що суб`єктом господарювання, що використовує це складське приміщення, є ТОВ «ВП Рогатинський м`ясокомбінат».

Так, за умовами договору оренди від 16.08.2023 №ОП/2023-08 (далі - Договір оренди №ОП/2023-08; т. 1 а.с. 118-120) ОСОБА_2 (орендодавець), інтересах якого діють законні представники - мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ТОВ «Українська компанія «Овочевий світ» (орендар) з іншої, уклали цей договір, за яким орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування комплекс споруд, склад якого зафіксовано у підпункті 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди №ОП/2023-08 строк оренди об`єкта нерухомого майна, що орендується - до 31.12.2025 включно.

Згідно з актом від 16.08.2023 (додаток №1 до Договору оренди №ОП/2023-08) приймання-передачі об`єкта нерухомого майна до договору оренди від 16.08.2023 №ОП/2023-08 вказане нерухоме майно передано в оренду ТОВ «Українська компанія «Овочевий світ» (т. 1 а.с. 121).

Додатковою угодою від 01.11.2025 №3 до Договору оренди №ОП/2023-08 від 16.08.2025 внесено зміни до Договору №ОП/2023-08 та викладено його пункт 4 розділу 4.1 в наступній редакції: « 4.1. Строк оренди Об`єкту нерухомого майна, що орендується - до 31 грудня 2027 року включно» (т. 1 а.с. 124).

Як свідчать матеріали справи, позивач наголошував, що указаний Договір №ОП/2023-08 і Додаткова угода до нього від 01.11.2025 №3 є нікчемними, позаяк в порушення вимог ст. 793 ЦК України останні не були нотаріально посвідчені. На противагу цим аргументам позивача відповідач та третя особа зазначали, що оскільки Договір №ОП/2023-08 був пролонгований Додатковою угодою від 01.11.2025 №3 більше ніж на три роки, то він буде чинним і без нотаріального посвідчення, що підтверджується постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12.

У свою чергу, як правильно підкреслив апелянт, указаним аргументам сторін суд першої інстанції оцінки не надав, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ч. 1 ст. 209 ЦК України).

Чинним законодавством України чітко визначено, які правочини підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Так, договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладені строком на три роки і більше мають бути нотаріально посвідчені згідно з вимогами ч. 2 ст. 793 ЦК України.

При цьому ч. 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як було встановлено вище, Договір оренди №ОП/2023-08 спочатку був укладений строком з 16.08.2023 по 31.12.2025 включно (п. п. 4.1, 12.1), а в подальшому відповідно до Додаткової угоди від 01.11.2025 № 3 цей строк було продовжено до 31.12.2027 включно, тобто у договір було внесено зміни і така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більшим, ніж три роки.

Отже, Договір оренди №ОП/2023-08 (з урахуванням Додаткової угоди від 01.11.2025 №3) мав бути нотаріально посвідчений відповідно до вимог ст. 793 ЦК України.

Як вже зазначалось вище, за приписами ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За таких обставин, як правильно наголосив позивач, Договір оренди №ОП/2023-08 (з урахуванням Додаткової угоди від 01.11.2025 №3) є нікчемним в силу положень ч. 1 ст. 220 та ст. 793 ЦК України.

Аналогічна позиція щодо застосування указаних норм права у подібних за змістом правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 04.09.2024 у справі № 910/8871/23 та у схожих правовідносинах - у постанові 20.11.2024 у справі № 922/509/24.

У площині наведеного колегія суддів відхиляє посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.06.2019 у справі №923/759/18, оскільки за постановою Великої Палати Верховного Суду 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 при вирішенні тотожних спорів суди мають враховувати саме останню позицію Верховного Суду.

З приводу посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 17.04.2025 у справі №910/3201/24, колегія суддів зазначає, що вона є нерелевантною до спірних правовідносин, позаяк за умовами договору оренди у справі №910/3201/24 по закінченню календарного року цей договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його припинення не пізніше ніж за один календарний місяць до закінчення відповідного календарного року. Натомість у справі №320/19433/26, рішення в якій є предметом апеляційного перегляду, до Договору оренди №ОП/2023-08 були внесені зміни Додатковою угодою №3, внаслідок чого строк дії цього договору перевищив три роки (з 16.08.2023 по 31.12.2027). Отже, правовідносини у справі №320/19433/26 не є подібними до справи №910/3201/24.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав відносити договір оренди від 01.11.2025 №6814/1/2025 до нікчемних, колегія суддів з огляду на доводи апеляційної скарги та позиції відзивів на неї, вважає за необхідне зазначити таке.

Між ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (орендодавець) і ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» укладено договір оренди від 01.11.2025 №6814/1/2025 (далі - Договір оренди №6814/1/2025; т. 1 а.с. 46-48), за умовами якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування майно (далі - Об`єкт оренди), належне орендодавцеві на праві власності. Опис Об`єкта оренди наведено у пп. 1.2 цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору оренди №6814/1/2025 передбачено, що строк оренди починає свій перебіг з моменту прийняття Об`єкта оренди орендарем за актом прийому-передачі та закінчується 31.10.2028 і може бути змінений лише за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Об`єкт оренди переданий орендареві 01.11.2025 за актом прийому-передачі до Договору оренди №6814/1/2025 (т. 1 а.с. 49).

За твердженням відповідача і третьої особи, з яким погодився суд першої інстанції, указаний Договір оренди №6814/1/2025 не підлягає нотаріальному посвідченню за правилами ст. 793 ЦК України, оскільки строк його дії не перевищує три роки.

Разом з тим, колегія суддів повторно звертає увагу, що норми ч. 2 ст. 793 ЦК України встановлюють вимогу щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) за умови укладення його строком на три роки і більше.

Аналіз умов Договору оренди №6814/1/2025 свідчить, що останній укладений рівно строком на три роки. На користь такого висновку вказує і положення ч. 1 ст. 254 ЦК України, за якою строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Тобто, враховуючи, що відлік строку дії договору пов`язується з датою передачі Об`єкта оренди орендарю 01.11.2025, то відповідно першим роком користування нерухомим майном вважатиметься 31.10.2026 (останній місяць і число останнього року строку), відповідно другим роком - 31.10.2027 та третім - 31.10.2028.

Отже, за умови укладення Договору оренди №6814/1/2025 строком на три роки такий в обов`язковому порядку має бути нотаріально посвідчений.

У свою чергу, як вже було підкреслено вище, недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору робить такий договір є нікчемним.

Відтак, як правильно наголосив позивач, Договір оренди №6814/1/2025 є нікчемним в силу положень ч. 1 ст. 220 та ст. 793 ЦК України.

За наведених вище встановлених обставин нікчемності Договору оренди №ОП/2023-08 (з урахуванням Додаткової угоди від 01.11.2025 №3) та Договору оренди №6814/1/2025 колегія суддів приходить до висновку про відсутність відповідно у ТОВ «Українська компанія «Овочевий світ» і ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» прав орендарів нерухомого майна за цими договорами та, як наслідок, неможливість підтвердження ними наявності у ТОВ «Буський консервний завод» матеріально-технічної бази для товарів, що потребують особливого температурного режиму зберігання (+2….+6?), загальною площею не менше ніж 2 800 кв. м, у тому числі для відвантаження овочів і фруктів не менше 1 700 кв. м та м`яса не менше 500 кв. м.

Відтак, всупереч висновків суду першої інстанції, у відповідача були відсутні об`єктивні підстави стверджувати про дотримання третьою особою кваліфікаційних вимог щодо наявності матеріально-технічної бази, необхідної для здійснення поставки продуктів харчування.

У свою чергу, з приводу доводів апеляційної скарги про те, що Договір оренди №6814/1/2025 і Додаткова угода від 01.11.2025 №3 є недійсними, оскільки при їх укладенні було порушено імперативні норми представництва, визначені ст. 238 ЦК України колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За правилами ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

У свою чергу відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, а також принципів розумності та справедливості. Свобода договору є основоположним принципом цивільного права, що дозволяє сторонам самостійно визначати зміст взаємних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів визнання Договору оренди №6814/1/2025 і Додаткової угоди від 01.11.2025 №3 недійсними, а можливе недотримання вимог ч. 3 ст. 238 ЦК України не має своїм наслідком нікчемність правочинів, то суд першої інстанції правильно не взяв до уваги відповідні доводи позивача в якості підстав для відхилення тендерної пропозиції третьої особи.

Щодо аргументів відповідача і третьої особи про відсутність у замовника - ДП «Агенція оборонних закупівель», повноважень з перевірки наданих учасниками документів на предмет їх нікчемності, колегія суддів зазначає таке.

Умовами вже згаданого вище пункту 1 Додатку №4 до Оголошення було висунуто вимогу до учасників про те, що надані договори щодо наявності матеріально-технічної бази повинні бути чинними не менше ніж до 31.12.2026.

Відтак, перевіряючи чинність договорів, відповідач повинен надавати їм оцінку, у тому числі й на предмет відповідності загальним вимогам, що висуваються, зокрема, Цивільним кодексом України, позаяк нікчемний в силу положень закону договір не створює жодних правових наслідків, окрім його нікчемності, а відтак не може вважатися чинним.

Поміж іншого, судова колегія у площині встановлених обставин зазначає, що наявність в учасника, який планує постачати продукти харчування до відповідних підрозділів Збройних Сил України, у користуванні складського приміщення необхідної площі є безумовною та важливою гарантією забезпечення належного зберігання та якості продукції; особливо в умовах літньої пори. Відсутність же документів, які б підтверджували використання підприємством відповідних приміщень унеможливлює через призму наведеного та умов Оголошення стверджувати про те, що подана ТОВ «Буський консервний завод» пропозиція є такою, що відповідає вимогам Оголошення, а недоліки пропозиції - несуттєвими.

Указаним вище нівелюється посилання відповідача на те, що визначення третьої особи переможцем закупівлі було також зумовлене суттєвою різницею ціни пропозиції, оскільки, як було підкреслено вище, відсутність документальних доказів належності ТОВ «Буський консервний завод» складських приміщень, є суттєвим недоліком, який, на думку суду апеляційної інстанції, може мати більш негативні наслідки у вигляді можливого псування продуктів харчування в умовах літа.

Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить, що спірне у цій справі рішення ДП «Агенція оборонних закупівель», оформлене електронним протоколом визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2026-04-21-012654-a від 05.05.2026, у процедурі закупівлі, оприлюдненій на веб-порталі Уповноваженого органу: prozorro.gov.ua, за номером UA-2026-04-21-012654-a, про визначення ТОВ «Буський консервний завод» переможцем спрощеної закупівлі ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік) та про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ «Буський консервний завод», не відповідає приписам п. п. 3, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, суперечить вимогам ч. 12 ст. 14 Закону про публічні закупівлі, оскільки тендерна пропозиція третьої особи підлягала відхиленню в силу приписів п. 1 ч. 13 ст. 14 Закону про публічні закупівлі, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу твердження ТОВ «Буський консервний завод» про зловживання позивачем процесуальними правами шляхом подання двох аналогічних позовів до Київського окружного адміністративного суду колегія суддів зазначає, що, як пояснив позивач, це було зумовлено технічним збоєм у роботі підсистеми «Електронний суд» та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2026, постановленою у справі №320/19432/26, позовну заяву ТОВ «Флавакор» повернуто на підставі п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України до відкриття провадження у справі.

Викладене, на переконання колегії суддів, унеможливлює вважати наявними підстави стверджувати про допущення позивачем зловживання своїми процесуальними правами.

Щодо посилання ТОВ «Буський консервний завод» про допущення ТОВ «Флавакор» суперечливої поведінки колегія суддів зазначає, що предметом цього спору є правомірність рішення ДП «Агенція оборонних закупівель» про визначення ТОВ «Буський консервний завод» переможцем спрощеної закупівлі за оголошенням №UA-2026-04-21-012654-a та про намір укласти з ним договір про закупівлю. Відтак, у межах цієї справи надається оцінка наданим саме ТОВ «Буський консервний завод» документам на відповідність їх вимогам Оголошення у межах підстав позову і доводів апеляційної скарги. Можливе ж недотримання пропозиції ТОВ «Флавакор» вимогам Оголошення перебуває поза межами предмету спору та, відповідно, не може бути предметом судової оцінки у справі №320/19433/26.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини неврахування судом першої інстанції недоліків у поданій ТОВ «Буський консервний завод» пропозиції, яка не містить належних документів на підтвердження наявності необхідної матеріально технічної бази, що вимагається Оголошенням, Київський окружний адміністративний суд прийшов до неправильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Крім іншого, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДП «Агенція оборонних закупівель» на користь ТОВ «Флавакор» витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 6 656,00 грн, у тому числі сплачених за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 07.05.2026 №2321 та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 993,60 грн згідно з платіжною інструкцією від 09.05.2026 №F31S-AQF6-BK8E з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання позовної заяви та апеляційної скарги в електронному вигляді.

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 271, 272, 282, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавакор» - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель», оформлене електронним протоколом визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2026-04-21-012654-a від 05.05.2026, у процедурі закупівлі, оприлюдненій на веб-порталі Уповноваженого органу: prozorro.gov.ua, за номером UA-2026-04-21-012654-a, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод» переможцем спрощеної закупівлі ДК 021:2015: 15890000-3 - Продукти харчування та сушені продукти різні (Продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2026 рік) та про намір укласти договір про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буський консервний завод».

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04070, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 44725823) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавакор» (07300, Київська обл., м. Вишгород, пр-т. Мазепи Івана, 8, код ЄДРПОУ 45330842) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 6 656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя В.В. Файдюк

Судді Н.П. Бужак

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення виготовлено 12 травня 2026 року.