Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Побої і мордування
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №211/3503/26
Суддя: Рагозіна С. О.
Провадження № 1-кп/211/1109/26
ЄУН 211/3503/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046720000078 від 21 березня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який має середню освіту, неодружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 18 грудня 2006 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 296 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, звільнений 30 травня 2007 року умовно - достроково на невідбутий, строк покарання 4 місяці 5 днів;
- 17 вересня 2009 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у сумі 100 грн;
- 07 вересня 2010 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 т. 263 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 02 лютого 2011 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 10 днів позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 03 березня 2014 року умовно-достроково на невідбутий покарання 1 рік 6 місяців 14 днів;
- 21 листопада 2014 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК У частково приєднано покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2011 року та остаточно визначено покарання у вигляді 1 року 7 місяців позбавлення волі;
-17 лютого 2015 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 листопада 2014 року та остаточно до відбуття визначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, звільнений 26 травня 2016 умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 26 днів;
- 30 березня 2017 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки;
- 25 листопада 2019 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік;
- 29 жовтня 2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
- 02 лютого 2022 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік;
- 27 квітня 2022 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 3 ст. 357 КК України до 1 року 3 місяців обмеження волі, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України до відбуття покарання 2 роки 1 місяць позбавлення волі;
- 10 жовтня 2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ч. 1 ст. 71, п. 1 ч.1 ст. 72 КК України до відбуття покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі. Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2024 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 29 днів;
- 25 березня 2025 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 жовтня 2022 року, остаточно до покарання 1 рік 1 місяць позбавлення волі;
- 06 березня 2025 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 395 КК України до покарання 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробувальним строком 1 рік. 19 червня 2025 року вироком Дніпровського апеляційного суду вирок Довгинціського районного суду м. Кривого Рогу від 06 березня 2025 року скасовано в частині покарання. На підставі ст. 71 ККУ до покарання з урахуванням ст. 72 ККУ частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 жовтня 2022 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі, та за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. 30.01.2025 року прибув до Дніпровської виправної колонії №89. 27 лютого 2026 року звільнений по відбуттю строку покарання.
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
встановив:
20 березня 2026 року приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_2 перебував неподалік від магазину «Абсолют», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Єгора Біркуна (колишня назва вул. Водоп?янова), 5А, де зустрів раніше знайомого йому потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та між ними виникла розмова на теми, що пов`язані з військовим діями. Надалі того ж дня приблизно о 12 годині 10 хвилин між ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 виник словесний конфлікт на ґрунті різних поглядів щодо військових дій та виконання військовослужбовцями їх функціональних обов`язків, в ході якого у ОСОБА_2 раптово виник протиправний умисел, спрямований на завдання ударів з метою заподіяння фізичного болю потерпілому ОСОБА_3 . В подальшому ОСОБА_2 , реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння фізичного болю потерпілому ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, наніс своєю правою рукою стиснутою в кулак 2 (два) удари в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_4 , від чого останній відчув фізичний біль. Після завершення своїх протиправних дій, які ОСОБА_2 вважав необхідними для доведення правопорушення до кінця, останній припинив їх та залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , про беззаперечне визнання ОСОБА_2 винуватості за вчинення проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоду з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. В даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
До обвинувального акту було додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 , в якій він висловив свою добровільну згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України дотримані, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд визнає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завданні ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026046720000078 від 21 березня 2026 року, відеозаписом допиту потерпілого ОСОБА_3 , зафіксованим на камеру «Panasonik», протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 та зафіксованого на DVD-R-диск до нього, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_3 , відеозаписом допиту свідка ОСОБА_6 , зафіксованим на камеру «Panasonik», протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 та зафіксованого на DVD-R-диск до нього, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 , відеозаписом допиту свідка ОСОБА_7 , зафіксованим на камеру «Panasonik», протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 та зафіксованого на DVD-R-диск до нього, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 .
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, під наглядом лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога КНТ «ДБКЛПД» ДОР» у період 2014-2017 роки з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини та їх наслідки, обставини, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не застосовувались.
Речові докази та судові витрати у кримінальному проваджені відсутні, цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua