Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №207/4249/24 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/4249/24

№ 1-кп/207/99/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024041780000630 від 25.07.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, має середню-спеціальну освіту, не працює, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 28.10.1991 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.117 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнився 26.09.1995 року умовно достроково на 1 рік 10 місяців 9 днів;

- 10.12.1997 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської за ч.3 ст.186 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.43 КК України частково приєднано не відбутий строк за вироком від 28.10.1991. Звільнився 15.09.1998 на підставі ст.3 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року;

- 10.07.2000 Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.222, ч.2 ст.142 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився 17.01.2004 по відбуттю строку покарання;

- 28.02.2005 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.122 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 01.11.2007 по відбуттю строку покарання;

- 21.05.2009 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 17.06.2013 по відбуттю строку покарання;

- 21.02.2018 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.307, ч.5 ст.72 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна. Звільнився 27.03.2018 року по відбуттю строку покарання;

- 29.11.2019 Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 16.06.2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.263 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину 1 місяць позбавлення волі за вироком від 29.11.2019 року, до відбуття 4 роки 1 місця позбавлення волі. Звільнився 09.02.2024 з Дніпропетровської ВК (№89) по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року з05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 на території України, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.

ОСОБА_5 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення проти чужої власності за наступних обставин.

24.07.2024, приблизно о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 перебував на першому поверсі залізничного вокзалу у м.Кам`янське, розташованому за адресою: м.Кам`янське, пр-т Свободи, 107, де поблизу вбиральні побачив раніше незнайомого ОСОБА_6 з яким випадково розпочав розмову та під час якої запропонував йому вжити горілки, на що останній повідомив, що пити з ОСОБА_5 відмовляється, проте погодився скласти компанію, у зв`язку із чим вони разом та ОСОБА_5 пішли до кіоску, який розташований позаду підземного переходу з боку вул. Дорожньої. Після чого, дійшовши приблизно до середини підземного переходу у ОСОБА_7 задзвонив мобільний телефон Nomi моделі і1890, imei: НОМЕР_1 сірого кольору обладнаний сім картою із номером НОМЕР_2 , який знаходився у правій кишені штанів. В подальшому, ОСОБА_6 дістав правою рукою вказаний телефон. В цей час у ОСОБА_5 раптово виник прямий умисел, направлений на відкрите викрадення мобільного телефону ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , стоячи праворуч від потерпілого ОСОБА_6 своєю правою рукою, шляхом ривку, відкрито заволодів мобільним телефоном Nomi моделі і1890, imei: НОМЕР_1 сірого кольору, вартістю 589,00 грн., який знаходився у правій руці потерпілого та пішов у бік вул. Дорожньої у м. Кам`янське.

З метою повернення свого мобільного телефону, потерпілий ОСОБА_6 пішов слідом за ОСОБА_5 та висловлював прохання про повернення вищевказаного мобільного телефону, проте останній на вказані прохання не реагував. В подальшому, дійшовши до кіоску, який розташований по вул. Дорожня у м. Кам`янське, ОСОБА_5 , з метою подавлення волі потерпілого ОСОБА_6 до опору, наніс йому один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, в наслідок чого останній злякався за своє здоров`я та залишився на місці.

Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на вищевказану суму.

Вказані дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України, тобто у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину не визнав та пояснив, що він неофіційно працює у м.Дніпро. 24 липня 2024 приблизно о 21:00 год. він приїхав з м.Дніпра на залізничний вокзал у м.Кам`янське. В цей день він випив пиво та горілку, перебував у нетверезому стані. На вокзалі він зустрів двох незнайомих хлопців, серед яких був потерпілий ОСОБА_6 . Останній запитав у нього, де можна придбати "траву". Його мобільний телефон був розряджений, тому для того щоб здійснити телефонний дзвінок, він попросив телефон у ОСОБА_6 . Потерпілий надав йому телефон добровільно. На вокзалі був поганий зв`язок і вони разом пішли на вулицю. По дорозі він запропонував їм випити горілку, але вони відмовились. Він розмовляв по телефону, проте ОСОБА_6 разом з іншим хлопцем пішли. Телефон залишився у нього. Після того, як вони пішли, він випив ще горілки. Потім, його хтось вдарив по голові, що відбувалось далі він не пам`ятає, оскільки втратив свідомість. Він отямився в кущах поряд з кіоском біля залізничного вокзалу та виявив, що у нього вкрали його особисті речі, а також телефон, який належить ОСОБА_6 . За медичною допомогою та до правоохоронних органів з цього приводу він не звертався. В цей день він ночував у знайомого на ім`я ОСОБА_8 . Жодних ударів потерпілому він не наносив, умислу на викрадення телефону у нього не було. Він не повернув телефон потерпілому, оскільки той пішов. 25.07.2024 приблизно о 9:30 біля будинку по вул.Дорожній він зустрів свого знайомого ОСОБА_9 , який запропонував підробіток. Вони разом пішли до ОСОБА_9 додому похмелитися. Коли вони перебували вдома у ОСОБА_9 , його жінка викликала працівників поліції, які його затримали. Між ними та ОСОБА_9 були нормальні відносини, у неприязних відносинах вони не перебували.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні, в присутності його законного представника ОСОБА_6 , пояснив, що приблизно 24.07.2024 о 21:00 годині він разом зі своїми батьками перебував на залізничному вокзалі у м.Кам`янське. На першому поверсі біля туалету він зустрів ОСОБА_5 , який був в стані алкогольного сп`яніння. В цей час батьків поряд не було. ОСОБА_5 запропонував йому разом випити горілку, але він відмовився. ОСОБА_5 попросив у нього телефон, але він відмовив йому. Після цього ОСОБА_5 вдарив його в обличчя кулаком та забрав телефон, сказавши, що йому треба зателефонувати. Потім, ОСОБА_5 пішов разом з телефоном. Після цього, він звернувся до продавця магазина та попросив її викликати працівників поліції, що вона і зробила. Пізніше він знайшов на вокзалі своїх батьків і вони разом дочекалися працівників поліції, яким про викрадення телефону. Внаслідок удару по обличчю він трохи погано себе почував. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 не має. Просив призначити йому покарання на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 25.07.2024 вранці він зустрів свого знайомого ОСОБА_5 , який попросив його закласти мобільний телефон в ломбард, оскільки у нього відсутні документи. Телефон був кнопочний, темного кольору. Він зайшов в ломбард один, а Грабовінський чекав його на вулиці біля ломбарду. В ломбарді за телефон дали 200 грн. Вони купили за ці гроші продукти та пішли до нього додому, де ОСОБА_5 затримали працівники поліції. Про те, що телефон крадений він не знав.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 звернувся до поліції з заявою про вжиття заходів до невідомої особи, яка здійснила крадіжку мобільного телефону, який належить його сину ОСОБА_6 , який хворіє на помірну розумову відсталість (аутизм) (а.с. 9);

- протоколом огляду місця події від 24.07.2024 , з якого вбачається, що в присутності понятих, було проведено огляд на ділянці місцевості, яка розташована поблизу вході до підземного переходу Центрального залізничного вокзалу, розташованого за адресою: м.Кам`янське, пр.Свободи, 107. Під час проведення огляду зазначеної місцевості камер відеоспостереження виявлено не було (а.с. 10-13);

- протоколом огляду речей від 25.07.2024, з якого вбачається, що за участю потерпілого ОСОБА_6 , понятих, а також ОСОБА_6 та психолога ОСОБА_10 було оглянуто блокнот синього кольору, в якому міститься рукописний запис: "Nomi і 1890 353290790152334 0995685725 моя сім карта НОМЕР_3 " (а.с.29-30);

- висновком експерта №1044Е від 26.07.2024, з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , експерт дійшов до підсумків, що ушкодження виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, характерологічній властивості котрого (их) не відобразилось. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, давність їх утворення близько 2-х діб на момент огляду. Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень, виявлених у гр. ОСОБА_6 , йому спричинено одну травматичну дію в ділянку голови (не виключено що й більшу) (а.с.33-34);

- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №2695 від 25.07.2024, відповідно до якого ринкова вартість з урахуванням зносу, викраденого мобільного телефону марки Nomi моделі «і1890», imei: НОМЕР_1 сірого кольору станом на 24.07.2024 становить 589,00 грн. (а. с. 36-43);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 25.07.2024, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав особу під номером 1 (один), а саме ОСОБА_5 , який 24.07.2024 приблизно до 21 год. 33 хв. перебуваючи у підземному переході залізничного вокзалу у м.Кам`янське, вихопив з його рук мобільний телефон та побіг до виходу з підземного переходу (а.с.46-49);

- специфікацією до договорів фінансового кредиту закладу DNZ-13/101945/0.72526, яка укладена між ПТ "Ломбард Гарант "Імперіал" та ОСОБА_9 , з якої вбачається, що предметом застави є мобільний телефон Nomi і890; характеристика предмету застави - 353290790152334; оцінна вартість - 200,00 грн (а.с.61);

- протоколом огляду речей від 25.07.2024, з якого вбачається, що в присутності понятих в приміщенні ломбарду "Гарант Імперіал" було оглянуто мобільний телефон Nomi і1890, сірого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який поміщено до прозорого поліетиленового пакету (файлу), горловину якого зав`язано ниткою, кінці якої опечатано біркою та вилучено до ВП №2 Кам`янського РУП (а.с.63-67);

- відеозаписом з камери спостереження відділення ломбарду по пр.Свободи, 105 в м.Кам`янське (а.с.70).

Також у судовому засіданні було досліджено речовий доказ - мобільний Nomi і1890 сірого кольору.

Суд вважає, що вказані вище докази є достатніми, логічними, послідовними, узгоджуються між собою і, поза розумним сумнівом, доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину.

Щодо позиції обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника про перекваліфікацію його дій зі ст.186 КК України на ст.190 КК України, суд враховує таке.

27.01.2025 на адресу суду від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому заявник вказує, що він обманним шляхом заволодів чужим телефоном, без будь-яких насильницьких дій, тому вважає, шо в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України.

Шахрайство - це заволодіння чужим майном або набуття права на нього шляхом обману чи зловживання довірою.

Зловживання довірою як спосіб шахрайства характеризується наявністю довірчих відносин, які склались з тих чи інших підстав між винною особою та потерпілим і які недобросовісно використовуються винним з метою заволодіння чужим майном (правами на нього).

Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм.

Якщо у шахрайстві зловживання довірою (обман) відіграє роль способу заволодіння чужим майном, то в інших корисливих посяганнях на власність зловживання довірою (обман) використовується для того, щоб створити умови для наступного заволодіння майном всупереч волі потерпілого, полегшити доступ до майна.

Виходячи з положень ст. 186 КК України, грабіж - це відкрите викрадення чужого майна. При цьому викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності потерпілого (власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно) та\або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що ці особи помітили і розуміють сутність її злочинних дій, спрямованих на відкрите заволодіння чужим майном. Таким чином, основною ознакою об`єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна.

Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом є поява у винного реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.

Згідно із встановленими фактичними обставинами даного кримінального провадження, потерпілий добровільно не передавав телефон обвинуваченому, що є обов`язковою ознакою шахрайства. Фактично обвинувачений використав обставини, що об`єктивно склалися на момент грабежу. При цьому, вилучаючи у потерпілого телефон, ОСОБА_5 розраховував на те, що його дії не будуть сприйматися ним як протиправні. Оскільки обман за таких обставин не є способом неправомірного вилучення чужого майна, то вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння не може утворювати шахрайства.

Оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні вищевказані докази по справі, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, які отримані в порядку встановленому КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

При цьому, позиція обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника щодо перекваліфікації дій обвинуваченого зі ст.186 КК України на ст.190 КК України зводиться до намагання уникнути відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення

Суд відхиляє доводи захисника про те, що обвинувачений неодноразово користувався послугами ломбарду, а тому мав можливість звернутися до ломбарду без участі ОСОБА_9 , навіть за відсутністю у нього документів, які посвідчують особу, оскільки у даному випадку ОСОБА_5 хотів закласти в ломбард майно здобуте злочинним шляхом, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, звернувся з відповідним проханням до ОСОБА_9 .

Суд вважає безпідставними посилання обвинуваченого на наявність у потерпілого психічного захворювання та перебування свідка ОСОБА_9 на обліку на лікаря нарколога, у зв`язку з чим, на думку ОСОБА_5 , надані ними покази є неправдивими, оскільки у даному випадку покази вказаних осіб є послідовними, узгоджуються із встановленими у справі обставинами, підстави їм не довіряти у суду відсутні.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого про те, що матеріали досудового розслідування були сфальсифіковані органами досудового розслідування, він не підписував процесуальні документи, які знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження, а саме: протокол допиту підозрюваного (а.с.98), повідомлення про завершення досудового розслідування (а.с.125), протокол ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (а.с.124).

Так, ухвалою суду від 05.05.2026 надісланодо Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 25.07.2024 (а.с.98), копію протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 30.07.2024 (а.с.124), копію розписки про отримання обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування в межах кримінального провадження №12024041780000630 від 25.07.2024 (а.с.125), для проведення перевірки, викладених в заяві обвинуваченого ОСОБА_5 фактів щодо фальсифікації вказаних матеріалів кримінального провадження.

Листом від 24.07.2025 старший слідчий в ОВС третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР у м.Полтаві ОСОБА_11 повідомив, що на виконання ухвали суду від 05.05.2025, третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) внесені відомості до Єдиного реєстрі досудових розслідувань та розпочато проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62025170030014306 від 24.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

06.03.2026 старшим слідчим в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві ОСОБА_12 винесено постанову про закриття кримінального провадження, якою закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030014306 від 24.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст.50 КК України, до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 2 ст.65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, які згідно зі ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено

Обставиною, яка згідно зі ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка страждає психічним захворюванням чи недоумством.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке скоєно умисно і відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, характер, мотиви та конкретні обставини його скоєння, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за скоєння тяжких злочинів проти власності, має не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілого та доходить до висновку за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 26 липня 2024 року.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує відповідно до приписів ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст.368 - 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з дня затримання – з 26 липня 2024 року по дату набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 378 (триста сімдесят вісім) грн 64 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26.07.2024 року на мобільний телефон, NOMI і 1890, сірого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який було оглянуто та опечатано до прозорого поліетиленового пакету, опечатано капроновою ниткою та паперовою биркою із рукописним текстом та який зберігається в камері схову речових доказів ВП № 2 Кам`янського РУП - скасувати.

Речовий доказ - мобільний телефон, NOMI і 1890, сірого кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 - повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1