Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №640/39847/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/39847/21 Суддя (судді) першої інстанції: Чернова Жанна Миколаївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Попової О.Г., суддів Говоруна О.В. та Чуприни О.В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови сформувати і направити подання до органів казначейської служби про повернення позивачу помилково сплачених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

- зобов`язати відповідача сформувати і направити подання до органів казначейської служби про повернення позивачу помилково сплачених на рахунки УДКСУ у Печерському р-ні (код ЄДРПОУ 38004897) сум:

1) податку на доходи фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 11010500) в розмірі 27267 гривень 79 копійок на бюджетний рахунок 33117341026007 за квитанцією №266910035 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ „АКОРДБАНК";

2) податку на доходи фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 11010500) в розмірі 27519 гривень 84 копійки на бюджетний рахунок 33117341026007 за квитанцією №266910037 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ „АКОРДБАНК";

3) військового збору (код класифікації доходів бюджету 11011000) в розмірі 8180 гривень 34 копійки на бюджетний рахунок 31118063026007 за квитанцією № 266910036 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ „АКОРДБАНК";

4) військового збору (код класифікації доходів бюджету 11011000) в розмірі 8255 гривень 96 копійок на бюджетний рахунок 31118063026007 за квитанцією № 266910038 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ „АКОРДБАНК".

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/39847/21 передана на розгляд та вирішення Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м.Києві щодо відмови сформувати і направити подання до органів казначейської служби про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

- зобов`язано Головне управління ДПС у м.Києві підготувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) помилково сплачених на рахунки УДКСУ у Печерському р-ні (код ЄДРПОУ 38004897) сум: податку на доходи фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 11010500) в розмірі 27267 гривень 79 копійок на бюджетний рахунок 33117341026007 за квитанцією № 266910035 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК"; податку на доходи фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 11010500) в розмірі 27519 гривень 84 копійки на бюджетний рахунок 33117341026007 за квитанцією №266910037 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК"; військового збору (код класифікації доходів бюджету 11011000) в розмірі 8180 гривень 34 копійки на бюджетний рахунок 31118063026007 за квитанцією № 266910036 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ „АКОРДБАНК"; військового збору (код класифікації доходів бюджету 11011000) в розмірі 8255 гривень 96 копійок на бюджетний рахунок 31118063026007 за квитанцією № 266910038 від 27.12.2018, виданою ПуАТ "КБ „АКОРДБАНК".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на положення ст.200 Податкового кодексу України, що регулюють порядок дій податкового органу щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Зазначає, що платник податків має право на повернення суми надміру та/або помилково сплаченого податку, однак, таке право може бути реалізоване у встановленому законом порядку за наявності встановлених ст.43 ПК України умов, відповідність і дотримання яких і перевіряє контролюючий орган. Крім того зазначено, що відповідно до договорів купівлі-продажу №14028 та №14029 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відчужені земельні ділянки зареєстровані 12.12.2018 та продані 27.12.2018 тобто, перебували у власності позивача менше 3 років. На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає що апеляційна скарга підписана не уповноваженою особою. Також, висловив заперечення проти вимог апеляційної скарги з клопотанням про відмову у її задоволенні та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Податковим органом подано додаткові пояснення в яких вказано на правомірність підписання апеляційної скарги представником ГУ ДПС у м.Києві.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 та від 23.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2007 № 634 був власником земельної ділянки кадастровий номер 3222481600:02:007:0236 площею 0,1220 га, що розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, про що видано акт 11.09.2007 на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №613247.

13.10.2014 позивач отримав Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 28016763 на земельну ділянку кадастровий номер 3222481600:02:007:0236 площею 0,1220 га, що розташована в АДРЕСА_2 .

В подальшому, на підставі заяви позивача від 31.08.2018 було виготовлено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3222481600:02:007:0236 площею 0,1220 га на дві земельні ділянки із площами 0,0686 га та 0,0534 га. На підставі зазначеної технічної документації, 04.10.2018 зареєстровано земельні ділянки площами 0,0686 га та 0,0534 га відповідно із кадастровими номерами 3222481601:01:051:5640 та 3222481601:01:051:5641 відповідно та 12.12.2018 зареєстровано право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 3222481601:01:051:5640 та 3222481601:01:051:5641 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 .

Земельним ділянкам присвоєно реєстраційні номери об`єкта нерухомого майна 1722773732224 та 1723123032224 відповідно.

27.12.2018 позивач на підставі договору купівлі-продажу продав земельну ділянку із кадастровим номером 3222481601:01:051:5640 площею 0,0534 га.

Позивачем було сплачено суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 27267,79 грн, що підтверджується квитанцією №266910035 від 27.12.2018 та військовий збір в сумі 8180,34 грн, що підтверджується квитанцією №266910036 від 27.12.2018.

Також, 27.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу позивач продав земельну ділянку із кадастровим номером 3222481601:01:051:5641.

Позивачем було сплачено суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 27519,84 грн, що підтверджується квитанцією №266910037 від 27.12.2018 та військовий збір в сумі 8255,96грн, що підтверджується квитанцією №266910038 від 27.12.2018.

ОСОБА_1 20.12.2021 звернувся до ГУ ДПС у м.Києві із заявою про повернення помилково сплачених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Листом №2370/6/26-15-24-16-10 від 14.01.2022 ГУ ДПС у м.Києві позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяви та наданими копіями документів було встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу №14028 і №14029 від 27.12.2018 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зазначені земельні ділянки зареєстровані 12.12.2018, тобто перебували у власності позивача менше трьох років. Станом на 14.01.2022 спірні суми грошових кошів обліковуються в інформаційно-телекомунікаційних системах контролюючого органу датою сплати 27.12.2018, тобто понад 1095 днів. Враховуючи зазначене, ГУ ДПС у м.Києві не має законодавчих підстав на повернення помилково сплачених коштів.

Не погоджуючись з таким рішенням ГУ ДПС у м.Києві, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Щодо зазначеного у відзиви на апеляційну скаргу про її підписання не уповноваженою особою, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч.3 ст.55 КАС України).

Частиною 4 ст.55 КАС України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Повноваження представників Головного управління на представництво інтересів суб`єкта владних повноважень підтверджується положенням про ГУ ДПС у м.Києві, яке знаходиться у публічному доступі у мережі інтернет.

Апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 підписана представником ГУ ДПС у м.Києві Артемом Чеботарьовим.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Чеботарьов Артем Вячеславович має повноваження вчиняти дії від імені ГУ ДПС у м.Києві в судах України без окремого доручення керівника.

Отже, Чеботарьов А.В. наділений повноваженнями підписувати апеляційні скарги від імені Головного управління ДПС у м. Києві.

Щодо суті спору та аргументів, наведених в апеляційній скарзі на спростування висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 172.4 статті 172 ПК України передбачено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до пункту 172.3 цієї статті) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Згідно з пунктом 172.1 статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

На підставі викладених норм права апеляційний суд приходить висновку, що законодавець надає пільги при оподаткуванні доходу, отриманого фізичною особою від відчуження власної земельної ділянки, за певних умов, а саме:

- якщо фізична особа відчужує майно не частіше ніж один раз протягом звітного податкового року;

- відчужуване майно повинно перебувати у власності фізичної особи більше 3 років;

- розмір відчужуваної земельної ділянки повинен бути в межах, визначених нормами безоплатної передачі земельної ділянки, визначеної у статті 121 ЗК України, залежно від призначення такої.

Судом першої інстанції встановлено, що відчужувані земельні ділянки за своїм цільовим призначенням віднесені до земель для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Відповідно до статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Відтак, розмір відчужуваних земельних ділянок площею 0,0686 га та 0,0534 га не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 ЗК України.

Встановлюючи час та підстави виникнення права власності позивача на земельні ділянки 0,0686 га і 0,0534 га із кадастровими номерами 3222481601:01:051:5640 та 3222481601:01:051:5641 відповідно, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які в подальшому стали предметом договорів купівлі-продажу від 27.12.2018 року № 14028, № 14029, судом першої інстанції встановлено, що вони утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222481600:02:007:0236 площею 0,1220 га, що розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №613247 виданий ОСОБА_1 11.09.2007).

Вподальшому, після поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3222481600:02:007:0236 площею 0,1220 га, позивач зареєстрував право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 3222481601:01:051:5640 та 3222481601:01:051:5641 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без зміни цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої-четвертої статті 79-1 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з частиною шостою статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина дев`ята статті 79-1 ЗК України).

Отже, власник самостійно на свій розсуд вирішує долю своєї земельної ділянки і може її поділити. У разі поділу такого об`єкта цивільного права як земельна ділянка утворюється два чи більше самостійних об`єктів, проте їх походження залишається не змінним - поділ первинної земельної ділянки.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що земельні ділянки, які були предметом договорів купівлі-продажу від 27.12.2018 року є частинами земельної ділянки, яка належала позивачу на праві власності з 11.09.2007 року та в наступному була поділена на дві окремі земельні ділянки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відчужені позивачем земельні ділянки є такими, що не підлягають оподаткуванню в розумінні пунктом 172.1 статті 172 ПК України.

Щодо процедури повернення помилково сплачених коштів у цьому спорі, колегія суддів вказує наступне.

Пунктом 43.1 статті 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За приписами пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Пунктом 43.5 статті 43 ПК України встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи) (абз. 2 п. 3 розд. І Порядку №787).

Абзацом першим пункту 5 розділу І Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абз. 2 п. 5 розд. І Порядку №787).

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абз. 4 п. 5 розд. І Порядку №787).

Аналіз положень вищезазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі підтвердження факту помилкової сплати коштів до бюджету, вони можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Як було зазначено судом вище, позивачем під час нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 27.12.2018 року № 14028 і № 14029 було сплачено суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 27267,79 грн і 27519,84 грн, та військовий збір в сумі 8180,34 грн і 8255,96 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідності до приписів пункту 172.1 статті 172 ПК України позивач звільнений від оподаткування операцій з продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481601:01:051:5640 площа 0,0686 га та 3222481601:01:051:5641 площа 0,0534 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та були предметом договорів купівлі-продажу, тому помилково сплачені суми таких податку та збору підлягають поверненню позивачу.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що відмова Головного управління ДПС у м. Києві у формуванні подання на повернення помилково сплачених коштів ОСОБА_1 по податку з доходів фізичних осіб та військового збору з операції купівлі-продажу земельних ділянок є протиправною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення .

Головуючий суддя Попова О.Г.

Суддя Говорун О.В.

Суддя Чуприна О.В.