Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №161/24270/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24270/25

Провадження № 2/161/354/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Огородника Олега Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2025 до суду надійшла вищевказана позовна заява, відповідно до змісту якої, позивачка просила припинити стягнення аліментів з неї на користь ОСОБА_2 , а стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та в у розмірі - однієї чверті, - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 березня 2025 року та до досягнення нею повноліття, повернути стягнені аліменти за період з 12 березня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 12.03.2025 у справі №161/13324/24 місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено з матір`ю — ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивачка фактично та юридично здійснює одноособове утримання та виховання доньки, а отже подальше стягнення з неї аліментів на користь відповідача за рішенням суду від 10.01.2022 у справі №161/11033/21 суперечить положенням ст.ст. 179, 180 СК України та інтересам дитини, оскільки відповідач не проживає з дитиною та не витрачає отримані кошти на її потреби, що є підставою для припинення такого стягнення у зв`язку зі зміною обставин

Ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.04.2026 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме просив припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1700 гривень на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) починаючи з 22 квітня 2025 року та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі – 1/4 (однієї четвертої) частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 22 квітня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

30 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивачки — адвоката Огородника О.В., у якій він просить здійснювати розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки. У заяві також зазначено, що сторона позивача підтримує позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає та не заперечує проти задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується дослідженою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ( а.с. 4).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/11033/21, провадження №2/161/65/22 від 10 січня 2022 року ухвалено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1700 гривень щомісячно, починаючи з 18 червня 2021 року і до досягнення повноліття. Рішення набрало законної сили 15.02.2022 року (а.с.9-12).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 цього Кодексу визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.

В ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Отже, однією із обставин, яка підлягає доказуванню в даному випадку є те, з ким із батьків проживає дитина на час розгляду справи судом, зокрема з одержувачем аліментів чи із платником.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/13324/24, провадження №2/161/107/25 від 12 березня 2025 року, вирішено визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір?ю - ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 22.04.2025 року (а.с.5-8).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що між сторонами відсутній предмет спору в частині визначення місця проживання їхньої спільної дитини, оскільки зазначене питання вже вирішене судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Фактичне проживання доньки разом із матір`ю (позивачкою) підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, що в сукупності свідчить про остаточне врегулювання правового статусу дитини. Крім того, у відповідності до ст. 206 ЦПК України, відповідач позов у цій частині визнав, що не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, за яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 186/126/21 (провадження № 61-1949св23).

Згідно з висновком Верховного Суду, зробленого у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц з урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини) "однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина".

Припинення стягнення аліментів з одного з батьків за обставини проживання з ним дитини, на утримання якої стягуються аліменти, відповідає легітимній меті захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі №760/4661/20).

Суд приходить до висновку про наявність підстав для припинення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів, призначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.01.2022 у справі №161/11033/21.

Судом встановлено, що з березня-квітня 2025 року малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Оскільки, відповідно до ст. 181 СК України, аліменти присуджуються на користь того з батьків, з ким проживає дитина, їх подальше нарахування відповідачу суперечить цільовому призначенню цих коштів. Зміна фактичних обставин проживання дитини свідчить про те, що правова підстава для отримання аліментів ОСОБА_2 на даний час відпала.

Суд, керуючись загальними принципами регулювання сімейних відносин та необхідністю забезпечення найкращих інтересів дитини, вбачає підстави для захисту прав позивачки.

За таких обставин, правомірним та ефективним способом захисту порушеного права є припинення примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача аліментів, призначених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2022 року у справі №161/11033/21, починаючи з 22 квітня 2025 року, а саме з дня набрання законної сили рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/13324/24, провадження №2/161/107/25 від 12 березня 2025 року про визначення місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір?ю.

Щодо вимоги про стягнення аліментів з відповідача суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів 25 листопада 2025 року. Позивачка просить стягувати аліменти з відповідача з 22 квітня 2025 року з моменту набрання законної сили рішення суду про визначення місце проживання дитини з матір?ю.

Однак, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів того, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням від їх сплати, суд приходить до висновку, що аліменти необхідно стягувати саме з дня подачі позову до суду, а саме з 25.11.2025.

Сама по собі наявність обставин, які впливають на припинення обов`язку сплати аліментів, не породжує автоматичного обов`язку у позивача на їх стягнення з дня припинення такого стягнення.

В свою чергу, відповідач не заперечив щодо до заявленого позивачкою способу стягнення і розміру аліментів, не заперечив та не надав суду доказів, які б свідчили про те, що за станом здоров`я чи за інших обставин він не може заробляти достатньо коштів, щоб сплачувати аліменти на утримання своєї доньки.

Встановивши, що ОСОБА_3 на даний час проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , перебуває на її утриманні, відповідач працює, має сталий дохід, відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів в розмірі (однієї четвертої) заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50% прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття починаючи з 25.11.2025.

Згідно із п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Тому судове рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягатиме до негайного виконання.

Оскільки позов задоволено, в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 коп.

Керуючись ст. ст. 4,76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 10, 18, 180, 181, 182, 183, 192, 197, 273 Сімейного кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Огородника Олега Валентиновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів – задовольнити частково.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1700 гривень щомісячно, встановлених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2022 року у справі №161/11033/21 починаючи з 22 квітня 2025 року.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі (однієї четвертої) частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 листопада 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасниками справи є:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк