Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №161/8517/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8517/26

Провадження № 3/161/2391/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 07 травня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Філюк Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ,-

- за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641498 від 15 квітня 2026 року вбачається, що 15.04.2026 року, о 12:37 год. в с. Хорохорин, вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» н.з. НОМЕР_2 ,без посвідчення водія відповідної категорії «В».Правопорушення вчинено повторно протягом року. Відповідно до постанови від 06.03.2026 року серії ЕНА № 687129 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення вимог п.2.1а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину, у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

Стаття 126 ч.5 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641498 від 15 квітня 2026 року, довідкою УПП у Волинській області від 08.12.2025 року, з якої вбачається, що у ОСОБА_1 посвідчення водія вилучене, Відповідно до постанови від 06.03.2026 року серії ЕНА № 687129 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, відповідно до постанови Луцького міськрайоного суду Волинської області від 15 травня 2025 року (справа № 161/7430/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, які виразились у керуванні транспортним засобом, повторно протягом року, будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами відповідно до постанови суду, будучи притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, вважає доцільним накласти адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

При цьому, суд не вбачає за необхідне застосовувати до ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, судом встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 03.07.2015 року, а тому звільняється від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років.

(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т. М. Філюк