Постанова від 30 вересня 2025 р. у справі №369/3986/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 369/3986/25

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/13645/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Борисової О.В., Писаної Т.О.

при секретарі Кононовій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Наталії Василівни на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року (суддя Скрипник О.Г.) за поданням Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бесараб Анюти Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , стягувач Головне управління ДПС у Київській області,

встановив:

у березні 2025 року головний державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби Бесараб А.М. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника юридичної особи ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Обґрунтовуючи подання, головний державний виконавець Бесараб А.М. посилалась на те, що на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), виданої 12 грудня 2023 року Головним управлінням ДПС у Київській області про стягнення з ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь державного бюджету у розмірі 4 317 295,05грн. Постановою державного виконавця від 28 лютого 2024 року відкрито виконавче провадження та 7 березня 2024 року, 18 квітня 2024 року, 17 червня 2024 року винесено постанови про арешт майна та коштів боржника.

Головний державний виконавець Бесараб А.М. зазначала, що матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 вживав будь-які дії, спрямовані на виконання судового рішення, разом з цим відсутні дані про наявність об`єктивних причин такого невиконання, наприклад тривалого відрядження, важкої хвороби, тощо. Зазначене свідчить про свідоме ухилення керівника ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» ОСОБА_1 від виконання вимог припису, який живе повноцінним життям, харчується, одягається, працює. Враховуючи

викладене, доцільно на підставі ст. 441 ЦПК України обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року подання задоволено, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон керівника юридичної особи громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз Н.В. просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні подання відмовити, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Представник ОСОБА_1 зазначає, що державний виконавець, звертаючись до суду з цим поданням, не надала жодних доказів умисного невиконання ОСОБА_1 обов`язків у виконавчому провадженні. При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом, який застосовується лише за достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Разом з цим, судом першої інстанції достатніх підстав для застосування такого заходу встановлено не було.

Представник ОСОБА_1 посилається на те, що з моменту відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем лише було винесено постанову про арешт коштів та майна боржника, при цьому жодних інших дій в рамках даного виконавчого провадження не вчинялось, натомість державний виконавець одразу звернулась до суду з цим поданням. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що державний виконавець вжив всіх передбачених законом заходів, оскільки такий висновок був зроблений без належного дослідження матеріалів справи.

Також представник ОСОБА_1 зазначає, що ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України. З 6 квітня 2023 року до виконання обов`язків директора ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» приступив ОСОБА_1 , у той час підприємство перебувало у занедбаному стані, без належного фінансування у період дії воєнного стану в країні, на підприємстві існувала значна сума заборгованості по виплаті заробітної плати як працівниками підприємства, так і вже звільненим особам. Разом з цим, ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» за рахунок власних джерел, у міру наявних можливостей, намагається забезпечити нормальне функціонування підприємства, здійснювати виплату заробітної плати, сплачувати комунальні платежі та податки, проте відсутність фінансових ресурсів призводить до виникнення заборгованостей у вказаних сферах.

Крім цього, представник ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції не врахував, що ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на виконання вимоги Головного управління ДПС у Київській області здійснювало часткові виплати на погашення суми боргу (недоїмки), яка наразі є меншою, ніж була в момент відкриття виконавчого провадження. Отже, висновок суду про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань у виконавчому провадженні не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки грошові кошти регулярно направляються на погашення боргу у виконавчому провадженні по мірі їх надходження на рахунки підприємства.

Також, представник ОСОБА_1 зазначає, що задовольняючи подання, суд першої інстанції не з`ясував, як саме застосований захід сприятиме належному виконанню зобов`язань у виконавчому провадженні та чи буде він ефективним для цілей цього

виконавчого провадження, а не буде лише неправомірним обмеженням прав особи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУ ДПС у Київській області - Гладких О.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що станом на 11 серпня 2025 року у ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» наявна заборгованість у розмірі 9 830 201,61грн, при цьому відсутні докази вжиття будь-яких заходів, спрямованих на погашення заборгованості, отже наявні підстави для застосування до директора підприємства обмеження у праві виїзду за кордон.

Головний державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бесараб А. М., будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду апеляційної скарги (с.с.93), у судове засідання не з`явилась, клопотання про його перенесення не подала.

Головне управління ДПС у Київській області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги (с.с.91), у судове засідання свого представника не направило, 8 вересня 2025 року представник Головного управління ДПС у Київській області - Полякова С.Б. подала заяву про проведення судового засідання без участі представника головного управління (с.с. 94 - 100).

Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність представника стягувача та головного державного виконавця.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, і матеріалами справи підтверджено, що 28 лютого 2024 року головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бесараб А.М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 за вимогою Головного управління ДПС у Київській області № Ю-10941-1036У від 12 грудня 2023 року про сплату ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» боргу (недоїмки) на користь державного бюджету у розмірі 4 317 295грн 05 коп. (с.с.13).

Головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бесараб А.М. 7 березня 2024 року, 18 квітня 2024 року, 17 червня 2024 року прийнято постанови про арешт коштів та майна боржника (с.с. 5-12).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (с.с. 28).

Задовольняючи подання головного державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем вчинені всі передбачені законом заходи для виконання рішення суду, тому суд вважає за можливе вжити заходи шляхом встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішення, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому

виконанню.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, зокрема, у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у вказаному вище випадку запроваджується у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частин 1, 3 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Як роз`яснив Верховний Суд України в листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, не свідчить про

вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання.

Відповідно до вищевказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, наявність самого лише зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, якщо не доведений факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Подання головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Бесараб А.М. було подано в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь державного бюджету у розмірі 4 317 295,05грн.

Обґрунтовуючи подання, державний виконавець зазначив, що постановами наклав арешт на кошти боржника та на майно боржника.

Проте, у поданні не наведено обґрунтування ухилення керівника боржника від виконання зобов`язання.

Не наведено такого обґрунтування і в ухвалі суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд не надав оцінку наявним в матеріалах справи платіжним дорученням, згідно яких ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для виконання вимоги Головного управління ДПС у Київській області для погашення суми боргу (недоїмки) здійсненні платежі: 30 жовтня 2024 року - 64 700,98грн; 21 січня 2025 року - 17 338,15грн; 27 січня 2025 року - 13 151,56грн; 28 січня 2025 року - 81 758,86грн; 30 січня 2025року - 160,31грн; 18 березня 2025 року - 35 147,72грн; 150 111,33грн відповідно до виписки за період з 01.03.225 по 31.03.2025.

Отже, відсутні підстави для висновку, що керівник ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» - ОСОБА_1 ухиляється від виконання обов`язку по сплаті боргу (недоїмки) у прибуток держави.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що при розгляді подання державний виконавець повинен довести, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи - боржника забезпечить виконання зобов`язання по сплаті боргу (недоїмки).

Такого обґрунтування подання у даній справі не містить.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до підпункту 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Згідно з пунктом 87.13 статті 87 Податкового Кодексу України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Однак, Головне управління ДПС у Київській області з таким позовом до керівника ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» - ОСОБА_1 не зверталося.

Посилання представника ГУ ДПС у Київській області - Гладких О.В. у відзиві на апеляційну скаргу на те, що у ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» наявна заборгованість у розмірі 9 830 201,61грн, не є підставою для задоволення подання, оскільки відсутні підстави вважати, що заборгованість виникла у зв`язку із ухиленням керівника підприємства від виконання зобов`язання.

Крім того, ГУ ДПС у Київській області не позбавлене можливості звернутися до суду з відповідним позовом у порядку, передбаченому Податковим Кодексом України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що тимчасове обмеження керівника юридичної особи - боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення, проте матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язання по сплаті боргу (недоїмки), а відтак відсутні правові підстави для задоволення подання.

Згідно частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, не оцінив наданих доказів, неправильно застосовував норми матеріального та процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Наталії Василівни задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2025 року скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким у задоволенні подання Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бесараб Анюти Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді О.В. Борисова

Т.О. Писана