Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №243/1549/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1123/26 Справа № 243/1549/26 Суддя у 1-й інстанції - Пронін С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Кривий Ріг

30.04.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Тютюника В.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької від 25.02.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Тютюником В.В., який в апеляційній скарзі:

- вказує, що з відеозапису не вбачається факту керування транспортним засобом, відеозапис є неналежним доказом;

- вказує, що матеріали справи не містять передбачених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» підстав для зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не роз`яснено його прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП;

- відеозапис є неповним, його не можна визнати допустимим доказом у справі, у протоколі не вказано пристрою, на який велася відео фіксація відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015р.;

- прохає скасувати оскаржувану постанову, закрити провадження у справі до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_3 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, перешкоди для розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не встановлені.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи апеляційної скарги захисника Тютюника В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 12 лютого 2026 року о 09 год. 59 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2102» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральна, біля буд. 101 у c. Майдан Краматорського району Донецької області з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції після дослідження та оцінки сукупності доказів вважав доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка підтверджена:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589356 від 12.02.2026, з якого вбачається, що 12 лютого 2026 року о 09 год. 59 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2102» номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральна, біля буд. 101 у c. Майдан Краматорського району Донецької області з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу, складеного поліцейським СРПП ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області Разумова Д.І. щодо водія ОСОБА_1 про його направлення 12.02.2026р. на медичний огляд до наркологічного диспансеру м. Слов`янськ, у зв`язку з виявленням ознак сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота);

- відеозаписом, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589356 від 12.02.2026, на якому зафіксовано як працівники поліції зупинили транспортний засіб «ВАЗ 2102» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм, працівником поліції було виявлено у ОСОБА_1 та вказано на ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та у медичному закладі, на що ОСОБА_3 відмовився. Поліцейським роз`яснено ОСОБА_1 відповідальність за відмову від проходження огляду. Після чого роз`яснено ОСОБА_1 його права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також на відеозапису зафіксовано процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який складено у присутності ОСОБА_1 , роз`яснено суть складеного протоколу.

Суд першої інстанції після дослідження та оцінки сукупності доказів вважав доведеним те, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, вважає їх неспроможними та такими, що спростовуються сукупністю доказів.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_3 утворила його відмова від огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву своєї достовірності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_3 не заперечувався, та підтверджений відеозаписом, який відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, є належним та допустимим доказом вказаного факту.

Крім того з відеозапису вбачається як ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності неодноразово намагався передати працівнику поліції неправомірну вигоду за непритягнення до відповідальності.

Працівниками поліції ОСОБА_3 на місці події запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від якого він відмовився, також запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, від якого він також відмовився.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Таким чином враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана посноване є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, та не відповідає фактичним обставинам справи, є безпідставними, та спростовуються сукупністю доказів, які є належними, допустимими та достатніми для прийняття відповідного рішення.

Доводи апеляційної скарги, що з відеозапису не вбачається факту керування транспортним засобом, відеозапис є неналежним доказом, є неспроможними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП саме на відеозапис такі вимоги не покладено.

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи не містять передбачених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» підстав для зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не роз`яснено його прав, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП, також є безпідставними та спростовуються відеозаписом.

Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозапис є неповним, не можна визнати допустимим доказом у справі, у протоколі не вказано пристрою, на який велася відео фіксація відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015р. є також неслушними, оскільки вказана Інструкція таких вимог не містить.

Таким чином доводи про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Тютюника В`ячеслава Володимировича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької від 25.02.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької від 25.02.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя