Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №646/687/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/687/26

№ провадження 2/646/1995/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,

за участю секретаря - Колєснік П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на частку квартири,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє, адвокат Селезньова Т.В. звернувся до суду з позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,9 кв.м, житловою площею 28,9 кв.м.

Мотивуючи своїх вимоги тим, що частка вказаної квартири належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н від 02 лютого 1998 року, виданого Фірмою «АУДИТ-КУП`ЯНСЬК».

Право власності зареєстроване Куп`янським бюро технічної інвентаризації на праві власності і записане у реєстрову книгу за № 122 р. 16219.

Інша частка вказаної квартири також належить позивачу на підставі договору дарування частки квартири від 22.11.2018 року, посвідченого приватним нтаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3699.

Право власності на вказану частку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.11.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1701487563107, номер запису про право власності: 29061812.

На даний виникла необхідність у державній реєстрації прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно, юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області.

22.09.2025 року позивач отримав рішення № 80960900 державного реєстратора прав на нерухоме майно, юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської областіпро відмову в проведенні реєстраційних дій оскільки через збройну агресію російської федерації в Україні будівля Комунального підприємства «Куп`янське бюро технічної інвентаризації», яке було зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на території Куп`янського району, була зруйнована, а саме комунальне підприємство (база даних, архівні справи, комп`ютерна техніка інше) знищено, тому встановити інформацію про право власності не вдалося за можливе, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рух по справі.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 27.01.2026 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 10.02.2026 року було задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 11.03.2026 року проведено підготовчий розгляд, справу призначено до судового розгляду.

Участь у справі сторін.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області у судове засідання не з`явилися, 27.04.2026 року до суду надійшла заява начальника Куп`янської міської військової адміністрації А.Беседіна про розгляд справи без участі представника адміністрації за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

З`ясувавши думку позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази суд приходить до наступного.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.02.1998 року, виданого фірмою «АУДИТ-КУП`ЯНСЬК» на підставі розпорядження № 3640 від 02.02.1998 року, встановлено, що квартира АДРЕСА_2 загальною площею 42,9 кв.м на праві спільної часткової власності по 1/2 кожному належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Право власності на квартиру зареєстровано Куп`янським бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу за № 122 р. 16219.

Договором дарування частки квартири від 22.11.2018 року, посвідченого приватним нтаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Литвиновою І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3699, підтверджується, що ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 частку квартири АДРЕСА_2 .

Право власності на вказану частку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.11.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1701487563107, номер запису про право власності: 29061812, що підтвержується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 146497733 від 22.11.2018 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно, юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської областіза № 80960900 від 22.09.2025 року позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на частку квартири АДРЕСА_2 , оскільки через збройну агресію російської федерації в Україні будівля Комунального підприємства «Куп`янське бюро технічної інвентаризації», яке було зберігачем інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на території Куп`янського району, була зруйнована, а саме комунальне підприємство (база даних, архівні справи, комп`ютерна техніка інше) знищено, тому встановити інформацію про право власності не вдалося за можливе.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Закон який регулює спірні цивільно-правові правовідносини є Цивільний Кодекс України.

Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина четверта статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1. реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2. на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

На даний час КП «Куп`янське БТІ» не здійснює господарську діяльність, його будівля повністю зруйнована, база даних та архівні справи знищені внаслідок збройної агресії рф.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, дарування тощо, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на квартиру, речове право на який зареєстровано Куп`янським БТІ, судом встановлено реєстраційний напис вчинений БТІ, який у свою чергу, є підтвердженням реєстрації відповідного речового права, що виникло до 01.01.2013.

Таким чином, у випадку позивача документ (свідоцтво про право власності на квартиру), що посвідчує набуття такого права та позначка на ньому, яка свідчить про проведення державної реєстрації до 01.01.2013 збережений в оригіналі, та був долучений до пакету документів, з яким останній звертався до державного реєстратора у відповідності до норм чинного законодавства, для проведення державної реєстрації речового права на об`єкт нерухомого майна.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

З початку повномасштабної війни 24.02.2022 громадяни, які мають у власності об`єкти нерухомого майна на територіях областей, де відбуваються бойові дії, право власності на які оформлене до 2013 року, стикаються з неможливістю провести операції з власною нерухомістю, отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване майно, зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки значна частина архівів в населених пунктах, які знаходяться в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях, на даний час недоступна або знищена, одним із способів підтвердити право власності на таке майно залишається визнання права власності в судовому порядку. Державна реєстрація у цьому випадку здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, вважає, що на теперішній час державний реєстратор позбавлений можливості перевірити інформацію щодо фактів оформлення та/або реєстрації права власності на спірне майно за період з лютого 1998 року, коли позивач набув право власності на спірне майно, до 01.01.2013, коли повноваження з державної реєстрації прав власності на нерухоме майно були передані місцевими органами державної реєстрації прав. Проте, відсутність об`єктивної можливості підтвердити факт оформлення та/або реєстрації права власності за позивачем на спірне майно, у зв`язку зі знищенням будівлі, бази даних та документації КП «Куп`янське БТІ», а також відмова (незалежно від її правомірності) державного реєстратора провести реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем, створили ситуацію, при якій позивач не може реалізовувати свої правомочності як власник майна, зокрема, щодо розпорядження цим майном. У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки визнання за позивачем права власності на частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 77-81, 200, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 328, 392 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності на частку квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 42,9 кв.м., житловою площею 28,9 кв.м.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 44758728, місцезнаходження: 63701, Харківська область, Куп`янський район, м. Куп`янськ, проспект Конституції, 3.

Суддя С.В. Клімова