Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №420/37686/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37686/24

Категорія 108020000Головуючий у суді І інстанції: Вовченко O.A. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів: Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 р. у справі № 420/37686/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, мотивуючи його тим, що рішення Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024, картка відмови Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024 порушують інтереси позивача та є протиправними, оскільки суперечать положенням законодавства України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024. Визнано протиправним та скасовано картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської митниці у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська митниця посилається на те, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з метою митного оформлення транспортного засобу, а саме автомобілю з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем), що був у використанні 1 шт. Марка MERCEDES-BENZ; Модель GLE400 D 4MATIC COUPE; Номер кузова (VIN) НОМЕР_1 ; Робочий об`єм циліндрів 2925 см3; Рік виготовлення 2023 р.; Колісна формула 4х4; Номер двигуна нема даних; Номер шасі нема даних; Вид ТЗ легковий автомобіль; Призначений для перевезення людей; Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 5; тип двигуна дизельний; Тип кузова універсал; Торговельна марка MERCEDES-BENZ; Технічний стан автомобіль має пошкодження: деформація крила переднього правого, капота, замка капота лівого та правого, петель капота, амортизатора капота, звукоізоляції капота, ущільнювача капота, підсилювача переднього бампера, передньої панелі, радіатора кондиціонера, охолодження, інтеркулера, облицювання даху, наконечника лонжерона переднього правого, дверей задніх правих, важеля заднього правого, поворотного кулака заднього правого, балки задньої вісі, тяги задньої підвіски правої. Розбитий бампер передній, фара права в сборі, скло вітрове, підкрилок передній правий, накладка переднього правого крила, повітрозбірник передньої панелі, накладка переднього бампера, решітка переднього бампера ліва, права, центральна, решітка радіатора, молдинг переднього бампера, наповнювач переднього бампера, дифузор радіатора охолодження, направляюча переднього бампера центральна, захист переднього бампера нижній, накладка передньої панелі верхня, накладка порога правого, дзеркало заднього виду праве, молдинг решітка переднього бампера лівий та правий, датчик паркування переднього бампера внутрішній лівий та правий, повітрозабірник передньої панелі нижній, повітрозабірник радіатора інтеркулера, емблема виробника решітки радіатора, водяний радіатора АКБ. Спрацювала подушка безпеки водія, підколінна водія, в сидінні заднього правого пасажира, голови ліва, права. Порушення геометричних параметрів отвору капота, передніх лонжеронів; Країна виробництва Німеччина, DE", який ввозився позивачем на територію України, до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500080011273U4 від 14.10.2024 року.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500080011273U4 від 14.10.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, такий перелік документів:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №SUN10062024-8958 вiд 10.06.2024 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4259139 від 25.09.2024 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5958/06-1 від 10.06.2024 року;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №423-E/24 від 14.10.2024 року;

- договір про надання послуг митного брокера №006 від 07.10.2024 року;

- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом, а саме: висновок експерта №423-E/24 від 14.10.2024 року;

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НА 460454 від 16.12.1997 року;

- акт про проведення фізичного огляду від 14.10.2024 року;

- довідка № 63619 від 14.10.2024 року;

- заява № 14/10 від 14.10.2024 року;

- картка платника податків б/н від 30.12.2005 року.

Щодо вказаної митної декларації Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000399.

Після цього, з метою митного оформлення вищевказаного транспортного засобу, уповноваженою особою декларанта (ТОВ "Веданта-Агро", код ЄДРПОУ 40611066, 65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Приморська (Приморський р-н), будинок, 6в) подано до Одеської митниці митну декларацію (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 року.

Для підтвердження вказаних у митній декларації № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 року відомостей, до митної декларації, зокрема, було надано, зокрема, такий перелік документів:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №SUN10062024-8958 вiд 10.06.2024 року;

- домашній коносамент (House bill of loading) №MITRCT131293 від 04.06.2024 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4259139 від 25.09.2024 року;

- митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA500080011273U4 від 14.10.2024 року;

- картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000399 від 14.10.2024 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.05.2024 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 25.09.2024 року;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №423-E/24 від 14.10.2024 року;

- договір про надання послуг митного брокера №006 від 07.10.2024 року;

- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом, а саме: висновок експерта №423-E/24 від 14.10.2024 року;

- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НА 460454 від 16.12.1997 року;

- акт про проведення фізичного огляду від 14.10.2024 року;

- довідка № 63619 від 14.10.2024 року;

- заява № 14/10 від 14.10.2024 року;

- картка платника податків б/н від 30.12.2005 року.

- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №15-1932927/1/С від 15.10.2024 року.

Одеською митницею відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; 2) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

16.10.2024 декларантом додатково надано копії документів корейською мовою: копію декларації країни відправлення, скріншоти з витягів з аукціону та особистого кабінету.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UА500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Так, у рішенні № UА500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 відповідачем було вказано, що за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: У документі, що підтверджує вартість перевезення зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600Дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією,- може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO). Отже, вантажно - розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України,- не враховані при декларуванні митної вартості товару.

Крім того, в рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 однією з підстав для коригування митної вартості наведено те, що "16.10.2024 декларантом додатково надано копії документів корейською мовою: копію митної декларації країни відправлення в якій вага товару відрізняється від ваги, зазначеної в коносаменті; скріншоти витягів з аукціону та особистого кабінету, в яких зазначено іншу вартість ніж у копії митної декларації країни відправлення".

Внаслідок ухвалення вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000404 від 16.10.2024 року.

У зв`язку з незгодою декларанта з рішенням про коригування митної вартості № UA500080/2024/000119/1 від 16.10.2024 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією № 24UA50008001132200 від 16.10.2024 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення та картки відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.

За твердженнями відповідача, у документі, що підтверджує вартість перевезення зазначено, що доставка автомобіля в Україну коштує 1600 Дол.США, що, за наявною у митного органу інформацією,- може відповідати тільки вартості морського перевезення від порту Incheon Korea (KR) до порту розвантаження Constanta (RO). Отже, митний орган вважає, що вантажно - розвантажувальні роботи в порту Constanta (RO), транспортно-експедиційне обслуговування за межами України і вартість доставки до кордону України,- не враховані при декларуванні митної вартості товару.

В митній декларації (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 декларантом та його уповноваженою особою визначено та заявлено митну вартість товару № 1 за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 702 273,33 грн., яка складалась з:

- вартості товару, зазначеної в інвойсі (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024-15 447,00 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 24UA50008001129006 від 15.10.2024 за курсом НБУ на 15.10.2024 – 41,1963 грн. за 1 долар США – 636 359,25 грн.)

- вартості доставки вантажу автомобіля MERCEDES-BENZ GLE400 VIN НОМЕР_1 , 2023 року випуску за маршрутом INCHON (Південна Корея) — Одеса (Україна) - 1600 доларів США (сума в валюті України на день подання митної декларації № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 за курсом НБУ на 15.10.2024 – 41,1963 грн. за 1 долар США – 65 914,08 грн.).

Разом з митною декларацією (МД) № 24UA500080011290U6 від 15.10.2024 декларант та уповноважена ним особа надали до Одеської митниці довідку, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 25.09.2024; коносамент (Bill of lading) № MITRCT131293 від 04.06.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 4259139 від 25.09.2024.

Відповідно до довідки б/н від 25.09.2024, вартість доставки вантажу автомобіля MERCEDES-BENZ GLE400 VIN WINFD2DB1PA948958, 2023 року випуску за маршрутом INCHON (Південна Корея) - Одеса (Україна) становить 1600 доларів США, вантаж не страхувався.

В коносаменті (Bill of lading) № MITRCT131293 від 04.06.2024 зазначені: вантажодержувач (CONSIGNEE) - ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), серія та номер її паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків; опис товару MERCEDES-BENZ GLE 400D, WINFD2DB1PA948958, 2023; порт завантаження (PORT OF LOADING) - INCHEON, KOREA; порт вивантаження (PORT OF DISCHARGE) CONSTANTA.

В міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 4259139 від 25.09.2024 зазначені: отримувач - ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), місце завантаження вантажу -CONSTANTA, ROMANIA; місце розвантаження вантажу - CHORNOMORSK, UKRAINE; рахунок-фактура (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024; опис товару - MERCEDES-BENZ GLE 400D, WINFD2DB1PA948958, 2023.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного суду № 804/16553/14 від 31.05.2019, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що Такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Частина 2 ст.53 МК України (яка передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів) не визначено конкретних вимог щодо виду таких документів та інформації, яка додатково повинна там зазначатися, а тому надані позивачем довідки є належними документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Виходячи з переліку та змісту тих документів, що були надані декларантом одночасно з декларацією митному органу, суд вважає їх достатніми на підтвердження понесених позивачем витрат на транспортування товару.

Щодо покликань відповідача на недоліки декларації країни відправлення, то обов`язкове подання митної декларації країни відправлення частиною 2 статті 53 МК України не передбачено. Митна декларація країни відправлення заповнюється контрагентом позивача і підприємство позивача не може нести відповідальність за правильність її оформлення.

Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року, справа № 813/1350/14.

Щодо покликань відповідача на недоліки скріншотів витягів з аукціону та особистого кабінету, то скріншоти витягу з аукціону та особистого кабінету не зазначені в переліку основних та додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, що наведений у частинах 2, 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а тому скріншоти витягу з аукціону та особистого кабінету не відносяться до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Як зазначено позивачем, вказані документи формуються підприємством-організатором аукціону, який є резидентом Республіки Корея, відповідно до законодавства Республіки Корея. Покупець - ОСОБА_1 немає жодного впливу на формування цього документа. Ціна товару, зазначена в скріншотах витягу з аукціону та особистого кабінету не була остаточною ціною, що підлягала сплаті за цей товар. Ціна, що підлягала сплаті за цей товар, на підставі якої цей автомобіль був проданий покупцю, наведена в рахунку-фактурі (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024 (15 447,00 доларів США), та була зазначена в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035Х від 14.06.2024 (15 447,00 доларів США).

Митне оформлення експорту товару здійснене митними органами Республіки Корея на підставі експортної митної декларації № 11457-24-043035Х від 14.06.2024, в якій зазначена ціна товару 15 447,00 доларів США.

Вартість товару, вказана в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035Х від 14.06.2024 повністю співпадає з відомостями про вартість товару, наведеними в рахунку-фактурі (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024 (15447,00 доларів США).

Різницю у відомостях, що наведені в скріншотах витягу з аукціону та особистого кабінету та в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035Х від 14.06.2024 позивач пояснюються тим, що ціна товару, зазначена в скріншотах витягу з аукціону та особистого кабінету не була остаточною ціною, що підлягала сплаті за цей товар, в той час як в експортній митній декларації Республіки Корея № 11457-24-043035X від 14.06.2024 вказана ціна товару, на підставі якої був здійснений продаж товару, відповідно до рахунку-фактури (invoice) № SUN10062024-8958 від 10.06.2024 (15 447,00 доларів США).

Доказів зворотного відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, доводи відповідача, які наведені у оскаржуваному рішенні як підстави для коригування митної вартості товару є необґрунтованими та безпідставними.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Таким чином, оскаржувані рішення та картка відмови, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов (т.1 а.с. 191) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року по справі № 420/37686/24, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький