Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №420/32158/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №420/32158/25

Суддя: Лук'янчук О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32158/25

Головуючий в 1 інстанції: Радчук А. А.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року по справі за позовом Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И Л А :

КП “Теплопостачання міста Одеси” звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області прийнятого у формі припису від 04.07.2025 № 60, згідно якого Підприємство було зобов`язано усунути порушення зазначені в Акті перевірки від 04.06.2025 № 1735/05, a саме здійснити перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2013 року по березень 2025 року, а саме без врахування обсягу теплової енергії на опалення приміщень споживача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області прийнятого у формі припису є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на відсутність належних документів, передбачених діючими нормативно-правовими актами, підтверджуючих відключення (відокремлення) квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , які надають право внести зміни в договір та припинити нарахування за ЦО. На думку позивача, документи, на які посилається відповідач в Акті перевірки як на підставу для перерахунку вартості послуг, документи (довідки, акти, листи) за найменуванням та змістом не можуть бути документами, які надають право вважати відключення споживача гр. ОСОБА_1 проведеним у законодавчо встановленому порядку, та не можуть слугувати підставою для перерахунку вартості послуг з ЦО.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, КП “Теплопостачання міста Одеси” подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» права споживача кореспондуються з його ж обов`язками як за цим же Законом, так і за Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та за іншими похідними від них підзаконними нормативно-правовими актами, якими врегульовані питання належного відключення споживача комунальної послуги від централізованого опалення та питання правомірності нарахування плати за відповідні комунальні послуги

Зазначає, що після внесених у 2007 році до Правил № 630 та вищезгаданого наказу Мінбуду № 4 змін, допускалося відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виключно окремих житлових будинків, про що складався: - Акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (який складався представником власника(ків) будинку та представником монтажної організації) — Додаток 3 до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (затвердженого наказом Мінбуду № 4 в редакції наказу Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007 № 169). Інших документів про відключення квартири, окремого приміщення, будинку від мереж ЦО і ГВП в період 2005— 2019 рр. не передбачалося. До речі, оскільки відокремлення споживача ОСОБА_1 від мереж централізованого опалення відбулося ще у жовтні 2013 року, то вона мала керуватися саме вищезгаданими правовими нормами, що діяли у зазначений період часу.

Вказує, що за відсутності будь-якого з належним чином складених актів про відокремлення (відключення) квартири споживача ОСОБА_1 від ЦО, Відповідачем усе одно було складено оскаржуваний припис, чим фактично змушено Позивача до здійснення протиправних дій (в частині необхідності здійснення перерахунку вартості без належних на це правових підстав).

Посилаючись на практику Верховного Суду у цивільних та господарських справах зазначає, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги центрального теплопостачання.

Звертає увагу, що оскаржуваний Позивачем припис Відповідача є протиправним, оскільки навпаки вимагає від КП «ТМО» здійснити як раз саме такий перерахунок та фактично звільнити споживача від оплати без належних на це правових підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство “Теплопостачання міста Одеси” (далі – КП “ТМО”), є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34674102, зареєстрованою 20.10.2006 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005561070051022890.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

09.06.2025 року на адресу відповідача, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, надійшло звернення з додатками громадянки ОСОБА_1 за вхідним номером № М-689 (а.с. 82-113) щодо можливого порушення її прав комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” під час здійснення нарахувань за послугу з постачання теплової енергії, а саме: нарахування плати за опалення площі житлового приміщення/квартири попри відокремлення/відключення від мереж централізованого опалення з жовтня 2013 року, що є порушенням суб`єктом господарювання права споживача у сфері надання житлово-комунальних послуг.

17.06.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на виконання вимог абзацу п`ятого частини першої ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану” та наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 “Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг” було отримано погодження на проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” законодавства про захист прав споживачів за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1 Б (а.с. 114).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській від 18.06.2025 видано наказ № 1835 “Про проведення позапланової перевірки” (а.с. 115-116) щодо проведення позапланової перевірки з 23.06.2025 по 04.07.2025 (без урахування вихідних днів) комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси) за адресою: вул. Балківська, буд. 1, м. Одеса. Предмет перевірки: дотримання норм законодавства про захист прав споживачів з питань, зазначених у зверненні гр. ОСОБА_1 . Підстава проведення перевірки: абзац 5, частина 1, стаття 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

На виконання вищевказаного наказу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було видане направлення про проведення перевірки від 18.06.2025 № 1012 (а.с. 117).

Перевірка проводилась з 23.06.2025 року по 04.07.2025 року.

За результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів було складено акт від 04.07.2025 № 1735/05 (а.с. 118 – 138), згідно якого встановлено наявність порушень вимог законодавства. Так, відповідно до опису фактичних обставин та відповідних доказів під час позапланової перевірки було встановлено таке:

“Комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” нараховано гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 2007 року плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опалення приміщення споживача, з січня 2022 року по березень 2025 року: плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опаления приміщення споживача та загальнобудинкові потреби опалення (ЗПО).

З наданих споживачем документів вбачається, що 25.09.2013 гр. ОСОБА_1 звернулась до Голови Приморської районної адміністрації з заявою щодо отримання дозволу на відключення від системи централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Листом від 24.10.2013 №М-2438 Приморська районна адміністрація повідомила, що не заперечує проти позитивного вирішення цього питання за умови погашення боргу гр. ОСОБА_1 за послугу з теплопостачання.

3 Акту дільниці №5 комунального підприємства “ЖКС “ПортоФранківський” про відключення квартири від внутрішньобудинкових систем ЦО від 05.10.2013 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозвільних документів було проведено демонтаж центрального опалення на загальній площі 17,4 мІ у жовтні 2013 року. Демонтаж здійснено без порушення внутрішньобудинкової системи опалення.

Вищевказаний Акт отримано комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” в жовтні 2013 року, що вбачається з пояснень суб`єкта господарювання, наданих під час позапланової перевірки листом від 26.06.2025 № 13.06-07-855.

Згідно з копією довідки дільниці №5 КП ДЄЗ “Жовтневе” від 20.07.2006, доданою гр. ОСОБА_1 до звернення, в кв. АДРЕСА_2 , система опалення від ТЕЦ демонтована, що не вплинуло на роботу системи опалення від ТЕЦ всього будинку 9 по вул. Канатній.

Під час проведення обстеження кв. АДРЕСА_2 , де мешкає гр. ОСОБА_1 , за участю представника комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси”, в якому брала участь посадова особа, що проводить позапланову перевірку, в присутності гр. ОСОБА_1 , підтверджено відключення від системи центрального опалення, відсутність опалювальних приладів (централізованого опалення), опалення здійснюється гр. ОСОБА_1 шляхом електроопалення, результати обстеження оформлено Актом відключення (підтвердження) від внутрішньо квартирних будинкових систем централізованого опалення від 27.06.2025. В цьому Акті комунальне підприємство “Теплопостачання міста Одеси” зазначило, що офіційні документи про відключення системи опалення відсутні.

Під час позапланової перевірки встановлено, що комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси” нараховано гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з листопада 2013 року по березень 2025 року плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опалення приміщення споживача, яку споживачем фактично не спожито”.

Листи, акти та інші документи, на які посилається контролюючий орган в Акті перевірки, долучені представником відповідача до матеріалів адміністративної справи.

У висновку, Актом від 04.07.2025 №1735/05, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, встановлені такі порушення комунальним підприємством “Теплопостачання міста Одеси”:

1. Пункту 4 частини першої статті 4 Закону України “Про захист прав споживачів” - споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

2. Пункту 7 частини першої статті 21 Закону України “Про захист прав споживачів” - крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

3. Абзацу першого частини першої статті 9 Закону України “Про житловокомунальні послуги” - споживач здійснює оплату за спожиті житловокомунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

4. Частини шостої статті 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

На підставі Акту від 04.07.2025 № 1735/05 було складено припис від 04.07.2025 № 60 (а.с. 140) про виконання законних вимог щодо усунення порушень, що зазначені в Акті від 04.07.2025 № 1735/05, а саме: здійснити перерахунок вартості послуги з постачання теплової енергії споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2013 року по березень 2025 року, а саме: без врахування обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача, та надати копії підтверджуючих документів до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Термін виконання припису: до 20.08.2025.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 139) копії Акту перевірки №1735/05 від 04.07.2025 року та Припису №60 від 04.07.2025 року були вручені позивачу 07.07.2025 року.

Не погоджуючись з прийнятим приписом №60 від 04.07.2025 року, позивач оскаржив його до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів шляхом направлення на її адресу скарги від 05.08.2025 року №02-01-01-182 (а.с. 24-26).

За результатами розгляду вказаної скарги Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 22.08.2025 (а.с. 27-29) повідомлено позивача про відсутність правових підстав для задоволення вимог, викладених у скарзі КП “ТМО”.

16.09.2025 року КП “ТМО” звернулось до відповідача з проханням роз`яснити, яким чином виконувати припис №60 від 04.07.2025 року в частині перерахунку, з посиланням на документи які відповідно до вимог законодавства підтверджують відключення (відокремлення) квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , від централізованого опалення, в тому числі тих, на які присутні посилання в акті перевірки та приписі Держпродспоживслужби в Одеській області (а.с. 30-33).

Листом від 18.09.205 року №Вих-11275/05.2/31-25 (а.с. 34) позивача повідомлено, що надання роз`яснень стосовно наведеного у листі питання знаходиться поза межами компетенції Головного управління.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення у формі припису № 60 від 04.07.2025 р., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення перерахунку вартості житлово-комунальних послуг є правовим наслідком встановлення факту їх ненадання споживачу та не залежить від наявності або відсутності документального оформлення припинення договірних відносин, а тому з урахуванням встановлених обставин справи прийшов до висновку, що оскаржуваний припис прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом,

Вивчивши матеріали справи, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються нормами Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що позапланова перевірка КП “ТМО” здійснювалася на підставі звернення фізичної особи за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), а відтак була призначена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з частинами 7, 8 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Матеріалами справи підверджується, що під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що підприємством порушено вимоги:

Щодо виявлених порушень при отриманні послуг з постачання теплової енергії колегія суддів зазначає наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 1023-XII споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Відповідно до ч.3 ст.5 цього Закону захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Пунктом 7 частини першої статті 21 Закону України “Про захист прав споживачів” встановлено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право зокрема давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, який введено в дію 01 травня 2019 року.

Частиною 1 статті 6 Закону №2189-VІІІ врегульовано, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Статтею 7 Закону №2189-VІІІ визначено коло прав і обов`язки споживачів. Окрім інших споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону №2189-VІІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Закон України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV(далі Закон № 2633-IV) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За визначеннями наведеними у статті 1 Закону №2633-ІV: система централізованого теплопостачання - це сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для тепло-забезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 19 Закону №2633-IV споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В силу положень статті 24 Закону №2633-IV споживач теплової енергії має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві власності належить частина комунальної квартири АДРЕСА_2 , загальна площа цієї частини квартири складає 32,19 мІ.

Багатоквартирний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , обладнано системою опалення, яка є спільною власністю співвласників цього будинку. КП "ТМО" з жовтня 2007 року надає послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) споживачам, що мешкають за вищезазначеною адресою.

Нарахування за послугу з постачання теплової енергії за абонентським рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) здійснюються пропорційно спільної частки комунальної квартири за вищезазначеною адресою з розрахунку 32,19 мІ по тарифу, затвердженому у встановленому законодавством порядку.

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до КП "Теплопостачання міста Одеси" із заявою № TC 01/13 --- 4350 від 09.10.2013 року, щодо демонтажу опалювального приладу в житловому приміщенні без дозвільних документів.

З матеріалів справи встановлено, що система центрального опалення в кв. АДРЕСА_2 демонтована.

Під час проведення обстеження кв. АДРЕСА_2 , де мешкає гр. ОСОБА_1 , за участю представника комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси”, в якому брала участь посадова особа Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, що проводить позапланову перевірку, в присутності гр. ОСОБА_1 , було складено Акт відключення (підтвердження) від внутрішньо квартирних будинкових систем централізованого опалення від 27.06.2025 року . Відповідно до вказаного Акту підтверджено відключення від системи центрального опалення, відсутність опалювальних приладів (централізованого опалення), опалення здійснюється шляхом електроопалення.

Додатково в Акті відключення (підтвердження) від внутрішньо квартирних будинкових систем централізованого опалення від 27.06.2025 року представником КП “ТМО” зауважено, що офіційні документи про відключення системи опалення відсутні.

З реєстру нарахувань та оплат за абонентським рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) вбачається, що сума боргу за період з 2007 року станом на 06.2024 складає 55861,28 грн. Згідно з останнім наявним в матеріалах справи рахунком – повідомленням у системі “Герц” станом на 01.02.2025 року сума боргу ОСОБА_1 з послуг опалення складає 60696,76 грн.

З аналізу наведених вище доказів слідує, що з жовтня 2013 року система центрального опалення у кв. АДРЕСА_2 демонтована, ОСОБА_1 послуги з централізованого опалення не отримує, при цьому КП “ТМО” продовжує здійснення нарахувань за послугу з постачання теплової енергії. Тобто, позивачем нараховано гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з листопада 2013 року по березень 2025 року плату за послугу з постачання теплової енергії, що враховує опалення приміщення споживача, яку споживачем фактично не спожито, що вірно встановлено судом першої інстанції.

В свою чергу як у позові так і у апеляційній сказі вказано на відсутність належних документів, передбачених діючими нормативно-правовими актами, підтверджуючих відключення (відокремлення) квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , від центрального опалення, а самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги централізованого теплопостачання, та саме це покладено в основу заперечень щодо встановлених Актом перевірки від 04.07.2025 № 1735/05 порушень.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів врегульовано пунктами 24-28 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила №630).

Згідно із пунктом 24 цих Правил споживачі можуть відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Отже, з системного аналізу наведених вище норм діючого у цій сфері законодавства вбачається, що чинним законодавством України фактично передбачено право споживачів, у тому числі індивідуальних, відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Що ж стосується порядку відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, то з цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Так, на виконання вимог пункту 25 Правил №630 наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП.

Відповідно до вимог пункту 1.2 вказаного Порядку №4 для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Засідання постійно діючої міжвідомчої комісії відбуваються у міру потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Як вже зазначалося, листом від 24.10.2013 р. № М - 2438 Приморська районна адміністрація повідомила заявницю щодо позитивного рішення питання відключення житлового приміщення від системи централізованого опалення будинку за умови погашення боргу за надані послуги станом на 01.10.13 р. в розмірі 5165,40 грн. або укладання договору на його реструктуризацію.

3 копії Акту дільниці № 5 КП “ЖКС “Порто-Франківський” про відключення квартири від внутрішньо-будинкових систем ЦО від 05.10.2013 встановлено, що цей акт складений про те, що за адресою: вул. Канатна, 9, кв. 3, без дозвільних документів було проведено демонтаж центрального опалення на загальній площі 17,4 мІ у жовтні 2013 року. Демонтаж здійснено без порушення внутрішньо-будинкової системи опалення. Зазначений акт отримано позивачем в жовтні 2013 року.

З копії довідки дільниці № 5 КП ДЕЗ “Жовтневе” від 20.07.2006 в кв. АДРЕСА_2 вбачається, що система опалення від ТЕЦ демонтована, та це не вплинуло на роботу системи опалення від ТЕЦ всього будинку.

Крім того, Акт № 1735/05 від 04.07.2025 зафіксував відсутність опалювальних приладів та відключення від системи.

Позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі акцентує увагу на порушенні процедури відключення, передбаченої Наказом Мінбуду № 4. Проте предметом розгляду у цій справі є законність припису щодо перерахунку за фактично ненадані послуги, а не правомірність дій споживача щодо відокремлення від мереж.

Посилання апелянта на самовільний характер відключення не звільняє його від обов`язку привести нарахування у відповідність до фактичного стану теплоспоживання, зафіксованого державним органом.

Порушення споживачем процедурних норм Наказу № 4 може бути підставою для адміністративної відповідальності, але не є правовою підставою для нарахування плати за послугу, яка фізично не надавалася.

Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини між постачальником і споживачем є за своєю суттю зобов`язальними, де оплата є зустрічною дією за фактично отриманий ресурс, а Наказ № 4 регулює порядок відключення, але не регулює порядок нарахування плати у разі, якщо послуга фактично не надається. Нарахування регулюється Законом «Про ЖКП» та Методикою № 315, які прямо вказують на необхідність обліку спожитої енергії.

Припис не стосується правомірності чи протиправності відключення, він стосується факту нарахування за відсутності наданих послуг (теплопостачання).

Відсутність належним чином оформлених документів про відключення не дає виконавцю права нараховувати плату за послугу, яка фактично не надавалася. Припис про перерахунок у такому випадку спрямований на приведення нарахувань у відповідність до фактичного споживання (яке дорівнює нулю), що відповідає меті державного контролю

Позивач посилається на недотримання норм Наказу № 4 при відключенні споживача від системи опалення як на єдину підставу для нарахувань. Однак Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 12) та Закон України «Про захист прав споживачів» мають вищу юридичну силу, а нормами законодавства чітко встановлено заборону вимагати оплату за ненадані послуги.

В свою чергу, нарахування за відсутності споживання кваліфікується як надання недостовірної інформації про обсяги наданих послуг та порушення правил торгівлі послугами

Апелянт же не надав суду жодного доказу (акта заміру температури в квартирі, доказів наявності приладів опалення), який би спростовував доводи відповідача про те, що послуги не надавалися.

При цьому, колегегія судді також хоче звернути увагу апелянта, що застосування Позивачем Порядку № 151 (затвердженого Постановою КМУ від 17.02.2010) є недоречним у даному спорі. Зазначений Порядок регулює перерахунки у випадках неякісного надання послуг (невідповідність температури, тиску тощо) за умови, що послуга надається. У даному ж випадку оскаржуваний припис Держпродспоживслужби базується на факті повної фізичної відсутності послуги (відсутності об`єкта нарахування), що підтверджено Актом перевірки від 04.07.2025 № 1735/05, а отже припис видано не на підставі Порядку № 151 (якість послуг), а на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 12 Закону «Про ЖКП»., де контролюючий орган зафіксував факт відсутності наданих послуг та наявності нарахування та вказав, що це порушення, яке має бути усунуто шляхом перерахунку.

Таким чином, доводи апелянта про відсутність належного документа за Наказом № 4 та порушення Правил № 630 за умови офіційного підтвердження факту відсутності споживання теплової енергії Актом Держпродспоживслужби, не спростовує факту неотримання послуг, а отже, припис № 60 від 04.07.2025 є законним, обґрунтованим та таким, що спрямований на захист прав споживача

Посилання ж апелянта на висновки викладені у справі № 920/277/23, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у вищезазначеній справі розглядався спір між двома суб`єктами господарювання щодо виконання умов договору, що не є ревалентним до даних правовідносин. В свою чергу, висновки щодо договірних відносин між підприємствами не можуть автоматично застосовуватися до публічно-правових спорів, де держава в особі контролюючого органу виявила порушення прав людини як споживача

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням доказів наявних у суду, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 287, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 19 травня 2026 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua