Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №643/16265/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №643/16265/25

Провадження №2/639/459/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого – судді Труханович В.В.,

за участю секретаря – Бірюк А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу 643/16265/25 за позовом Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2026 року позивач Фізична особа-підприємець « ОСОБА_1 » звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, згідно якої просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 4 050,00 грн. та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ПpAT «СК «BУCO» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних збів №216967898 від 22.09.2023, предметом якого с майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням забезпеченого транспортного засобу «Ford Transit» д.н.з. « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов даного Полісу, ПpAT «СК «BУCO» взяло па себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь особи якій було завдано шкоду об`єктом страхування а саме автомобілем «Ford Transit» д.н.з. « НОМЕР_1 ». Відповідно до ОСОБА_4 , 29.06.2024, 13:35:00, Харківська обл., м. Буди, вул. Харківська 2, під час заїзду на місце стоянки, відбулося зіткнення автомобіля «Ford Transit» д.н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_3 з автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_5 . ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 ».Потерпіла особа від вищевказаної ДТП — ОСОБА_5 власник автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 » звернувся до ПpAT «СК «BУCO» із заявою на виплату страхового відіпкодування від 02 липня 2024 року. Співробітниками ПpAT «BУCO» 02.07.2024 було здійснено огляд «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 » та складено акт (протокол) огляду транспортного засобу - заява на виплату, фото-таблицю поткоджень, ремонтна калькуляція. Факт ДТП від 29.06.2024 визнаний ПpAT «СК «BУCO» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом: № 2376390-1 від 04.07.2024. Виконуючи взяті на себе зобов`язання по Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216967898 від 22.09.2023, на підставі страхового акту, співробітниками ПpAT «СК «BУCO» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у сумі 8 100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування № 39597 від 04 липня 2024 року. Враховуючи вищевикладене, загальний розмір фактично понесених витрат ПpAT «СК «BУCO» склав: 8 100,00 грн. У свою чергу Відповідальність Винуватця, ДТП, як водія транспортного «Ford Transit» д.н.з.« НОМЕР_1 » на момент ДТП була забезпечена пільговим Полісом № 216967898 від 22.09.2023 укладений на умовах п. 13.2 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки страхувальник ОСОБА_2 с пенсіонером, про що міститься відповідна відмітка в полісі. Станом на дату подання позовної заяви до суду відповідачем відшкодування сплаченої позивачем суми не відбулося. Як вбачаеться з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у ПpAT «СК «BУCO» з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 04.07.2024, що підтверджусться платіжним дорученням. Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду ПpAT «СК «BУCO» отримало право регресної вимоги до відповідача, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 4 050,00 грн. (50% від виплаяеного страхового відшкодування). Водночас, як вказує позивач, 26 грудня 2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір № 26/12/2024 про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, в тому числі у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування наземного транспорту № 20021549-02-10-00 від 01 січня 2023 року, а отже до нього перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 12 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу. Витребувано з Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків,вул.Сумська,61) копію актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 09 лютого 2026 року витребувано докази.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 03 березня 2026 року провадження у цивільній справі №643/16265/25 за позовом Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_3 про відшкодування збитків в порядку регресу закрито.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явились, позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і представник позивача по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ПpAT «СК «BУCO» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних збів №216967898 від 22.09.2023, предметом якого с майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням забезпеченого транспортного засобу «Ford Transit» д.н.з. « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов даного Полісу, ПpAT «СК «BУCO» взяло па себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь особи якій було завдано шкоду об`єктом страхування а саме автомобілем «Ford Transit» д.н.з. « НОМЕР_1 » (а.с. 8,9).

Відповідно до Европротоколу АС2А38ЕF45, 29.06.2024, 13:35:00, Харківська обл., м. Буди, вул. Харківська 2, під час заїзду на місце стоянки, відбулося зіткнення автомобіля «Ford Transit» д.н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_3 з автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_5 . ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 4).

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 ».

Потерпіла особа від вищевказаної ДТП — ОСОБА_5 власник автомобіля «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 » звернувся до ПpAT «СК «BУCO» із заявою на виплату страхового відіпкодування від 02 липня 2024 року (а.с. 10,13).

ПрАТ «СК «ВУСО» 02.07.2024 було здійснено огляд «Opel Vectra» д.н.з. « НОМЕР_2 » та складено акт (протокол) огляду транспортного засобу - заява на виплату, фото-таблицю поткоджень, ремонтна калькуляція (а.с. 18-20).

Факт ДТП від 29.06.2024 визнаний ПpAT «СК «BУCO» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом: № 2376390-1 від 04.07.2024 (а.с. 23).

На підставі цього страхового акта ПрАТ «СК «ВУСО» провело розрахунок суми страхового відшкодування та здійснило виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у сумі 8 100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39597 від 04 липня 2024 року. Вказана сума страхового відшкодування перерахована на рахунок заявника, а саме ОСОБА_5 (а.с. 24).

У свою чергу Відповідальність Винуватця, ДТП, як водія транспортного «Ford Transit» д.н.з.« НОМЕР_1 » на момент ДТП була забезпечена пільговим Полісом № 216967898 від 22.09.2023 укладений на умовах п. 13.2 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки страхувальник ОСОБА_2 с пенсіонером, про що міститься відповідна відмітка в полісі.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду ПpAT «СК «BУCO» отримало право регресної вимоги до відповідача, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 4 050,00 грн. (50% від виплаяеного страхового відшкодування).

26 грудня 2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 26/12/2024 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору.

З вказаного додатку слідує, що позивач отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування в тому числі і за Договором страхування наземного транспорту 216967898 від 22.09.2023 (а.с. 25-27).

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Законувизначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з п. 22.1 ст.22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів страховика відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 зазначеної норми визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як передбачено ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «ВУСО» здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в повному обсязі у сумі 8 100,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Цивільно-правова відповідальність відповідальність Винуватця, ДТП, як водія транспортного «Ford Transit» д.н.з.« НОМЕР_1 » на момент ДТП була забезпечена пільговим Полісом № 216967898 від 22.09.2023 укладений на умовах п. 13.2 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки страхувальник ОСОБА_2 с пенсіонером, про що міститься відповідна відмітка в полісі.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 ЗУ «Про обов`язкове страхуваяня цивільно-правової відповідальності власників наземнях транспортних засобів» розмір страхового платежу за одним внутрітнім договором страхування зменшусться нв 50 відсотків, за умови, що страхувальником е громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофа, віднесена до I a6o II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об?єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянииу на праві власності. Зазначена пілъга надасться за умови особистого керувапня таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорії громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів a6o вантажу.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`яsкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортных засобів» у разі якщо страховяк здійснив страхове віднікодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеяеною транспортного засобу з порутенням умов, передбаяених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за івкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної прягоди, зобов`язана компенсувати стрвховику 50 відсотків виплаяеного страхового відшкодування.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду ПpAT «СК «BУCO» отримало право регресної вимоги до відповідача, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 4 050,00 грн. (50% від виплаяеного страхового відшкодування).

Згідно з статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду заподіяну відповідачем внаслідок ДТП, ПрАТ «СК «ВУСО» отримало право вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 4 050,00 грн.

Водночас 26 грудня 2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 26/12/2024 про відступлення права вимоги, за умовами якого позивач отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором страхування наземного транспорту № 216967898 від 22.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 050,00 грн., тобто різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яку здійснила ПрАТ «СК «ВУСО».

Згідно з частинами другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої-третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як визначено частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.

Водночас суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження розміру витрат на надання професійної правничої допомоги позивач надав:

(1) договір про надання правової (правничої) допомоги № 88 від 01 лютого 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Трикозом Дмитром Євгеновичем;

(2) Додаткову угоду № 1 від 18 серпня 2025 року до Договору (Акт приймання передачі правової (правничої) допомоги до Договору), якою сторони узгодили характер правової допомоги, її вартість та розмір у сумі 12793,30 грн.

Згідно з вказаним Актом адвокатом були надані такі послуги: вивчення матеріалів страхової (регресної) справи, формування позиції – вартітю 1059,80 грн., підготовка та відправка адвокатських запитів до МТСБУ– вартістю 1059,80 грн., підготовка позовної заяви про відшкодування шкоди в порядку регресу (суброгації), спричиненої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Салтівського районного суду міста Харкова – вартістю 6056,00 грн., підготовка процесуальних документів у кількості необхідних для подачі позову – вартістю 1059,80 грн., підготовка заяви та клопотання до Салтівського районного суду міста Харкова (в межах провадження у справі) – вартістю 529,90 грн., представництво інтересів позивача у Салтівського районного суду міста Харкова – вартістю 3028 грн.

(3) квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18 серпня 2025 року на суму 12 793,30 грн.

Дослідивши вказані документи, суд вважає, що послуги з підготовки процесуальних документів у кількості, необхідних для подачі позову, сформульовані неконкретно, що позбавляє суд можливості оцінити обґрунтованість і необхідність таких послуг, які в тому числі охоплюються послугами з підготовки і подання позовної заяви до суду, послуги з підготовки заяви та клопотання до Салтівського районного суду міста Харкова (в межах провадження у справі) фактично не надавалися, оскільки інших процесуальних документів, крім позовної заяви, позивач (його представник) до суду не подавав, представництво інтересів позивача у Новобаварському районному суді міста Харкова представник позивача не здійснював, що свідчить про необґрунтованість включення такої послуги до її відшкодування. Отже заявлені до стягнення витрати у сумі 12 793,30 грн.не підлягають компенсації.

Розглянувши інші виконані адвокатом роботи по наданню правничої допомоги позивачу у цій справі, з огляду на незначну складність справи, її типовий характер, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, їх необхідність у цьому випадку, суд вважає, що за обставинами цієї справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. відповідатимуть наведеним вище критеріям та є обґрунтованими, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133,141, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд, ст.ст. 22, 1188, 1199 ЦК України, ст. ст. 9, 12, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » завдані збитки в порядку регресу у розмірі 4 050,00 грн. ( чотири тисячі п?ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » суму витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. ( три тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » суму судового збору та витрати пов?язані з розглядом справи у загальному розмірі 1 211,20 грн. ( одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.05.2026

Найменування сторін:

Позивач – Фізична особа-підприємець « ОСОБА_1 », РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Суддя В. В. Труханович