Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №619/847/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/847/26

провадження № 2/619/925/26

РІШЕННЯ

іменем України

5 травня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

встановив:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 323732 від 18.07.2020 у розмірі 63 719,73 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 18.07.2020 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 323732 на суму 50 000,00 грн. У Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Так, сума кредиту (загальний розмір) складає 50 000,00 грн. Строк кредиту 1095 днів, з кінцевим терміном повернення 18.07.2023. Пунктом 1.5. Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного умовами договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені Договором. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. 31.01.2025 було укладено договір № 31012025, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 323732. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 323732. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №323732 від 18.07.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 63 719,73 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 33 100,41 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 30 619,32 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно з Кредитним Договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, відзив на позовну заяву не подав, надав квитанції про часткову сплату ним заборгованості.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

18.07.2020 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 323732 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту становить 50 000,00 грн.; строк кредиту: 1095 днів, з кінцевим терміном повернення 18.07.2023 (включно). Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних), а за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 125,29% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 139 001,07 грн (а.с. 33).

Пунктом 2.1 сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 40 000,00 грн. на поточний рахунок споживача НОМЕР_1 або іншої платіжної картки реквізити якої надані споживачем товариству у будь-який спосіб; у розмірі 10 000,00 грн. на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом. Відповідно до п.3.5. договору.

Із положень пункту 3.1. кредитного договору слідує, що нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором (Графік платежів). У випадку повного дострокового повернення кредиту споживач зобов`язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокового повернення, виходячи з суми кредиту вказаної в найближчому черговому платежу, що передує такому поверненню.

У випадку часткового дострокового повернення кредиту, перерахунок зобов`язань споживача здійснюється починаючи з дати найближчого чергового платежу, що слідує за датою такого повернення, шляхом відповідного зменшення розміру платежів, без зміни строку кредиту (кількості платежів). При цьому, нарахування процентів здійснюється в порядку передбаченому першим абзацом цього пункту договору. Після здійснення коригування зобов`язань споживача, новий графік платежів надається споживачу на його письмову вимогу. Новий графік у вигляді копії документу споживач може також отримати в особистому кабінеті.

Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Для цілей визначення в періоду для нарахування процентів на суму кредиту, день надання кредиту враховується, а останній день повернення не враховується. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п.3.2. договору).

Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5. договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок, умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.п.1 п.4.4 споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Також 18.07.2020 відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 7).

Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 323732 від 18.07.2021 року є Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 323732, з яким відповідач також ознайомився, підписавши його (а.с. 6).

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором № 323732 від 18.07.2021 виконало та надало йому кредит в сумі 40 000,00 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на його платіжну картку, про що свідчить платіжне доручення №3316 від 18.07.2020 (а.с.11).

31.01.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір послуги з факторингу №31012025, у відповідності до п.1.1 умов якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.18-21).

Відповідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників для друку за договору надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 р. клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників для друку з загальною кількістю боржників 2092. Загальна сума заборгованості складає 76252759,13 грн.. Після цього, з урахуванням договору надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 р., від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.23).

Згідно додатку №1-1 до договору надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 р. Реєстр боржників для друку до договору надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 р. ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги за договором №323732 до ОСОБА_1 в сумі 63 719,73 грн (а.с. 29).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», станом на 27.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №323732 від 18.07.2020 складає 63 719,73 грн (а.с. 13).

Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому його сторонами погоджується розмір кредиту, умови його надання, повернення, сплати процентів за користування кредитом, застосування неустойки у разі неналежного виконання зобов`язання.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

В силу вимог ст.ст.525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тобто, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив, що між ТОВ “Слон кредит” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 323732, відповідно до умов якого ТОВ “Слон кредит” надало відповідачу кошти у розмірі 40 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та зобов`язанням повернення кредиту у строки та на умовах, визначених договором.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема кредитним договором, платіжним дорученням та розрахунком заборгованості.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України ОСОБА_1 зобов`язання повинен виконувати зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. У зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем подано розрахунок, відповідно до якого станом на 18.07.2023 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 63 719,73 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 33 100,41 грн, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 30 619,32 грн.

Відповідачем доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, суду не надано.

Надані відповідачем квитанції про сплату заборгованості свідчать про часткове виконання відповідачем зобов`язань, проте не свідчать про повне погашення заборгованості.

Відповідно до статті 12 та статті 81 Цивільний процесуальний кодекс України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання кредитних коштів та наявність заборгованості, а відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача або підтверджували виконання зобов`язань за договором, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у вигляді суми основного боргу та процентів за користування кредитом є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.

У позовній заяві ТОВ «Факторинг Партнерс» просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 позивачем було укладено з адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІССТАНС» 02.07.2024 (а.с. 36).

Із заявки на надання юридичної допомоги № 2549 від 01.12.2025 та акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 убачається, що надання усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви становить 16000,00 грн (а.с. 3).

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. Ціна позову складає лише 63 719,73 грн. Фактично адвокатом складено лише один процесуальний документ у справі, що не є великим за обсягом та складним за змістом. З урахуванням категорії справи їх складання не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволено, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд --

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 323732 від 18.07.2020 у розмірі 63 719 (шістдесят три тисячі сімсот дев`ятнадцять) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень).

Надіслати позивачу копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачу надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Пруднікова